РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ
ІНТЕГРАЦІЙНИХ ВІДНОСИН У ЗЕРНОПРОДУКТОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ
2.1. Природно-ресурсний потенціал Полтавської області та його відповідність
вирощуванню зернових культур [1 Для характеристики природно-ресурсного
потенціалу Полтавської області та біологічних особливостей зернових культур
використані енциклопедичні матеріали і дані Веселоподілянської
дослідно-селекційної станції]
Полтавська обдасть утворена 22.09.1937 року. Розташована в центральній частині
Лівобережної України. На Півночі межує з Чернігівською і Сумською, на Сході - з
Харківською, на Півдні - з Дніпропетровською та Кіровоградською, на Заході - з
Черкаською та Київською областями. Площа 28,7 тис.км2 (4,8 % площі і 3,4 %
всього населення України), центр - м. Полтава. Поділяється на 25 районів, має
15 міст, у т.ч. 5 обласного підпорядкування, 21 селище міського типу, 1862
сільські населені пункти, основна частина трудових ресурсів області зайнята в
галузях матеріального виробництва, % : у промисловості - 24,7%, у с. г. - 22,4,
транспорті і зв’язку - 6,8, будівництві - 8,5 процента. У цілому область
достатньо забезпечена трудовими ресурсами.
У геоструктурному відношенні територія області належить до осьової (рифової)
частини і пд.-зх. борту Дніпровсько - Донецької западини. Найбільше підвищена
пн.-сх. частина області - Полтавська рівнина (вис. до 202 м).
Область має значні запаси газу, нафти, залізної руди, граніту, глини, піску, в
басейнах окремих річок - торф, є джерела мінеральних вод (Миргород, Велика
Багачка, Нові Санжари, Шишаки).
Полтавська область лежить в основному у Східноєвропейській лісостеповій
геоботанічній провінції. Ліси й чагарники разом з лісосмугами займають біля
7,5% території, в основному на берегах річок, на піщаних дюнах, у балках.
Головні лісоутворюючі породи: дуб, ясен, берест, клен. Пересічна лісистість -
від 1-5% на пд. і сх. до 12-17% на пн.-сх.
Тваринний світ Полтавської області належить до Українського лісостепового
зоогеографічного округу. Налічується бл. 400 видів. За комплексом природних
умов область належить до Лівобережно-Дніпровської лісостепової
фізико-географічної провінції.
Серед сучасних природних процесів, несприятливих для с.-г. лінійний розмив і
площинний змив, найінтенсивніший на придолинних та прибалкових ділянках,
засолення ґрунтів. На схилах балок трапляються зсуви, подекуди шишаки. Заплави
річок і днища прохідних долин перезволожені, подекуди заболочені.
Спостерігаються суфозійно-просадові явища. В місцях розвідки і видобування
нафти та газу забруднюються грунти і водойми. Впроваджуються ґрунтозахисні
заходи, зокрема безвідвальний обробіток грунту. На площі 56 тис. га створено
яружно-балкові насадження. Діють очисні споруди загальною потужністю 10,4 тис.
т вловлюваних викидів. В області - 169 територій та об’єктів
природно-заповідного фонду загальною площею 13,5 тис. га, 46 заказників, у т.ч.
2 республіканського значення.
За структурою господарства Полтавська область належить до індустріально -
аграрних. У сукупній валовій продукції промисловості і с.-г. частка
промисловості становить 67,3%. В республіканському поділі праці область
виділяється залізорудною, паливною, машинобудівельною і легкою промисловістю та
агропромисловим комплексом з розвинутою харчовою промисловість, буряко-цукровим
виробництвом, зерновим господарством та м’ясо-молочним тваринництвом.
Агропромисловий комплекс області багатогалузевий. Його основна ланка - сільське
господарство - виробляє 5,1% всієї с.-г. продукції України. Область виділяється
виробництвом м’яса, молока, цукрових буряків, зерна. В сукупній валовій с.-г.
продукції переважає тваринництво м’ясо-молочного напряму (54%). Рослинництво
спеціалізується на вирощуванні технічних і зернових культур. Площа с.-г. угідь
2054, 3 тис. га, у т.ч. орні землі - І725, сіножаті - І46,0, пасовища - 162.
Більша половина посівної площі припадає на зернові. Серед зернових переважають
озима пшениця, ячмінь і зернові. Посіви їх розміщені по всій області. Повсюди
вирощують цукрові буряки. На пд. – соняшник, у пн. районах - картоплю. Значні
площі під кормовими і овоче-баштанними культурами. Є садівництво, ягідництво,
плантації лікарських рослин. У тваринництві переважають скотарство і
свинарство, набувають розвитку птахівництво, вівчарство, кролівництво,
конярство, риборозведення.
Тваринницький і рослинницький типи виробництва формують лісо-степовий
аграрно-територіальний комплекс /АТК/, який охоплює майже всю територію
області, навколо міст розвивається приміський АПК. Найпоширеніші
бурякоцукровий, плодоовочевий, олійно-жировий, спиртовий, м”ясо-, молочно- та
птахопромислові агропромислові спеціалізовані комплекси.
Для характеристики умов, необхідних для вирощування зернових культур в
Полтавській області, наведемо дані, які характеризують відношення цих культур
до умов виробництва (таблиця 2.1).
По відношенню до ґрунтів зернові культури пред'являють різні вимоги. Кращими
ґрунтами для озимої пшениці є чорноземи, темно-каштанові, темно-сірі і сірі
опідзолені, добре забезпечені вологою і поживними речовинами; кислі підзолисті
грунти для пшениці малопридатні, озиме жито - менш вимоглива до ґрунтів
рослина, ніж озима пшениця. Вона може розвиватися на різних типах ґрунтів:
підзолистих, піщаних, торф’яно-болотних, тяжких глинястих і інших ґрунтах,
малопридатних для більшості культур. Жито добре родить на кислих ґрунтах без
внесення вапна. Ячмінь росте на різних ґрунтах - від
підзолистих в північних районах до солонців на південному сході.
Таблиця 2
- Київ+380960830922