Ви є тут

Хірургічні методи лікування ускладнених гастродуоденальних виразок та шляхи покращання медичної, професійної та соціальної реабілітації хворих

Автор: 
ЛЕСЬКІВ БОГДАН БОГДАНОВИЧ
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U004029
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ III
МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ УСКЛАДНЕНИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК В НАЙБЛИЖЧОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
Адекватна медична реабілітація хворих, що оперовані з приводу ускладнених гастродуоденальних виразок має важливе значення, оскільки разом з вибором оптимального способу оперативного лікування для даного хворого в кожному окремому випадку є гарантом хороших результатів радикального та стійкого вилікування ускладненої виразкової хвороби. Завдання медичної реабілітації цих хворих в ранньому післяопераційному періоді, на наш погляд, полягає в: профілактиці можливих ранніх післяопераційних ускладнень (нагноєння операційної рани, післяопераційна пневмонія, гострий панкреатит, рецидив кровотечі та інші), лікування ранніх ускладнень, що безпосередньо пов'язані з оперованим органом (атонія шлунку, парез кишечника, анастамозит, нетримання швів кукси ДПК і гастроентероанастомозу та інші), корекція можливих ускладнень, викликаних вибором способу оперативного лікування (післярезекційні і післяваготомічні синдроми, рефлюкс-гастрит та інші), вплив на етіологічні чинники виразкової хвороби (ерадикація HP, зниження продукції соляної кислоти). Відповідно до визначених напрямків виконаний аналіз раннього післяопераційного періоду в 1588 хворих, що перенесли різні види оперативного лікування з приводу ускладненої виразкової хвороби за період 1985-2000рр.
Вивчення ранніх післяопераційних заходів ми проводили в такому розрізі :ускладнення виразкової хвороби - оперативний спосіб - ранні післяопераційні ускладнення - медична корекція наявних післяопераційних ускладнень. Серед ускладнених гастродуоденальних виразок вивченню підлягли: перфорація, кровотеча, пенетрація, пілородуоденальний стеноз.
В досліджуваній групі з 507 хворих, оперованих з приводу перфоративної виразки, виразка локалізувалась в шлунку у 103(20,3%) хворих і ДПК - в 404 (79,69%) хворих. Серед названої групи хворих чоловіків було 432(85,21%) жінок 75(14,79%). Віковий склад оперованих пацієнтів з приводу перфоративної виразки наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Розподіл досліджених пацієнтів, що оперовані з приводу перфоративної виразки за статтю та віком
Стать
Вік в рокахЧоловічаЖіночаРазомДо 2025
(4,93%)1
(0,2%)26
(5,12%)21 - 30102
(20,13%)4
(0,8%)106
(20,9%)31 - 40107
(21,1%)13
(2,56%)120
(23,67%)41 - 5080
(15,78%)13
(2,56%)93
(18,36%) 51 - 6056
(11,04%)9
(1,77%)65
(12,82%)61 - 7038
(7,5%)20
(3,94%)58
(11,44%)Більше 7024
(4,73%)15
(2,96%)39
(7,69%)Всього432
(85,21%)75
(14,79%)507
(100%)Примітка: р<0,05.

Вибір тактики оперативного лікування враховував термін наступлення перфорації, локалізацію виразки, тривалість виразкового анамнезу, наявність важкої супутньої патології, віку хворих. Важка супутня патологія, як фактор, що безпосередньо мав вплив на перебіг раннього післяопераційного періоду і вимагав додаткових заходів в передопераційній підготовці, а також додаткової медикаментозної терапії після операції, мала місце у 131(25,84%) хворих. Характеристика супутньої патології приведена в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
Характеристика супутніх захворювань у хворих оперованих з приводу перфоративних виразок.
Супутня
органічна патологія Локалізація виразки Серцево-судиннаДихальна
Нервова Ендокринна
ІншіЗагаломПВШ
(n-103)23
(22,33%)8
(7,77%)4
(3,88%)1
(0,97%)1
(0,97%)37
(35,92%)ПВ ДПК
(n-404)47
(11,63%)33
(8,17%)4
(0,99%)4
(0,99%)6
(1,48%)94
(23,26)Всього
(n-507)70
(13,8%)41
(8,08%)8
(1,57%)5
(0,98%)7
(1,38%)131
(25,84)Примітка: р<0,05.
З приведених даних видно, що частіше перфоративна виразка поєднується з патологією серцево-судинної системи - 70(13,8%)хворих. Ця тенденція в подальшому просліджується і при інших ускладненнях виразкової хвороби у досліджуваних хворих, що відображає частоту поширення вказаної нозології взагалі. Спектр оперативних втручань з приводу перфоративних виразок наведений в таблиці 3.3. Способи оперативних втручань при даній нозології мають велику широту, але в переважаючій більшості операцією вибору залишаються органозберігаючі втручання, котрих виконано досліджуваним хворим 272(53,65%).
Таблиця 3.3.
Способи операцій з приводу перфоративної виразки шлунку і ДПК.
Вид операції
Вид ускладненняПаліативні
Резекційні
ВаготоміїРазомПерфоративна
виразка шлунку27
(26,21 %) 27
(26,21%)49
(47,58%)103
(20,31%)Перфоративна
виразка ДПК153
(37,87%)28
(6,94%)223
(55,19%)404
(69,69%)Всього180
(35,5%)55
(10,85%)272
(53,65%)507
(100%)Примітка: р<0,05.
Достатньо високий відсоток паліативних втручань-180(35,5%), особливо при перфоративних виразках ДПК-37,87% хворих зумовлений, в основному, двома факторами: перший - у 65(12,82%)вік хворих котрим виконані паліативні операції - менший 20 і більший 70 років, що в значній мірі було визначальним критерієм вибору способу операції в бік паліативного; другий - з 180 паліативних втручань 147(81,67%) виконано в хірургічних стаціонарах загального профілю. Стосовно радикальних оперативних втручань спостерігається зворотня тенденція при якій з 327 радикальних(резекційних і органозберігаючих) операцій - 284(86,85%) виконані досліджуваним хворим з перфоративною виразкою в спеціалізованому хірургічному центрі.
В ранньому післяопераційному періоді у 77(15,19%) хворих оперованих з приводу перфоративної виразки мали місце ускладнення, що приведені в таблиці 3.4. Приведені данні показують, що найближчий післяопераційний період найчастіше ускладнюється пневмонією - 31(6,11%), гастростазом - 12(2,37%), гнійно - септичними ускладненнями - 9(1,78%). Серед видів оперативних втручань перебіг найближчого післяопераційного періоду яких протікав з ускладненнями-резекція шлунку займає лідируючу позицію. Після резекційних оперативних втручань ускладнення виникли у 15(27,27%) хворих, паліативних операцій - 29(16,11%), органозберігаючих - 33(12,13%), р<0,05.
Таблиця 3.4.
Структура післяопера