РОЗДІЛ 2
СТАН ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
В УКРАЇНІ
2.1. Інвестиційний клімат України як передумова активізації іноземного інвестування
Інвестиційний клімат не є новим явищем для української економічної науки. Теоретичне обґрунтування його було здійснене ще у роки перебудови часів СРСР, але без врахування регіональних особливостей, зокрема, України. Зазначена проблема виходить за рамки чисто теоретичного інтересу. Практичне її значення полягає у тому, що чітке розуміння поняття "інвестиційний клімат" дозволяє створити конструктивну систему орієнтирів та цінностей, в рамках якої діють інвестори, і на цій основі приймати виважені рішення щодо здійснення капіталовкладень.
Для характеристики інвестиційного клімату не існує загальновизначених показників. Він формується під впливом економічних, політичних, технічних та соціальних чинників, найвагомішу роль серед яких відіграють економічні параметри приймаючої країни.
Поняття "інвестиційний клімат" має декілька різних наукових трактувань. Так, на думку Б. Губського саме інвестиційний потенціал (об'єктивні, кількісні умови інвестування) та інвестиційний ризик (переважно якісні політичні, економічні та соціальні характеристики приймаючої країни щодо ймовірності втрати в ній інвестицій, чи дохід від них) визначають інвестиційний клімат [35, c. 134]
З точки зору деяких російських науковців інвестиційний клімат є не що інше, як система прийняття капіталу (СПК), тобто "сукупність правових актів і установ, які втілюють державну політику у відношенні капіталовкладень з-за кордону" [41, c. 113].
Український вчений Б. Карпинський інвестиційний клімат визначає за кількома підходами [48, c. 139]. На його думку, інвестиційний клімат це -
* багатофакторна система цілеспрямованих вчинків і дій, яка свідомо формується на державному та регіональних рівнях в інтересах ширшого залучення на конкретну територію додаткових ресурсів як у грошовій, так і в матеріальній формах;
* загальна атмосфера розуміння економічної ситуації та потреба в залученні додаткових ресурсів, яка панує в різних сферах соціально-економічного розвитку держави, регіону;
* комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, які наявні на певній території та дають у своєму сумарному прояві синергічний ефект;
* внутрішня атмосфера (енергетика), яка сформована на конкретній теорії, виходячи з пріоритету залучення додаткових фінансових ресурсів, і впливає на позицію інвестора щодо прийняття рішення про інвестування об'єктів певної території.
Узагальнюючи різні підходи до розуміння та оцінки нинішнього стану інвестиційного клімату як явища "інвестиційний клімат", на наш погляд, являє собою комплекс політичних, соціально-економічних, організаційно-правових, соціокультурних, фінансових та географічних чинників, на базі яких іноземний підприємець оцінює ступінь ризику своєї діяльності в конкретній країні, її регіонах, визначає рівень прибутковості можливих капіталовкладень, який його влаштовує, і в результаті приймає рішення про здійснення інвестицій.
Інвестиційний клімат держави і відповідного регіону можуть відрізнятися. Інвестиційний клімат держави може бути іншим за певними показниками від окремого регіону, де створюються додаткові переваги стосовно конкретного інвестора. Ці переваги, навіть незважаючи на можливий серйозний інвестиційний ризик, можуть створювати перспективні умови для інвестора щодо вкладання коштів у конкретну територію. При функціонуванні системи цивілізованого інвестиційного клімату, зокрема, за рахунок здійснення активних кроків щодо забезпечення ряду конкретних пільг для інвесторів, відбувається еволюційне нарощування інвестиційних вкладень у дану територію.
Поряд із цим є обставини, коли навіть низький рівень інвестиційного клімату не зупиняє процес інвестиційних вкладень у певну територію. Таке можливо, зокрема, при відкритті великих покладів енергетичних ресурсів. У такому разі, незважаючи на фактори інвестиційного ризику, відчуття потенційної вигоди в інвесторів переважає над доцільністю врахування суперечностей в інвестиційному кліматі держави в цілому.
Взагалі, для оцінки інвестиційного клімату не існує загально визначеного набору показників. Форма інвестування, терміни, умови, певні ознаки суб'єкта формують рішення іноземного інвестора про здійснення інвестування.
Для отримання кредиту від міжнародних фінансових організацій, зокрема, необхідною умовою вважають підписання відповідних угод на найвищому рівні, тоді, як потенційні приватні кредитори в своїх рішеннях в основному керуються, насамперед, параметрами розвитку фінансово-кредитної системи приймаючої країни.
Для залучення ж портфельних інвестицій необхідна наявність відповідного інституційного середовища - розвинутого фондового ринку з елементами обслуговуючої інфраструктури та забезпечення репатріації доходу.
Інвесторів, які вивчають можливості щодо перспектив прямого інвестування, крім фінансових критеріїв цікавлять характеристики внутрішнього ринку країни-одержувача: рівні податків, торгова політика, рівні заробітної плати, місцева ресурсна база, наявність пільг для зарубіжних інвесторів.
Вищенаведені критерії приблизно визначають своєрідну систему цінностей зарубіжного інвестора. Комплексний аналіз цих параметрів, в залежності від мети інвестування, надає можливість отримати синтетичний індекс інвестиційної привабливості певної країни, який служить критерієм зрілості ринкових реформ та довіри світового співтовариства до економічної ситуації в цій державі в цілому. Рейтинги інвестиційного клімату регулярно визначають і публікують.
У науковій літературі наведено чимало варіантів рейтингової оцінки інвестиційної привабливості об'єктів інвестування. Відповідні методики, як правило, ґрунтуються на застосуванні методу експертних оцінок і відрізняються одна від одної, головним чином, переліком факторів, які беруться до уваги при дослідженні.
Соціологічні дослідження щодо інвестиційн
- Київ+380960830922