РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досягнення мети і завдань дослідження здійснювалось за спеціальною програмою (рис. 2.1), розробленою з використанням методу системного підходу, що стало методологічною особливістю виконаного дослідження. Предметом вивчення була дiяльнiсть iснуючої служби медико-соцiальної експертизи, об`єктом дослiдження - сукупнiсть її установ, одиницею спостереження - МСЕК та її окремий фахівець.
Згідно з програмою дослідження, виконання його проводилося в чотири етапи, кожний з яких мав свої цілі і завдання, підпорядковані генеральній меті.
Перший етап присвячувався аналізу інформаційної бази з питань охорони здоров`я та соціального захисту, медико-експертного обслуговування населення, організації служби медико-соціальної експертизи у порівнянні з державами СНД та світової спільноти. Для виділення актуальних невирішених проблем було проаналізовано 247 джерел літератури. На підставі виявлених закономірностей, особливостей сучасного стану служби були розроблені програми для збору необхідних даних з вивчення встановлених об'єкту та предмету дослідження.
Метою другого етапу став аналіз існуючої мережі МСЕК та її динаміки за 1990-2002 рр., структури Центрів МСЕ, напрямків, обсягів діяльності та навантаження МСЕК різного рівня. Завданнями цього етапу були: аналiз службової інформації, даних анкетування головних експертів щодо підпорядкування, організації, структури, видів дiяльностi обласних Центрів МСЕ; опитування голів первинних та обласних МСЕК про організацію та витрати робочого часу на проведення медико-соціальної експертизи, профілактичну, реабілітаційну, організаційно-методичну роботу; вивчення фактичного робочого навантаження лікарів МСЕК рiзного рiвня та головних експертів областей; опитування інвалідів про задоволеність якістю діяльності служби МСЕ.
Для розв`язання поставлених задач був проведений такий обсяг дослiджень:
1. Проведена обробка та аналіз службової інформації всіх 27 головних експертів про структуру та управління Центрами МСЕ (Додаток А), 307 карт опитування голів МСЕК (73,0% від загальної кількості) про види діяльності МСЕК та витрати робочого часу на них (Додаток Б).
2. Вивчена методом документального обліку за трьохрічні періоди (1997-1999 рр. та 2000-2002 рр.) дiяльнiсть 403 МСЕК (96% від загальної кількості, серед них 360 мiжрайонних МСЕК первинного рівня, 43 облМСЕК) за 1405 статистичними звітами, а саме: 1209 звiтiв за ф.14 "Звiт про причини iнвалiдностi, показання до медичної та соцiально-трудової реабiлiтацiї"; 98 звітів за зведеними ф. 14 за 1999-2002 рр. та 98 зведених звітів за ф. 37 "Звіт обласної, центральної міської МСЕК" за 1999-2002 рр. з усіх 27 Центрів МСЕ, в тому числі про організаційно-методичну роботу обласних МСЕК, роботу з огляду по оскарженню та контролю (Додаток В).
3. Для кожної первинної та обласної МСЕК за звітом по ф. 14 за спецiально розробленою програмою та алгоритмом проведенi розрахунки 36 факторних та результативних ознак у виглядi середнiх, iнтенсивних та екстенсивних показникiв обсягiв дiяльностi та iнвалiдностi: середнє за 3 роки число первинно, повторно, всього оглянутих; спiввiдношення первинно та повторно оглянутих у вiдсотках; середнє число первинно оглянутих серед дорослого населення та у працездатному вiцi в залежностi вiд мiсця проживання (мiська та сiльська мiсцевостi); показники числа первинно, повторно, всього оглянутих на 10 тис. дорослого населення, показники числа первинно оглянутих на 10 тис. дорослого населення та у працездатному вiцi в залежностi вiд мiсця проживання; показники первинної iнвалiдностi, яка встановлена мiжрайМСЕК загального профiлю на 10 тис. дорослого населення та у працездатному вiцi в динамiцi за трьохрічний період; середнє число засiдань МСЕК на рiк, тиждень, оглянутих на 1 засiдання; середня кiлькiсть лiкарiв МСЕК, iз них на постiйнiй роботi; вiдсоток виїзних засiдань; середньорiчна кiлькiсть дорослого населення та у працездатному віці в зонi обслуговування МСЕК, яке мешкає в мiськiй та сiльськiй мiсцевостi.
4. Опрацьовані та проаналізовані за спецiально розробленою програмою карти хронометражу 22 головних експертів (81,5% від загальнго числа) та 315 лікарів МСЕК про основні види діяльності за 10-денний строк (Додатки Д, Е).
5. Проаналізовані дані опитування 1489 інвалідів з дев'яти регіонів України про їх задоволеність якістю роботи МСЕК.
Для всіх обласних МСЕК та обласної служби у цілому за 1997-2002 рр. за спецiально розробленою програмою проведенi розрахунки факторних та результативних ознак у виглядi середнiх (Х), iнтенсивних та екстенсивних показникiв (Р) обсягiв дiяльностi та середнє число первинно, повторно, всього оглянутих; для середніх показникiв на ЕОМ з застосуванням стандартного пакету програм для статистичної обробки SPSS-10.0 була розрахована середньоарифметична (Х), середньоквадратичне вiдхилення (?) та середня помилка середньоарифметичної (±mХ), для інтенсивних та екстенсивних показників - середня помилка (±mР) [23, 110, 178, 197] для МСЕК первинного і обласного рівня та в цілому для кожної областi і в Українi.
Для проведення хронометражу робочого часу лікарів-експертів МСЕК різного рівня обсяг вибірки був визначений за формулою 2.1 [110, 178]:
2.1.
де: n - необхідна чисельність вибірки;
N = 1519 (кількість лікарів-експертів, які працювали у МСЕК
України на 01.01.1999 року);
Р = 96% (питома вага МСЕК, для яких вивчено навантаження на
рік, на 1 засідання);
q = (100-р);
t = 2;
? = 2%.
Для забезпечення репрезентативності даних хронометражу він повинен бути проведений у 306 лікарів-експертів:
Хронометраж проведено в областях, що були з застосуванням методу експертних оцінок відібрані експертами як модельні - найбільш наближені до середніх та рекомендованих величин за обсягом річного навантаження, кількості засідань на рік та кількості оглянутих на 1 засідання, з урахуванням відповідності мережі та кадрів МСЕК нормативу, їх кваліф