РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих з гнійно-некротичним процесом діабетичної стопи
За період з 2003 по 2006 рік у Чернівецькому базовому військовому госпіталі спостерігались 105 хворих із ішемічно-гангренозною формою синдрому стопи діабетика. Чоловіків було 70 (66,7 %), жінок - 35 ( 33,3 %). Досліджувані нами хворі були розподілені на дві групи. Основну групу склали 53 (50,5%) хворих, яким поряд з комплексним лікуванням виконувалась внутрішньоартеріальна пролонгована реґіонарна озонотерапія з локальним озонуванням ділянки ураження. Контрольну - 52 (49,5%), складали пацієнти яким проводилось лікування за загально прийнятими методиками. Найбільша кількість хворих (84 пацієнта - 80%) були віком 65-74 роки. За віком хворі досліджуваних груп суттєво не різнились. Розподіл хворих за віком представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на синдром стопи діабетика за віком
Групи хворихКількість хворихСередній вік Основна
Контрольна53
5269 ± 1,2
68 ± 1,5
Як видно з даних, представлених в таблиці 2.2, в обох групах чоловіки за кількісним складом майже вдвічі переважали над жінками.
Таблиця 2.2
Розподіл досліджуваних хворих за статтю
Група хворихКількість хворихЧоловіки
ЧоловікиЖінкиАбс. число%Абс. число%Основна
Контрольна36
3434, 28
32,3817
1816,2
17,1Всього7066,63533,3
Найбільшу кількість хворих - 89 пацієнтів (84,8 %) - склали хворі на цукровий діабет середнього ступеню важкості, серед яких були 63 чоловіка (60,0 %) і 26 жінок (24,8 %). Важка форма ЦД була виявлена у 11 хворих (10,5%), з яких було 6 чоловіків (5,7%) і 5 жінок (4,8%). ЦД легкого ступеню важкості спостерігали у 5 жінок (4,8%). В таблиці 2.3 представлений розподіл пацієнтів по групах за важкістю цукрового діабету.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих основної і контрольних груп за ступенем важкості цукрового діабету
Групи хворихnСтупінь важкості цукрового діабетуЛегкийСереднійВажкийАбс. число
Абс. число%Абс. число%Абс. число%Основна
Контрольна53
523
22,9
1,944
4541,9
42,96
55,7
4,7Всього10554,88984,81110,4Примітка. n - кількість хворих.
Тривалість захворювання на ЦД у досліджуваних хворих складала від кількох місяців до 27 років. У 8 (7,6%) хворих (5 чоловіків і 3 жінки) ЦД був вперше виявленим при госпіталізації в клініку. Розподіл хворих в залежності від тривалості у них ЦД представлений в таблиці 2.4.
Хворих, у яких ЦД тривав до 5 років, було 21 (20,0%). З них 12 чоловіків і 9 жінок. 6-10 років ЦД тривав, відповідно, у 25 (23,8%) хворих, з них чоловіків було 17 (16,2%) і жінок 8 (7,6%). Найбільше було пацієнтів, у яких ЦД тривав від 11 до 20 років - 41 (39,0%), серед них було 25 (23,8%) чоловіків та 16 (15,2%) жінок. Стаж захворювання більше 20 років відзначений у 18 (17,1%) хворих, серед яких було 15 (14,3%) чоловіків і 3 (2,9%) жінок.
Таблиця 2.4
Розподіл хворих в залежності від тривалості захворювання на цукровий діабет
Тривалість ЦД в рокахЧоловікиЖінкиВсьогоАбс. число%Абс. число%Абс. число%0-5
6-10
11-20
Більше 2112
17
25
1511,4
16,2
23,8
14,39
16
38,6
7,6
15,2
2,921
25
41
1820,0
23,8
39,0
17,2Всього6965,73634,3105100
Протягом першого тижня з моменту появи гнійно-некротичних уражень стопи за медичною допомогою звернулось 36 пацієнтів, що склало 34,3% від загальної кількості досліджуваних пацієнтів з ССД. Через два-три тижні від початку виникнення об'єктивних проявів запального процесу на стопі звернулося ще 48 пацієнтів з гнійно-некротичним ураженням стопи, що у відсотках від загальної кількості досліджуваних хворих становило 45,7%. Кількість пацієнтів із пізніше звернулися за медичною допомогою, що визначалося терміном тривалості запальних проявів на стопі більше 1 місяця, становить 21 особу (20%). Проведений аналіз причин запізнілого звернення в клініку надав можливість встановити, що переважна більшість хворих, за умови початкових проявів запального процесу на стопі, займались самолікуванням (55 хворих, що становило 52,4%). Стаціонарне лікування в інших лікувальних закладах проводилось 23 хворим, що становило 21,9%. Намагались подолати недугу лікуванням в амбулаторних умовах під динамічним контролем хірурга поліклініки за місцем проживання до госпіталізації в клініку 11 пацієнтів (10,5%).
Таблетовані цукрознижуючі препарати приймали до госпіталізації в клініку 16 пацієнтів (15,2%), за допомогою інсуліну корекцію вуглеводного обміну проводили 89 хворих (84,8%). Лікувалися самостійно і не звертались до ендокринолога 4 пацієнти (3,8%), 11 чоловік (10,5%) здійснювали корекцію вуглеводного обміну завдяки використанню гомеопатичних засобів та дієтотерапії.
Всі хворі до госпіталізації знаходились на диспансерному обліку у ендокринолога за місцем проживання, крім тих, у кого ЦД був вперше виявленим, або тих, які лікувались самостійно. Неодноразово проходили лікування в умовах стаціонару з приводу ЦД і його ускладнень 71 пацієнт (67,6%).
Найбільше було хворих, у яких виникла діабетична гангрена дистальних ділянок стопи, - 21 пацієнт (20,0%). Гангрена першого пальця стопи була відмічена у 9 пацієнтів (8,6 %). Ізольована гангрена II, III, IV або V пальців спостерігалась у 19 (18,1 %) хворих на ССД. Локальне та обмежене ураження декількох пальців спостерігали в 13 (12,4%) випадках. Остеомієліт кісток стопи був підтверджений рентгенологічно та клінічно в 17 клінічних випадках (16,2 %). Абсцес та флегмона стопи і гомілки мали місце у 16 (15,2%) осіб, які страждають ССД. Обмежене ураження в ділянці п'яти відзначене у 10 хворих (9,5 %).
За нашими спостереженнями, ураження правої стопи гнійно-некротичним процесом спостерігалося у два рази частіше (71 пацієнт - 67,6%), ніж лівої (34 пацієнта - 32,4%).
Розподіл хворих основної і контрольній групах за видом та локалізацією гнійно-некротичного ураження на стопі