РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ
УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ 71
2.1. Модель і критерії сформованості технологічної культури у майбутніх
учителів трудового навчання 71
2.2.Експериментальна програма та навчально-методичний комплекс курсу «Основи
технологічної культури» 97
2.3. Методи формування технологічної культури вчителя трудового навчання 116
2.4.Організація, методи і результати дослідження 137
Висновки до другого розділу 159
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
ДОДАТКИ 186
ВСТУП
Наприкінці ХХ століття досить повно виявилась глибока залежність майбутнього
нашої цивілізації від здібностей та якостей особистості, сформованих у процесі
навчання. Зокрема, можливості сталого розвитку суспільства, успішного
подолання, а в майбутньому і запобігання глобальним кризам і локальним
конфліктам у суспільстві тісно пов’язані з набутим рівнем освіченості. Разом з
тим в умовах потужного зростання інформації найпершою виникла проблема пошуку
форми добору та синтезу знань, адекватних сучасному етапу розвитку науки та
суспільства.
Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним
потенціалом учителя, його загальною та професійною культурою, від рівня їх
розвитку залежить майбутнє нового покоління. Перехід до нової освітньої
парадигми, домінантним фактором якої є культура, виховання «людини культури»,
визначає орієнтири вищої педагогічної освіти.
Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, схвалена
ІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освітянської галузі, визначає основні
стратегічні напрями її розвитку. Зокрема, одним із пріоритетних завдань
загальної середньої освіти є підготовка молоді до подальшого навчання та
трудової діяльності. Освітня галузь «Технології», основною формою реалізації
якої є навчальний предмет «Трудове навчання» [69, 4], передбачає вирішення
низки завдань, що вимагають від майбутніх учителів трудового навчання оволодіти
основами технологічної культури (ТК).
У педагогіці вищої школи зроблено помітний «прорив» в обґрунтуванні та розвитку
концептуальних засад сучасної вищої педагогічної освіти. Значний внесок у
розробку культурологічних основ, змісту та технологій педагогічної освіти
зробили С. Архангельський [9], А. Вербицький [34], І. Ісаєв [73], Н. Кузьміна
[103; 104], В. Леднєв [112], В. Лозова та Г. Троцко [116], А. Маркова [123;
124], М. Нікандров [136], Є. Павлютенков [149], В. Сластьонін [179; 180; 181],
В. Слободчиков [183] та ін.
Різним аспектам цієї проблеми присвячені кілька дисертаційних досліджень. Так,
З. Абросимова [2] проаналізувала шляхи формування педагогічної культури
майбутнього вчителя у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу.
Праця І. Ільїної присвячена дослідженню змісту, факторів, дидактичних і
акмео-педагогічних умов становлення валеологічної культури особистості на етапі
навчання у вищій школі [68]. О. Києва проаналізувала проблему формування
інформаційної культури у студентів вищих технічних навчальних закладів [78], а
Є. Богданов – професійно-моральної культури [21]. Процес формування
професійно-психологічної культури вчителя в системі вищої педагогічної освіти
розглядається в докторській дисертації Н. Лифінцевої [114]. Зміст, форми і
методи розвитку управлінської культури державних службовців в умовах
післядипломної освіти проаналізував О. Ярковий [227], інформаційну культуру
директора школи досліджувала у своїх працях Л. Васильченко [29; 30].
Педагогічні умови й освітні технології, які забезпечують розвиток світогляду
особистості в системі вищої професійної освіти фахівців гуманітарного профілю,
охарактеризовані у працях Н. Асташевої [10], І. Зязюна [146], Г. Позизейко
[156]. Г. Богомолова проаналізувала педагогічні умови та способи виховання
культури навчальної праці студентів [22]. В. Кравець досліджував проблеми
виховання культури сімейного життя [96], а Б. Шиян – фізичної культури
студентів [222; 223]. Удаючись до аналізу особистісних і професійних якостей
вчителя, В. Андреєв з-поміж інших називає найпершими інтелігентність і загальну
культуру вчителя [6, 16-17]. Чимало уваги приділено загальнокультурній,
професійній підготовці вчителя у працях Б. Грінченка [135], З. Абросимової [1;
2]. Наразі для студентів розроблено курс лекцій з проблем культурології [13;
118].
Отже, питання педагогічної культури вчителя знаходиться в центрі уваги сучасних
дослідників, оскільки являє собою інтегральну характеристику педагога як
суб’єкта професійної діяльності. Проте зберігається вузькоспеціальне розуміння
зазначеної категорії поза широким загальнокультурним контекстом професії
вчителя який впливає на учнів не стільки власним фаховим досвідом предметника,
скільки особистісним культурним потенціалом. Педагогічна культура вчителя є
зрізом цілісної системи культурних знань, цінностей діяльності вчителя зі
специфічного професійного погляду. Як інтегральна якість особистості педагога
вона проектує у сферу професії привласнений загальнотворчий досвід культури
людства [221, 133].
Автори цілої низки праць переймаються проблемою формування різних аспектів
культури в учнів: потребнісного [188], валеологічного [129], аксіологічного
[36], культури спілкування [137], побуту [161] та споживання [61], сімейного
життя [96] тощо.
У межах культурологічного підходу системотвірним фактором
професійно-особистісного становлення майбутнього вчителя є формування його
педагогічної культури.
Феноменологія професійно-педагогічної культури (ППК) розглядається в різних
контекстах. Проведені дослідження професійно-педагогічної
- Київ+380960830922