РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СТАНУ
І ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
МАЛОГО БІЗНЕСУ В РЕГІОНІ
2.1 Динаміка формування та дослідження проблем розвитку малого бізнесу в
регіоні
Відомо, що найбільш динамічним елементом структури народного господарства, який
постійно змінюється, є малий бізнес. Як самостійний елемент ринкової економіки
малий бізнес-дієвий важіль вирішення регіональних задач соціально-економічного
характеру. Він здатний в умовах економічної кризи, при мінімальному рівні
державної підтримки, створювати нові робочі місця, чим значно зменшує соціальну
напругу у суспільстві, забезпечувати досить вагому частку надходжень до бюджету
у вигляді податків, виробляти нові зразки продукції та послуг.
Розглянемо послідовність формування та динаміку становлення малого бізнесу на
регіональному рівні. Регіональний малий бізнес почав формуватися водночас з
сектором малого бізнесу в Україні у відповідності із законами та постановами,
що дозволили кооперативну діяльність на території держави [1,19]. Це були
зачатки малого підприємництва. Поступово частка кооперативів перетворювалася в
приватні підприємства малого бізнесу, які привертали увагу демократичною формою
організації та управління [63].
Безумовно, малий бізнес на регіональному рівні органічно пов’язаний із
загальнодержавними проблемами, але йому притаманні специфічні риси, що
обумовлені станом місцевих соціально-економічних відносин.
Дослідження, виконано нами з метою простежити процес становлення і розвитку
малого бізнесу в регіоні Луганщини, показали наступне.
Уже в 1987 році перші суб’єкти індивідуального бізнесу (індивідуальної трудової
діяльності) виникли в Луганській області. В наступному році з’явилися перші
кооперативи і їх кількість зростала високими темпами.
На протязі 1987-1989 рр. органами регіональної і місцевої влади, судячи по
звітній документації, не вівся облік кількості кооперативів і чисельності
працюючих в них. По-перше, кооперативи становили незначну частку від кількості
державних підприємств, а по-друге, ще не була створена єдина форма звітності. І
тільки починаючи з 1990 року, у статистичних звітах показано кількість
кооперативів: в області їх було 1534 одиниці з 4105 працюючих осіб.
У 1991 році з’являються малі підприємства більш високого рівня організації і
ведення бізнесової діяльності. З цього часу кооперативи поступово звужують свою
діяльність, кількість їх зменшується, а натомість виникають малі підприємства.
Одночасно з малими підприємствами створюються селянські (фермерські)
господарства, що в сукупності з малими підприємствами та кооперативами
утворюють малі форми господарювання.
Динаміку цих змін характеризують дані таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка розвитку підприємств малих форм господарювання в Луганській області за
період 1991–2002 рр.
Показник
1991
1992
1993
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2002
8
10
11
Кількість МП, одиниць
932
2134
3425
4192
3895
5796
8403
8952
8764
9837
Темпи змін,%
100
229
161
113
93
153
141
107
98
105,2
Кількість кооперативів, одиниць
1399
819
470
206
149
150
МП та кооперативи, одиниць
2331
2953
3895
4399
4044
5946
8403
8952
8764
9837
Темпи змін, %
100
127,6
132
109,7
92
147
141,3
106,5
98
105,2
Продовження таблиці 2.1
7
10
11
Кількість зайнятих у МП, чол.
32731
44872
53572
47215
38276
68956
69950
69747
68858
73900
Темпи змін,%
100
137
119,4
84,8
81,0
180,2
101,4
99,7
98,7
105,8
Селянські (фермерські) господарства,од.
82
444
1062
1293
1365
1405
1473
1501
1532
1531
За період 1991-1997 рр. трансформації економічної системи на Луганщині
практично повністю припинили свою діяльність кооперативи: в 1997 році їх
функціонувало лише 150 одиниць, тобто зменшення кількості відбулося більше як у
10 разів.
За цей час фермерські господарства зросли з 82 до 1405 одиниць, або в 17 разів.
В 2000 році їх нараховувалось 1532 одиниці, в 2001 році-1531 господарство. У
статистичній звітності області за 1998-2002 роки кооперативи відсутні, що
підтверджує припинення ними господарської діяльності взагалі.
Щодо малих підприємств (рис. 2.1), то їх кількість за 12-річчя зросла у 9,4
рази (з 932 од. у 1991 році до 9837 од. у 2002 році).
Якщо взяти за відправний 1991 рік, коли ще масово діяли кооперативи і почали
виникати малі підприємства, то в Луганській області функціонувало 2331
підприємство малого бізнесу, а кількість зайнятих в ньому сягнула 32731
працівників. За цими обома показниками доля Луганщини становила одну двадцяту
частку від загальнодержавного обсягу.
За період 1991 – 1993 рр. спостерігається значне зростання абсолютної кількості
підприємств малого бызнесу. Але цей факт має дещо суперечливий характер, тому
що фінансова база малого підприємництва в цей період під дією податкового тиску
практично була вже підірвана. Період 1992 – 1993 рр. характеризується
гіперінфляцією в Україні, яка призвела до повного обезцінювання заощаджень
населення, зростанням ставки банківського кредиту, що, по суті, паралізувало
інвестиційну діяльність в підприємництві, в тому числі і малому бізнесі. Крім
того, подальше падіння кількості кооперативів сповільнило темпи зростання малих
бізнесових структур.
Рис. 2.1 Динаміка кількості малих підприємств в Луганскій області
Разом з тим в умовах гострої економічної кризи, що охопила всі регіони держави,
змогли (завдяки малому бізнесу) вижити значні кола населення. Вже у 1995 році в
Луганській області діяло 4192 малих підприємств і вона по цьому показнику
посідала п’яте місце в Україні після Донецької (9182 од.), Харківської (8510
од.), Львівської (5449 од.) областей та м. Києва (11869 од.).
- Київ+380960830922