Ви є тут

Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України

Автор: 
Матвієнко Павло Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U001016
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК КРЕДИТУ І ПРОЦЕНТНА ПОЛІТИКА
2.1. Генезис сутності та ролі кредиту в економіці України
Банківський кредит є однією з найбільш глибоко досліджених економічних
категорій. Аналізу сутності, форм, видів, процесів генезису банківського
кредиту і його функцій присвячено багато праць закордонних [38, 90] і
українських фахівців [4, 5, 34, 36, 91]. Але найменш дослідженою виявилась роль
банківського кредиту в системі грошового обігу країни. На наш погляд, на стику
двох основних функцій кредиту – перерозподільної та емісійної доцільно виділити
функцію регулювання грошових потоків.
Перерозподільна функція має різні тлумачення від вузького як перерозподілу
вартості на засадах повернення [58, с. 151] до широкого – міжгалузевого і
міжтериторіального перерозподілу національного багатства [53, с. 172].
Емісійна функція кредиту взагалі не сприймається рядом авторів [34]. Швидше її
можна назвати функцією прискорення грошового обігу, коли вільні кошти,
тимчасово виведені з товарно-грошового обігу і розміщені на рахунках в банках,
примусово спрямовуються ними в обіг у вигляді кредиту. При цьому відбувається
трансформація інтересів учасників товарно-грошового обігу. Власник грошей
придбав би товар з метою споживання або з метою переробки та продажу
(об'єктивна пряма участь), а банк спрямовує ці кошти з метою отримання прибутку
(суб'єктивна участь). В широкому розумінні цю функцію можна розглядати як
підфункцію перерозподільної функції кредиту. В такому випадку перерозподільну
функцію слід визначити як базову (першого рівня), а всі інші – як похідні
(другого рівня). Їх кількість може досягати 30 [52, c. 4].
Виділення такої функції банківського кредиту, як регулювання грошових потоків,
має теоретичне обґрунтування і підтверджується аналізом практики кредитування.
Банківський кредит може посилити той чи інший грошовий потік, а в деяких
випадках і створити новий напрямок руху грошових коштів. При цьому, як правило,
інші грошові потоки не послаблюються. Наприклад, кредитування Промінвестбанком
Харківського заводу ім. Малишева відновило виробництво бронетехніки на експорт,
створивши валютний грошовий потік в країну і цілий ряд внутрішніх грошових
потоків між підприємствами - постачальниками. Таким чином, банківський кредит в
умовах ринку фактично стає головним безпосереднім інструментом впливу на рух
товарної та грошової мас. Всі інші (податки, пільги, обмеження тощо) є
адміністративними й опосередкованими. Інші грошові потоки при цьому не
послабились, тому що банк виконував всі клієнтські платежі. Але з цього правила
є винятки. Банкрутство банку “Україна” в результаті неякісної кредитної
діяльності негативно вплинуло на розрахунки клієнтів, тобто на відповідні
грошові потоки. Таким чином вплив кредиту банка на грошові потоки може бути як
позитивним, так і негативним.
З відходом від соціалістичних методів господарювання закон планомірного
пропорційного розвитку перестав діяти. Пропорції почав створювати ринок. Але на
етапі його створення інтереси бізнесу щодо отримання швидких прибутків увійшли
у протиріччя з законом пропорційного розвитку, який діє у всіх економічних
формаціях. Порушення пропорцій між низьким рівнем виробництва і значним
попитом, швидкозростаючим імпортом і стагнуючим експортом, бартеризація
економіки призвели до негативних змін в структурі товарно-грошових потоків і,
як наслідок, до інфляції, девальвації і порушення еквівалентності обігу
товарів. У таких умовах спрямування кредиту на фінансування імпортних операцій,
дефіциту бюджету, міжбанківські операції та операції з цінними паперами,
відірваними від виробництва, призвело до формування негативного кредитного
циклу (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Негативний кредитний цикл
При такому типі кредитного циклу банківський кредит знецінюється в результаті
інфляції і стає заручником грошової емісії. Дана схема руху позичкового
капіталу веде до посилення диспропорцій в системі товарно-грошових відносин,
фінансових криз і банкрутств самих банків. На жаль, негативний кредитний цикл
був притаманний економіці України 90-х років з усіма негативними наслідками.
Позитивний кредитний цикл концентрує банківський кредит на посилення позитивних
товарно-грошових потоків, які передбачають масове виробництво та масове
споживання національних товарів, зростання експорту і посилення
конкурентоспроможності продукції підприємств. Схема позитивного кредитного
циклу представлена на рис. 2.2.
Позитивний кредитний цикл в Україні почав тільки формуватися і забезпечення
кругообігу кредитних коштів за даною схемою є одним з ключових завдань системи
удосконалення економічного механізму в Україні.

Рис. 2.2. Позитивний кредитний цикл
Наявність кредитних циклів підтверджує обґрунтованість виділення окремої
функції кредиту як регулятора товарно-грошових потоків.
В схемі позитивного кредитного циклу (рис. 2.2.) кредитування національного
виробництва і споживання об'єднане в єдину сферу. Проте дослідження пропорцій
між кредитуванням виробництва і споживання є вкрай важливим і відкриває нові
обрії в теорії та практиці банківського кредиту.
Якщо кредитування спрямоване переважно у сферу виробництва, то при низькому
споживчому попиті, або його фокусуванні на імпортні товари створюється загроза
надмірної пропозиції і перевиробництва. В результаті, буде зростати
кредиторсько-дебіторська заборгованість і постраждають як виробники, так і
банки-кредитори. В цьому сенсі споживче кредитування має більші
народногосподарські переваги, якщо воно спрямоване на придбання національних
то