Предикати відношення в українській мові: семантико-граматичний аспект

РОЗДІЛ 2
Семантико-граматичні особливості релятивів
2.1. Релятиви з компаративною домінантою.
Предмети об'єктивної дійсності незалежно від своїх характеристик та умов існування практично ніколи не бувають унікальними з точки зору їхньої незалежності, непов'язаності з іншими об'єктами, які функціонують у рамках цієї дійсності. Іншими словами, будь-який об'єкт (як живий, так і неживий), будь-яке явище, будь-яка реалія навколишнього світу має спільні риси із відповідними об'єктом, явищем, реалією, з якими складає групу, клас, ряд тощо. Рівень такого зв'язку може бути різним: від повного уподібнення, тотожності, до цілковитої різниці, відмінності. Але саме належність до певного угруповання, сукупності дає змогу порівнювати реалії між собою, забезпечуючи виправданість цієї операції. За невиконання цієї умови порівняння матиме абсурдний характер. Так, порівнюючи між собою предмети за ознакою живий/неживий, ми виходимо з того, що всі вони становлять клас реальних об'єктів. Порівнюючи між собою людей, ми керуємось набором якостей, характеристик, які властиві саме цьому класу істот тощо. Отже, процес порівняння має сенс лише при наявності класу, групи, до яких належать певні предмети. Рамки таких угруповань можуть варіюватися від найширших до найвужчих, залежно від мети порівняння, але їхня наявність обов'язкова.
Порівнювані реалії перебувають у компаративних відношеннях, які проявляються у таких якісних різновидах - рівність, нерівність, схожість, несхожість. Таким чином, компаративні відношення є "однією з форм, одним з необхідних моментів загальної взаємозалежності всіх предметів, явищ, процесів у природі, суспільстві, мисленні" [89, с.417].
Названі вище типи компаративних відношень виявляються шляхом мисленнєвої операції порівняння, що дозволяє говорити про онтологічний взаємозв'язок цього типу відношень із власне процесом порівняння, а саме з одиницями ССП дії. Назви таких процесів позначають пізнавальну діяльність суб'єкта, спрямовану на виявлення компаративних відношень між предметами, "вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них щось однакове чи різне" [145, т.2, с.328]. У семантико-синтаксичній системі предикатів такі одиниці можуть бути визначені як різновид предикатів дії-діяльності. Наприклад: зіставляти - "порівнювати щось із чим-небудь або між собою"[146, т.3, с.579]: Надто дужі були враження минулої ночі, коли зіставити їх з подіями попереднього дня (Смолич); зрівнювати - у зн. "те саме, що порівнювати" [Там же, с. 705]: Огляділа Галя кімнати і зрівняла їх з батьківськими (Н.-Левицький); прирівнювати - у зн. "порівнювати кого-, що-небудь з чимсь, кимсь для встановлення спільного чи відмінного"[146, т.7, с.722]: Гордій витяг з шафи управителеві записи та прирівняв їх до цих (Грінченко); приміряти - у зн. "прирівнювати в думці кого-, що-небудь з кимсь, чимсь" [Там же, с.672]: Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка - ні! (Г.Хоткевич); протиставляти - у зн. "порівнювати, зіставляти кого-, що-небудь, указуючи на їхню несхожість, різницю, протилежність" [146, т.8, с.321]; рівняти - у зн. "зіставляти, порівнювати кого-, що-небудь із кимсь, чимсь" [Там же, с.553]: Чому з берізкою ми дівчину рівняєм Нам милішу (Рильський) тощо. Формальні словникові відповідники згадуваних предикатних одиниць могли б бути наведені і без певного актантного оточення, бо компоненти цієї групи нездатні до переходу до інших груп, а тим більше ССП. Семантика таких предикатів вимагає цільового використання та зумовлює характер й особливості їхнього функціонування. Предикати з цим значенням матимуть часову локалізацію, яка є характерною рисою предикатів дії взагалі та одиниць на позначення дії-діяльності зокрема, а також інші особливості ССП дії.
Онтологічний зв'язок описаних вище предикатів із власне КР (компаративні релятиви) полягає не лише у взаємозалежності порівнюваних предметів та діяльності суб'єкта, яким проводиться процес зіставлення. Він спостерігається також у відношеннях між семантичними групами ССП та у їхній віддаленості від ядра цього поля.
Отже, взаємозалежні семантичні категорії порівняння та результатів порівняння можуть бути виражені мовними засобами різних рівнів та лежати в основі міжрівневого семантичного поля, яке являє собою діалектичну єдність двох областей - лексичної та нелексичної. Ці два яруси відрізняються засобами мовної інтерпретації названих типів відношень. Межі пропонованого дослідження досить вузькі, тому об'єктом аналізу у пропонованому параграфі є лексичні засоби на позначення компаративних відношень, які об'єднуються у міжчастиномовне ССП.
Семантичним ідентифікатором для семантико-синтаксичного класу відношення є поняття "відношення" у найширшому розумінні. При конкретизації цього поняття ми виділили певну кількість семантико-синтаксичних груп із властивими їм ідентифікаційними та диференційними особливостями. Для групи КР ідентифікаційним буде поняття "результат порівняння" ("результат компаративного відношення").
Ядро розглядуваної групи складають одиниці, основна семантика яких указує на наявність процесу порівняння як такого та на можливість або неможливість такої операції. Наприклад: порівнянний - "який можна порівняти з іншим" [146, т.7, с.258]: Порівнянні ціни; Порівнянні поняття; спільномірний - "який можна виміряти однаковою з чим-небудь мірою; сумірний" [146, т.9, с.529]: Спільномірні величини; сумірний - "спільномірний" [Там же, с.836]: Два відрізки прямої називають сумірними, якщо вони мають спільну міру (Геометрія) тощо. Такі одиниці мають у своїй семантичній структурі дві релятивні семи: абстрактну та кваліфікаційну. Тобто у їхньому значенні закладене поняття відношення як такого, а також указівка на характер цього відношення. Із семантико-синтаксичної конструкції з такими предикатами стає зрозуміло, що, по-перше, наведені об'єкти можуть порівнюватися, по-друге, що процес порівняння вже має місце. На