РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
В основі даної роботи ? результати спостереження за 133 хворими на АД, у стадії виражених змін, періоді загострення. Їх вік коливався від 3 до 18 років. Пацієнти перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні в Тернопільському шкірно-венерологічному диспансері протягом 2000-2003 рр. Групу порівняння в мікробіологічних дослідженнях склали 12 здорових осіб, які не мали жодних скарг з боку шкірних покривів.
Для виконання поставлених завдань були застосовані загальноприйняті методи: опитування, огляд, пальпація, визначення діагностичних критеріїв АД (обов'язкових і додаткових ознак), запропонованих J. Hanifin, G. Rajka (1980), кількісна оцінка тяжкості ураження шкіри за індексом SCORAD, яку розробила група вчених Європейських країн. Для встановлення діагнозу АД поєднували не менше трьох обов'язкових і трьох додаткових критеріїв [4, 25, 169].
Насамперед давали оцінку об'єктивним симптомам, які характеризують інтенсивність ураження шкірного процесу. В системі SCORAD до них належать: 1) еритема (гіперемія); 2) набряк (утворення папул); 3) мокнення ( утворення кірок); 4) екскоріації; 5) ліхеніфікація; 6) сухість шкіри.
Для оцінювання у кожного пацієнта вибирали ділянки шкіри із середньою інтенсивністю вище вказаних ознак, виключаючи таким чином ділянку найбільшого ураження. Один і той же топодем міг бути вибраний для характеристики двох і більше ознак.
Сухість шкіри визначали поза зоною ураження, на шкірі, вільній від будь-яких висипань. Кожну ознаку оцінювали в балах - від 0 до 3 балів. Півбальні оцінки не застосовували.
Далі вели розрахунок площі ураження шкірного покриву за правилом "дев'яток", беручи до уваги тільки вогнища запальних уражень, не враховуючи сухість шкіри, і зображували на оцінювальному листку на малюнках контурів дитини спереду і ззаду, нехтуючи поправками, так як дітей до двох років не було. Площу ураженої ділянки розраховували у відсотках від усієї поверхні шкіри, яку приймали за 100 %. Одна долоня хворої дитини відповідала 1 % поверхні шкіри.
Із суб'єктивних ознак брали до уваги середній ступінь вираження свербежу і порушення сну за даними батьківської оцінки протягом останніх трьох днів/ночей за 10-бальною шкалою. Всі бали заносили в карту обстеження хворих.
Величину індексу SCORAD розраховували за формулою:
Індекс SCORAD ? А/5 ? 7B/2 ? C (1),
де А - сума балів поширення ураження шкіри;
В - сума балів інтенсивності проявів симптомів АД;
С - сума балів суб'єктивних симптомів (сверблячка, порушення сну).
Показники індексу SCORAD коливаються в межах від 0 (без ознак ураження шкіри) до 103 балів (максимальні прояви АД) [4, 25, 256]. Розміри печінки визначали методом перкусії, а також при потребі використовували загальноприйняту методику УЗД.
Дівчат було - 50 ( 37,6 %), хлопців - 83 ( 62,4 %).
Опираючись на схему вікової періодизації І. А. Аршавського (1975), хворих на АД поділили на три групи (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на АД за віком і статтю
Вік,
рокиДівчата
(n=50)Хлопці
(n=83)Загальна
кількість
(n=133)абс. число%абс. число%абс. число%3-7118,27118,272216,548-11107,52107,522015,0412-182921,806246,629168,42Всього5037,598362,41133100
Виходячи з даних наших досліджень, відсоток обстежених хлопців, хворих на АД, був вищий, ніж дівчаток тільки у віці 12-18 років, що припадає на початок третьої стадії і має можливий зв'язок з пубертантним періодом [6].
Розпитування про хворобу розпочинали з визначення її початку у віці, тривалості, вияснення причини, з якою пов'язують появу першої висипки, а також її локалізацію, вживання харчових алергенів матір'ю під час грудного вигодовування чи самою дитиною, наявності чи відсутності стійкої клінічної ремісії, чинників, що загострюють АД
У трьох дітей (2,3 %) спостерігався найбільш ранній прояв АД - на першому тижні життя. Захворювання у віці 3-6 міс. почалось у більшості пацієнтів - 60 (45,1 %), у другому півріччі життя - у 38 (28,6 %) (табл. 2.2). Батьки 18 дітей (13,5 %) відмітили початок АД протягом перших двох років життя, у віці 2-4 роки захворіли 12 осіб (9,0 %) і лише у 2 хворих ( 1,5 %) спостерігався пізній початок АД (після семи років). Тривалість хворобу майже у всіх пацієнтів відповідала віку.
Таблиця 2.2
Початок АД у обстежених хворих у віці
Кількість хворихПочаток АД у віці (міс., роки)3-6 міс7-12 міс1-2 роки2-4 роки7 роківВсьогоабс. число633818122133%47,428,613,59,01,5100
Провокуючі фактори, як пускові механізми розвитку і виникнення перших проявів АД, показані на рис. 2.1. Найбільш частою причиною першої маніфестації захворювання були догодовування і переведення на змішане і штучне вигодовування.
Рис. 2.1. Частота (у %) вірогідних причин виникнення перших проявів у хворих на АД
Появу першої висипки з переведенням на змішане і штучне вигодовування батьки пов'язували у 32 пацієнтів ( 24,1 %), з догодовуванням - у 42 (31,6 %), з вживанням харчових алергенів (яйця, морська риба, шоколад, цитрусові) матір'ю під час грудного вигодовування - у 6-ти (4,5 %), самою дитиною в ранньому дитячому віці - у 10 ( 7,5 %), виконанням перших профілактичних щеплень - у 6-ти дітей ( 4,5 %). Ще у 8-ми хворих (6,0 %) ймовірною причиною була алергічна реакція на антибіотики, які застосовували з приводу запальних процесів у дихальних шляхах, з наступним дисбактеріозом кишечника. Перегрівання чи переохолодження у холодну пору року встановлено у 7 (5,3 %) дітей. Причину виникнення захворювання не змогли вказати батьки 22 дітей ( 16,5 %).
Локалізація висипань, які з'явились вперше, була на обличчі (щоки, лобна ділянка, волосиста частина голови) у 79 хворих на АД (59,4 %), на тулубі - у 42(31,6 %), в підколінних і ліктьових згинах - у 2 (1,5 %), тотальне ураження, за винятком носо-губн