Психологічні основи ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці.

РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ НА ЕТАПІ ЮНАЦТВА
2.1. Психологічні принципи конструювання процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці
При побудові та реалізації експериментальної частини даної роботи були дотримані загальні принципи організації психологічного дослідження, тобто ті загальні вихідні положення, що обумовлюють наукову взаємодію дослідження з психологічним явищем: принцип об`єктивності, багатомірності та багаторівневості, розвитку тощо. Проте, конструювання ідентифікаційної процедури вимагає визначення додаткових принципів, що відтворюють теоретичну і методологічну основу тлумачення поняття технічної обдарованості в юнацькому віці.
В лабораторії психології обдарованості Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України під керівництвом Р.О.Пономарьової-Семенової визначено три основні принципи ідентифікації обдарованості:
1) принцип множинності;
2) принцип суб'єктності;
3) принцип ресурсності [163].
Вказані принципи були уточнені стосовно об'єкта дослідження та реалізовані в даній роботі.
В теоретичній частині роботи умовно виділені етапи, через які пройшов розвиток уявлень про обдарованість. Було доведено, що на даний час більшість дослідників сучасності дотримуються думки про існування різних типів обдарованості, які мають свою специфіку.
Положення про існування різних типів обдарованості знаходить своє відображення в принципі множинності, за яким при ідентифікації обдарованості враховується різноманітність її проявів у провідних сферах діяльності - інтелектуальній, технічній, соціальній, художній тощо. Це є один із загальних принципів ідентифікації обдарованості. Враховуючи предмет даного дослідження, ми трактуємо принцип множинності так, що при ідентифікації технічної обдарованості враховуються особливості її прояву в різних формах діяльності науково-технічного характеру (від моделювання та конструювання до знаходження принципово нових оригінальних рішень на основі створення нового конструктивного принципу).
Явище обдарованості є завжди унікальним. Ця унікальна своєрідність полягає не лише в різноманітності зовнішніх проявів особистості, що, звісно, не вказують на її сутність, та не в найвищих показниках розвитку певних психічних функцій. Творча активність особистості завжди передбачає надмірність психічних утворень, станів тощо стосовно діяльності як науково-технічної, так і саморозвитку, оскільки особистість наділена свободою вибору. В зв'язку з цим, кожний конкретний випадок обдарованості є індивідуальним.
Врахування індивідуальних психологічних ресурсів особистості, які виступають як передумова її творчих можливостей, відображається в другому загальному принципі ідентифікації обдарованості - принципі суб`єктності.
В положенні про індивідуальні психологічні ресурси відбивається і віковий аспект. При ідентифікації того чи іншого типу обдарованості на певному віковому проміжку (особливо це стосується дитячих та юнацьких років, коли ми маємо ще нерозкритий потенціал обдарованості), врахування вікового аспекту є дуже важливим. Адже, як вже зазначалось, використання психодіагностичного комплексу, створеного на засадах застосування методик виявлення сукупності ознак чи елементів психічної діяльності та особистісних характеристик, що входять до структури тої особистості, яка вже реалізувала свою обдарованість в актуальній соціально-визнаній діяльності, тобто такого комплексу діагностичних методик, який не враховує вікові особливості обдарованості, призводить до неузгодженості гіпотетичного результату з реальним. Для прикладу згадаємо дослідження Л.М.Термана, який обстеживши велику кількість каліфорнійських школярів, відібрав деяких із них, котрих ідентифікував обдарованими на основі фактора високого рівня розвитку інтелектуальних утворень. Але, досліджувані з його вибірки обдарованих, у зрілі роки не стали відомими науковцями чи винахідниками [цит. за 227]. Схожий результат на основі своїх ранніх робіт [101] отримав і великий дослідник обдарованості Н.С.Лейтес, який, ідентифікуючи обдарованість в дитячі роки, за критерії брав не тільки інтелектуальні характеристики, а й особистісні властивості.
Таким чином, з'ясовані закономірності прояву обдарованості у зрілої особистості, що реалізувала в певних досягненнях свою обдарованість, не можуть бути безпосередньо перенесені на більш ранні етапи її психічного розвитку.
У зв'язку з цим, в даному дослідженні, ідентифікуючи технічну обдарованість в юнацькому віці, ми вважаємо за необхідне враховувати особливості співвідношення індивідуального і вікового факторів її розвитку.
Як зазначалось в третьому параграфі першого розділу, психологічний зміст юнацького віку характеризується інтенсивним розвитком самосвідомості та інтелектуальним дозріванням. В цей період стають актуальними і вимагають застосування здібності людини, що мають своєрідний зміст і характер. На етапі юнацтва самосвідомість не просто віддзеркалює особливості формування особистості, а й сама значно впливає на процес її становлення. Якісні характеристики цього етапу все більше визначають подальший розвиток особистості в цілому, оскільки юність - це період усвідомлення і прийняття індивідом відповідальності за свою долю.
Щодо інтелектуальної зрілості особистості, то специфіка її полягає в тому, що знання й розуміння всіх об`єктивних явищ та властивостей предметів навколишнього і внутрішнього світу переломлюються крізь призму індивідуальних, особистісних вражень, призму індивідуально-пізнавального досвіду. В юнацькому віці така зрілість продовжує інтенсивно формуватись. Уже в юності людина "складається як зрілий суб`єкт власного життя і може активно керувати розгортанням часових та змістових його характеристик" [136, c.344]. Юнаки проектують свій життєвий шлях і досліджують потенціал свого "Я" [94]. Ефективність розуміння та розвитку особистістю своїх можливостей відображається на подальшому її становленні, а отже, і на можливості розкриття потенцій власної обд