РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
І МЕТОДИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Під нашим спостереженням перебували 156 дітей: 108 часто хворіючих н
респіраторні інфекції дітей віком від 1 до 3 років, які перенесли пре- і
перинатальне ураження головного мозку (основна група), 23 однолітки з групи ЧХД
без ураження ЦНС (група порівняння), 25 здорових однолітків, які спостерігалися
в поліклініці (контрольна група).
Первинно обстежено 87 дітей основної групи у віці від 1 до 3 років (41 дитина у
віці від 1 до 2 років і 46 дітей – від 2 до 3 років), які лікувалися в
обласному спеціалізованому будинку дитини «Малятко» м. Донецька з приводу
ураження головного мозку в пре- і перинатальному періоді. Чинниками цього
ураження були: ускладнення вагітності (Р 01 у відповідності з МКХ-10), що мало
місце в 60,5% випадків, хронічні соматичні захворювання матері (Р 00) – 33,7%,
внутришньоутробна гіпоксія (Р 20) – 29,1%, асфіксія під час пологів (Р21) –
56,9%, куріння матері під час вагітності (Р 04.2) – 43%, вживання матір’ю
алкоголю (Р 04.3) – 20,9%, наркотиків (Р 04.4) – 7%. Немає можливості також
виключити ураження плоду внаслідок впливу на матір шкідливих хімічних речовин
навколишнього середовища (Р 04.6) в екологічно несприятливому регіоні Донбасу.
Патологія ходу пологів проявилася раннім відходженням навколоплідних вод,
тривалим безводним періодом, слабістю родової діяльності. У 69 дітей (79,3%
випадків) при народженні відзначено симптоми асфіксії: середню або помірну
асфіксію при народженні (Р 21.1) у 61 дитини (70,1%), важку асфіксію при
народженні (Р 21.0) – у 8 дітей (9,2%). З нормальною масою тіла народилися 56
дітей (65,8%), з надлишковою – 4 (4,6%). У 26 дітей (30,2%) маса тіла
відповідала сроку гестації.
У 61 (70,1%) обстежуваної дитини в ранньому неонатальному періоді відмічені
виявлено при нейросонографії зміни в головному мозку: розширення задніх рогів
бокових шлуночків, спадання шлуночків, крововилив у тканини головного мозку,
перивентрикулярну інфільтрацію в ділянці потиличних рогів.
Перенесена патологія нервової системи в пре- і перинатальному періоді клінічно
проявилося в періоді новонароджуваності синдромом рухових порушень у 48
обстежених (55,2%), синдромом підвищеної нервово-рефлекторної збудливості – у
13 (14,9%), синдромом пригнічення – у 8 (9,2%), судомним синдромом – у 4
(4,6%).
В періоді грудного вікуу обстежуваних дітей діагностована затримка
стато-кінетичного, психічного та передмовного розвитку, на другому і третьому
роках життя – затримка психічного та мовного розвитку (G 93.9).
У всіх випадках виявлено супровідну соматичну патологію: рахіт І-ІІ ступеня на
1-му і 2-му роках життя – у 52 дітей (59,8%), гіпотрофію І ступеня – у 35
(40,2%), пупкові або пахові грижі – у 14 (16,3%), кардіопатію зі зниженням
скорочувальної здібності міокарду – у 9 (10,5%), природжені пороки серця – у 3
(3,5%), дисплазію кульшових суглобів – у 4 (4,7%). Прояви атопічного дерматиту
виявлено в 40 дітей (46,5%), лімфатичного діатезу – у 12 (13,8%), тимомегалію –
у 18 (20,1%) (табл. 2.1).
У обстежуваних дітей відзначена часта захворюваність вірусними і бактеріальними
інфекціями. Всі діти за період спостереження перенесли протягом одного року
гострі респіраторні захворювання (ГРІ) від 6 до 12 разів (8,9±1,23), що
ускладнилися у 65 дітей (74,7%) гострим середнім отитом, у 30 дітей (34,5%) –
гострим бронхітом, у 11 дітей (12,6%) – пневмонією.
Таблиця 2.1
Характеристика обстежуваних дітей
Показники
Контроль
(n = 25)
Група по-рівняння
(n = 23)
Основна група
(n = 86)
Вік, місяці
24,1±1,19
26,7±1,74
р>0,05
23,4±1,42
p>0,05; p1>0,05
Індекс респіраторної захворюваності за рік
2,2±0,16
7,9±1,06
p<0,01
8,9±1,23
p<0,001; p1>0,05
Тривалість ГРІ, дні
6,3±0,93
8,7±1,4
p>0,05
12,4±1,31
p>0,001; p1>0,05
Частота ускланених форм ГРІ, %
61,4
p<0,01
85,7
p<0,001; p1>0,05
Частота недоношеності,%
13,0
p<0,05
30,2
p<0,001; p1<0,05
Частота гіпотрофії, %
17,4
p<0,05
40,2
p<0,001; p1<0,05
Частота рахіту, %
26,1
p>0,05
59,8
p<0,001; p1<0,01
Частота кардіопатій, %
4,3
p>0,05
10,5
p>0,05; p1>0,05
Частота пороків розвитку, %
4,3
p>0,05
8,2
p<0,05; p1>0,05
Частота алергічного діатезу, %
12
34,7
p<0,05
46,5
p<0,001; p1>0,05
Частота лімфатич-ного діатезу, %
13,0
p>0,05
13,8
p>0,05; p1>0,05
Частота тимомегалії, %
8,7
p<0,05
20,1
p<0,05; p1<0,05
Частота анемії, %
8,0
43,5
p<0,01
78,2
p<0,001; p1<0,001
Частота еозинофілії, %
4,0
21,7
p<0,05
40,2
p<0,001; p1>0,05
Частота базофілії, %
8,7
p>0,05
31,0
p<0,001; p1<0,05
Примітка. p – достовірність різниці з контролем;
p1 – достовірність різниці з групою порівняння.
Епізоди неускладнених гострих респіраторних інфекцій мали тривалість 12,4±1,31
дня, ускладнених гострим середнім отитом – 19,7±2,46 дня, гострим бронхітом –
23,3±2,83% дня, пневмонією – 27,5±3,92% дня.
У здорових дітей контрольної групи індекс респіраторної захворюваності за рік
склав 2,2±0,16, тривалість неускладнених форм респіраторних інфекцій – 6,3±0,93
дня.
Антибіотикотерапія була використана у всіх випадках ускладнених форм і в 37%
неускладнених форм респіраторних інфекцій. При цьому лікарська алергія на
застосовані антибіотики відзначена у 17 (19,5%) дітей. У 68 обстежених (78,2%)
в крові виявлена анемія, у 35 (40,2%) – еозинофілія, у 27 (31%) – базофілія.
Групу порівняння склали 23 ровесники із групи часто хворіючих дітей без
перинатального ураження центральної нервової системи, у яких індекс
респіраторної захворюваності склав 7,9±1,06 за рік.
При вивченні анамнезу у ЧХД без перинатального ураження ЦНС виявлені фактори,
які сприяли частим респіра
- Київ+380960830922