РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальноклінічні методи дослідження
Об'єктом дослідження були хворі на трихомікози, переважно з ураженням гладкої шкіри. Під нашим спостереженням перебувало з 2002 по I квартал 2007 року 151 чоловік віком від 14 до 70 років. Спостереження цих хворих передбачало періодичний лікарський огляд, збір скарг, анамнезу життя, анамнезу захворювання, клініко-лабораторні дослідження, при необхідності хворі були консультовані відповідними суміжними фахівцями.
У всіх хворих досліджували загальні аналізи крові, сечі. При оцінці результатів загального аналізу крові дотримувалися загальноприйнятих нормативів, з огляду на Міжнародну систему одиниць [115].
2.2. Біохімічні дослідження
З метою оцінки функції печінки, у хворих, що отримували комплексне лікування, визначали біохімічні показники до початку та після закінчення лікування. Визначення проводили за уніфікованими методами: глюкозу цільної крові - ферментативним методом, білірубін та його фракції - колориметричним діазометодом, активність трансфераз у сироватці крові - колориметричним динітрофенілгідразиновим методом за допомогою набору "Діаглюк" (м. Дніпропетровськ) [3, 45].
2.3. Мікробіологічні методи дослідження
Діагностика мікозу складалася з мікроскопічного, люмінесцентного і мікологічного (культурального) методів.
Мікроскопічний метод. Зі свіжих, але вже цілком розвинених осередків ураження на шкірі, за допомогою скальпеля знімалися шкірні лусочки, за допомогою пінцета - корочки. Шкірні лусочки зскрібалися з периферії осередків, гриби тут зустрічалися найчастіше як у вигляді міцелію, так і спорів. Досліджуваний матеріал поміщали на середину предметного скла, наносили 1-3 краплі 30% розчину КОН і обережно підігрівали над полум'ям спиртівки до появи ніжного білого ободка з кристалів лугу по периферії краплі. Після підігрівання краплю накривали покривним склом, уникаючи потраплення пухирців повітря. Приготовлений препарат досліджували через 5-10 хвилин [4]. Дослідження проводилося до лікування, у процесі лікування, і після лікування в порядку контролю. Критерієм виліковності було одержання трьох негативних результатів мікроскопічного дослідження з тижневим проміжком.
Люмінесцентний метод. Осередки з ураженням довгого і пушкового волосся, попередньо очищені від кірок, оглядали в затемненій кімнаті під ультрафіолетовими променями, що проходили через особливий фільтр-скло (лампи Вуда). Уражене волосся мало характерне смарагдово-зелене світіння.
Мікологічне (культуральне) дослідження. Культуральне дослідження складалося з виділення культури гриба при посіві патологічного матеріалу на живильне середовище, вивчення її макроскопічної і мікроскопічної побудови, одержання чистої культури й ідентифікації гриба.
Для виділення культури гриба патологічний матеріал, попередньо розщеплений на предметному склі, поміщали на поверхню агару середовища Сабуро в чашках Петрі трьома крапками і інкубували в термостатах при температурі 30 0С. Посіви переглядали 2 рази на тиждень. Ріст дерматофітів спостерігався з 4-го по 12-й день. Для вирощування дерматофітів використовувалися три живильні середовища: "оригінальне" середовище Сабуро на дріжджовій воді; середовище Сабуро; середовище Сабуро без глюкози (середовище для збереження дерматофітів). Визначали культуру віком 7-14 днів, на підставі вивчення форми, характеру поверхні, кольору колоній та їх мікроскопічних особливостей. При відсутності росту протягом 30 днів результати оцінювали як негативні [90].
2.4. Вивчення змочувальної здатності і розтікання по ліпофільній поверхні крему Ламікон
Крайові кути змочування (?) визначали за рівнянням Юнга, а коефіцієнти розтікання (f) - за рівнянням Дюпре [185], для чого визначали поверхневий натяг на межі рідина-газ методом найбільшого тиску пухирця на приладі А.А. Ребіндера і міжфазний натяг на межі з ліпофільною рідиною сталагмометрично за масою й об'ємом краплі [42].
2.5. Методи оцінки імунного статусу
Рівень Ig А, Ig М, Ig G у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем "Ig А - ІФА - БЕСТ - стрип", "Ig М - ІФА - БЕСТ - стрип", "Ig G - ІФА - БЕСТ - стрип" (м. Новосибірськ).
Визначення субпопуляцій лімфоцитів проводили за диференційованими антигенами на поверхні лімфоцитів методом мембранної імунофлюоресценції з використанням стандартного набору гібридомних моноклональних антитіл до лейкоцитарних диференційованих антигенів і антигенів активації серії LT підприємства "Сорбент" (м. Москва), специфічність яких підтверджена на V (США, 1993 р.), VI (Японія, 1996 р.), VII - (Великобританія, 2000 р.) міжнародних робочих нарадах з диференційованих антигенів лейкоцитів людини відповідно до методик [61, 106, 205].
Визначення в крові лейкоцитів та лейкоцитарної формули проводили уніфікованими методами в камері Горяєва [4].
2.6. Гормональні дослідження
Дослідження проводилися на базі лабораторії радіаційної ендокринології (атестованої 28 квітня 2006 року № 100-2134/2006) Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України (завідуюча лабораторією, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Мітряєва Н.А.).
Рівень тиреотропного гормону, тироксину, трийодтироніну, естрадіолу, тестостерону, фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів визначали в сироватці крові методом імуноферментного аналізу, за допомогою тест-наборів фірми "Хема-Медика" (м. Москва). У жінок рівень гормонів визначали в лютеїнову фазу.
У лунки мікропланшета, на поверхні яких адсорбовані специфічні антитіла, вносять досліджуваний зразок. Антиген зі зразка зв'язується з антитілами на поверхні лунки. У лунки вносять інші антитіла до іншого епітопу, що мічені пероксидазою. Після відмивання активність ферменту, зв'язаного з поверхнею лунки мікропланшета, виявляється і виміряється додаванням хромоген-субстратної суміші, с