РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для виконання поставлених завдань робота виконувалась у три етапи.
Першим етапом роботи було проведення ретроспективного порівняльного аналізу адекватності реабілітаційних заходів на всіх ланках надання допомоги хворим на генітальний ендометріоз в залежності від обсягу оперативних втручань у жінок, які були оперовані в гінекологічних відділеннях Львівського державного обласного перинатального центру, міських (клінічна лікарня Львівської залізниці) та 5 центральних районних лікарень Львівської області (м.Дрогобич, м.Стрий, м.Самбір, м.Червоноград, м. Пустомити) у 1993 - 2000 роках.
На другому етапі роботи проведено анкетне опитування 600 жінок, які перенесли оперативне втручання з приводу генітального ендометріозу. Метою даного етапу було вивчення стану здоров'я та оцінка якості життя жінок, оперованих з приводу ГЕ, через 12 місяців після оперативного втручання.
На третьому етапі роботи обстежено 215 жінок, оперованих з приводу ГЕ та доброякісних пухлинних процесів матки і придатків. З метою поглибленого аналізу перебігу пізнього післяопераційного періоду та якості життя обстежені жінки були розподілені на наступні групи.
Основну групу спостереження склали 165 жінок з генітальним ендометріозом, які залежно від обсягу оперативного втручання були розподілені на 4 підгрупи: І підгрупа - 50 жінок, прооперованих в обсязі екстирпації матки з придатками;
ІІ підгрупа - 72 пацієнтки після операції екстирпації матки без придатків або з одним;
ІІІ підгрупа - 22 пацієнтки, після операції надпіхвової ампутації матки з придатками;
IV підгрупа - 21 пацієнтка, після операції надпіхвової ампутації матки без придатків або з одним придатком.
Групу порівняння склали 50 пацієнток, оперативне втручання у яких було проведено з приводу міоми матки. Аналогічно основній групі були сформовані підгрупи: І ? 25 пацієнток, у яких оперативне втручання проведено в обсязі екстирпації матки без придатків, ІІ - 25 жінок після оперативного втручання в обсязі надпіхвової ампутації матки без придатків.
Контрольну групу склали 25 жінок без гінекологічної патології.
Морфологічні дослідження виконувались на кафедрі патологічної анатомії Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького, імуноферментні дослідження - у лабораторії науково-медичного центру "Біокурс". Консультації психоневролога проводились у Львівському обласному психоневрологічному диспансері.
2.1. Клініко-інструментальні методи дослідження
Клінічні обстеження проводили у відповідності до розробленої анкети. Об'єктивне загально-соматичне та гінекологічне обстеження проводили рутинним методом.
Діагноз генітального ендометріозу ставився на підставі оцінки скарг, об'єктивного дослідження гінекологічного статусу, даних ультразвукового та інструментальних методів обстеження. Ультразвукове обстеження органів малого тазу здійснювали на ультразвуковому апараті "HITACHI - 405" (Японія). Ехографію проводили за стандартною методикою конвексним трансабдомінальним та трансвагінальним датчиками у режимі 3,5 - 7,5 МГц. Проводили ультразвукову біометрію - вимірювали розміри матки та яєчників, вивчали їх структуру, стан та товщину М-еха ендометрію.
Ультразвуковими критеріями внутрішнього ендометріозу матки вважали наявність округлих анехогенних включень діаметром 2-5 мм та рідинні порожнини діаметром 6-33 мм з дрібнодисперсною наважкою в зоні підвищеної ехогенності; нерівномірності та зазубреності базального шару ендометрію; збільшення передньо-заднього розміру матки, асиметричне потовщення однієї з її стінок, виявлення близько розміщених стрічок підвищеної та пониженої ехогенності перпендикулярно до порожнини сканування. За ультразвукові критерії зовнішнього ендометріозу яєчників приймали компактний характер ехопозитивних включень у вигляді округлого вузлика високої ехощільності; деформацію контуру яєчника в ділянці патологічного утвору; своєрідне втягнення із формуванням впадини на поверхні яєчника; поодинокі ураження. При виявленні односторонності ураження з розмірами кісти від 40 до 100 мм в діаметрі, із вмістом неоднорідної дрібнодольчатої ехоструктури, що нагадує "бджолині соти " запідозрювали ендометріоїдну кісту яєчника [108, 123].
Наявність у рекровагінальній клітковині щільного утвору зі зниженою ехогенністю; неоднорідність внутрішньої структури утвору; неоднорідні та нечіткі контури утвору; болючістю при натисканні піхвовим датчиком в ретроцервікальній зоні були ультразвуковими критеріями ретроцервікального ендометріозу [31, 108, 123].
Оцінка больового синдрому у вигляді кількісного больового індексу проводилася за методом Mak Loverly C.M., Shaw D.W.(1995). Відсутність болю оцінювалась як 0 балів, слабкий біль - 1 бал, помірний - 2 бали, сильний - 3 бали.
Кольпоскопове дослідження шийки матки здійснювали кольпоскопом "Albert Awetzlar 8862" фірми "Zeiss Kolposkope" (Німеччина). Просту і розширену кольпоскопію виконували за стандартною методикою з прицільною біопсією за показаннями (Арист І.Д., 1967). За кольпоскопові критерії субепітеліального ендометріозу шийки матки вважали наявність темно-вишневих, синюшних утворів різної величини, які виступають над поверхнею слизової шийки матки.
2.2. Біохімічні методи дослідження
Досліджували біохімічні показники білкового, вуглеводного та ліпідного обміну [25, 59].
Дослідження загального білка крові проводилось уніфікованим методом за біуретовою реакцією, білкові фракції визначались методом електрофоретичного розділення на папері [В.В.Меньшиков і співав., 1987], залишковий азот за кольоровою реакцією з діацетілмоноксимом, креатинін за кольоровою реакцією з пікриновою кислотою за Поппером.
Визначення глюкози крові проводили ортотолуїдиновим методом Гультмана в модифікації Хіваринена - Ніккіла (1962).
Стан ліпідного обміну оцінювали за рівнем концентрації загальних ліпідів, сироваткового холестерину, ліпоп