РОЗДІЛ 2
Роль права як регулятора економічних процесів
2.1. Конструктивний потенціал права в регулювання економічних процесів
Визнання права інституційним явищем означає, що право, як будь-яке явище
дійсності, має певні внутрішні та зовнішні характеристики. Якості – це
внутрішні, органічні характеристики права як соціального утворення, властивості
– це зовнішні їх прояви в процесі функціонування права.
До якостей права можна віднести загальність, рівноважність та визначеність
права.
До властивостей – загальну нормативність, визначеність змісту, державну
забезпеченість.
Загальність права – це його здатність за допомогою законів охопити все
населення країни, всі явища та процеси, що належать до сфери зовнішніх,
практичних відносин, зовнішньої свободи людини, які піддаються юридичному
регулюванню.
Економічні закони, закономірності розвитку економічних процесів до певної міри
визначають коло явищ, процесів та відносин, які піддаються юридичному
регулюванню. Спроби волюнтаристськи розширити коло цих відносин є одним з
факторів, що обумовлюють проблему неефективності законодавства.
Рівноважність права визначається видатним російським юристом-теоретиком С. С.
Алєксєєвим як “рівна міра”, “правова рівність”, “пропорційність” [2:165]. Вона
не зводиться до самої лише нормативності і означає націленість права на те, щоб
затвердити в житті людей принцип еквівалентності, пріоритету договірного методу
у взаємовідносинах суб’єктів, змагальності та в деяких інших юридичних
категоріях.
Рівноважність є природноправовою категорією, вона є невід’ємною якістю права.
Рівноважності відповідає основний закон вільного ринку – рівний підхід до всіх
учасників, відсутність привілеїв. Таким чином, рівноважність права є одним з
факторів, що визначає економічну ефективність використання ресурсів.
До якостей права належить також визначеність. Визначеність правових норм, поряд
із їхньою стабільністю, є важливою якістю права, вона є одним з найперших і
найбільш суттєвих вимог, які висуває до права розвинута людська особистість. В
цій якості права втілюється природне прагнення людини набути ясне та визначене
місце в житті цілого соціального організму.
Визначеності та стабільності правових норм відповідають такі передумови
економічної ефективності як прозорість та передбачуваність. Основою економічних
відносин є обмін. Для того, щоб обмін був ефективним, еквівалентним, необхідно
щоб сторони володіли максимально повною інформацію як про умови договору, так і
про норми права, що поширюються на відповідні відносини. Ефективне використання
ресурсів потребує довгострокового планування. Таке планування неможливе без
визначеності правових норм та їхньої стійкості.
Роль права як регулятора проявляється в трьох функціях права:
(1) відтворення системи
(2) впровадження в суспільстві нормативних начал
(3) регулятивний вплив на суспільні відносини
Термін "функція" має багато значень. Він оптимально придатний для
характеристики будь-яких динамічних структур. Його значення обумовлено
специфікою пізнавальних задач тих наук, у яких використовується цей термін
(математика, біологія, соціологія, юриспруденція). Але, так чи інакше, у
більшості випадків із функцією пов’язується цілеспрямований вибірковий вплив
системи (структури, цілого) на певні сторони зовнішнього середовища [27: 8].
В юридичній науці термін "функція" використовується для характеристики
соціальної ролі держави і права.
Аналіз змісту функцій права, а також розвитку, збагачення цих функцій із часом
має вирішальне значення для вивчення соціального призначення права. В історії
юридичної науки процес визнання факту збагачення функцій права йшов паралельно
із розширенням об’єкту теорії права та економіки.
Величезне розмаїття підходів, поглядів та методологій не дозволяє на
сьогоднішній день стверджувати, що проблема систематизації та аналізу функцій
права вирішена. Тим не менш, більшість авторів під функцією права розуміють
соціальне призначення права та напрями правового впливу на суспільні
відносини.
Як соціальне призначення, так і напрями його впливу, взяті окремо, не
вичерпують собою поняття функції права. Якщо під функцією права розуміти тільки
його соціальне призначення, то визначення поняття буде носити занадто загальний
характер. При визначенні функції права тільки як напрямку правового впливу
ігнорується направляючий момент цього впливу.
У цьому зв'язку варто акцентувати увагу на недоцільності ототожнення або
протиставлення напрямів правового впливу соціальному призначенню права і
навпаки.
Поняття "функція права" повинно охоплювати одночасно як призначення права, так
і його вплив на суспільні відносини. Тому, розкриття окремої функції права
повинно передбачати аналіз причинно-наслідкового зв'язку призначення права з
напрямами його впливу і навпаки - обумовленість останніх призначенням права
[49: 24].
Власне, функція права - це реалізація його соціального призначення.
Соціальне призначення права формується, складається, з потреб суспільного
розвитку, однією з яких, безумовно, є економічний розвиток. Реалізація цього
призначення права може набувати дуже різних форм та призводити як до
модифікації всього соціального життя, так і до змін в окремих осередках
економічних відносин. Функціонування права на макро- та мікрорівні тісно
пов’язано, і хоча для визначення ролі права як фактора економічного розвитку
вирішальне значення мають макро- показники, тим не менш, аналіз ролі права
неможливий без всебічного розгляду особливостей соціального впливу права на
мікрорівні.
Оскільки функції права є явищами динамічними, саме на зламі історичних епох
максималь
- Київ+380960830922