РОЗДІЛ II
ЗМІСТ І НАПРЯМИ ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНИХ ПЕДАГОГІЧНОГО ВІДДІЛУ
Аналіз історико-педагогічної літератури про шляхи розвитку вітчизняної освіти засвідчив, що в кінці XIX-го століття в Російській імперії, зокрема і в Україні, як складовій її частині урядові проекти з приводу поширення освіти серед дорослого населення були відсутні [74, 77, 127]. Слід зазначити, що прогресивна частина суспільства, розуміючи необхідність позашкільної освіти, постійно звертала увагу уряду на значущість систематичної й планомірної позашкільної освіти. Особливу роль у цьому процесі відігравали діячі земств та представники демократичної інтелігенції. Важливі аспекти вказаної проблеми піднімались також у Державній Думі впродовж обговорення різнопланових питань народної освіти в 1911, 1912, 1913, 1915 рр. [64, 74].
Як переконало дослідження, у Харківському навчальному окрузі найбільш чітко своєчасно відчули світову тенденцію поширення наукових знань серед широких верств населення послідовні інтелігенти-демократи, які взяли активну участь у справі поширення знань серед народу. До них належала переважна більшість членів Педагогічного відділу, які, по-перше, були переконаними в тому, що від стану народної освіти залежить успішний розвиток всього суспільства, по-друге, застерігали від стану "елітарності науки" в Україні, вказуючи, що "...наука поширювалась у верхах і одночасно знаходилась в занепаді та знищенні в народі" [158, 183]. Зазначимо, що найбільш активні представники Педагогічного відділу оптимістично прогнозували, що досить сумну ситуацію можна значно покращити за рахунок інтенсивного масового просвітництва серед різних верств населення Слобідської України.
Проаналізовані матеріали Педагогічного відділу дали можливість визначити головні напрями просвітницької діяльності відомих вчених Слобожанщини. Вони наступні: виступи з публічними лекціями; сприяння розвиткові бібліотечної справи; участь у діяльності різних громадських організацій; методична практична допомога широкому педагогічному загалу.
2.1. Розповсюдження просвітницьких ідей через лекційну діяльність
Найбільш доступним і популярним видом просвітницької діяльності Педагогічного відділу в справі поширення наукових знань серед різних верств населення була організація публічних лекцій. З цією метою при Педагогічному відділі існував лекційний комітет, члени якого виступали з публічними лекціями перед населенням не лише м. Харкова, але й інших міст. Вивчення та аналіз діяльності лекційного відділу за декілька років, особливо конкретно за 1898-1899 академічний рік, дозволив певною мірою реконструювати систему лекційного просвітництва вченими Слобожанщини. Як правило, попередньо вивчались запити населення на ту, чи іншу наукову інформацію, і на початку академічного року розподілялись теми лекцій за членами Педагогічного відділу. Було створено також редакційний комітет для попереднього ознайомлення та рецензування лекцій перед публічними виступами (у вказаний академічний рік, наприклад, до нього ввійшли М.О. Сумцов, Є.К. Редін, В.П. Бузескул). Для музичного супроводу публічних лекцій при необхідності згідно тематики існувала домовленість з музичним гуртком одного з училищ. Крім того, на одному з засідань було затверджено кошторис, згідно якого один з досвідчених фотографів (Александров) зобов'язувався за замовленням Педагогічного відділу виготовляти якісні "картини для чарівного ліхтаря"; з іншим спеціалістом (Педаном) було заключено домовленість щодо виготовлення "некольорових світових картин", а Львов дав згоду на продажу лекторському відділу "негативів з видами Китаю, Японії та інших". Ці дані, як нам здається, свідчать про те, що лектори прагнули викликати максимальний інтерес у слухачів засобами відомої й доступної на той час наочності.
До організаційних питань слід віднести й укладання різних договорів щодо оренди приміщень, розміщення "на хорах урочистого залу оркестру", достатнього електричного освітлення тощо.
Про глибину й виваженість роботи лекційної комісії при Педагогічному відділі свідчить навіть короткий звіт про її діяльність за період з 1-го березня по 29-е березня 1897-98 учбового року. Зазначимо тут, що в звіті багато фактичних даних щодо переписок з різними музеями (в тому числі й зарубіжними) з метою домовленості про орендування картин, "чарівних ліхтарів", виготовлення в художніх майстернях картин згідно негативів замовлених малюнків, замовлень на книги та діапозитиви, виготовлення екрану тощо. Керуючись темою дослідження, вважаємо можливим обминути питання, а також всі розділи звіту, які торкаються матеріальної бази, фінансування, хоча наголошуємо, що вони також детально розглядались і позитивно вирішувались.
Аналіз звіту згідно тематики лекційної групи дав можливість для висновку, що вона була досить різноманітною і призначалась як для конкретної аудиторії (наприклад, школярі, студенти, вчителі-практики), так і для широкого громадського загалу. Наприклад, за березень 1898-го року членами лекційної комісії було прочитано 22 лекції, різноманітні за своєю тематикою. Серед них: "Про Христофора Колумба" (лекція була прочитана Ординським, для її прочитання було виписано картини з Парижу); "Про О.С. Пушкіна (прочитана Алякритським для гімназистів); "Про доісторичну людину камінного століття (М.О.Федоровським); "Про Трою" (В.П. Бузескулом); "Про трубадурів" (С.В. Соловйовим); "Загибель Помпеї" (Є.К. Редіним); "Про Жанну Д'арк" (О.Ф. Котовим); "Про Волгу та Поволжжя" (М.О. Масловим) та інші. Були традиційними окремі цикли лекцій для гімназистів, наприклад, лекції С.О. Новицького про Крилова, Грибоєдова, Белінського.
Матеріали обговорення лекцій та їх рекомендації для читання до звіту не включались, але була чітка постанова: "...з огляду розвитку та ускладнення роботи лекційної групи виробити правила для організації загальнодоступних наукових лекцій у м. Харкові та поза ним... Вибрати гурт осіб для попереднього читання та обговорення запропонованих лекцій" [