РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обгрунтування вибору напрямку та методів досліджень
Об’єктами проведеного дослідження виступали 168572 виходів вагітностей.
Зареєстровані вагітності розглядалися серед населення Київської області, де на
1 січня 2001 року налічувалося 916730 осіб репродуктивного віку. Серед виходів
вагітності досліджувались репродуктивні втрати протягом 1992-2001 рр. загальною
чисельністю 19350, в тому числі – 13646 випадків самовільних викиднів (9332 до
12 тижнів вагітності), 1775 абортів за медичними показаннями, 2984
мервонароджень, 945 випадків смерті новонароджених у віці 0-6 діб. Окремо
розглядалися 849 випадків самовільних викиднів та 576 випадків народження
здорової доношеної вагітності за 1999-2001 рр. за даними генетичного
моніторингу.
Дослідження (згідно з поставленими завданнями) мало трьохетапний характер.
На першому етапі досліджувались усі складові плодових репродуктивних втрат
серед зареєстрованих вагітностей населення районів Київської області.
Розраховувався ризик репродуктивних втрат серед населення, яке проживає в
радіоактивно забруднених районах у порівнянні з радіоактивно "чистими" за
даними відомчої статистичної звітності.
Другий етап полягав в оцінці впливу факту проживання протягом часу після аварії
на ЧАЕС в радіоактивно забруднених і "чистих" населених пунктах Київської
області на ризик виникнення самовільних викиднів до 12 тижнів вагітності за
даними генетичного моніторингу.
На третьому етапі визначався вплив накопиченої дози загального радіаційного
опромінення на частоту виникнення самовільних викиднів першого триместру
вагітності з урахуванням впливу інших чинників ризику для даної патології.
До адміністративно-територіального складу Київської області, яка займає
територію 28,1 тис. км2, на початок 2001 р. входило 25 районів та 25 міст, в
т.ч. 11 міст обласного підпорядкування та 14 – районного, 29 селищ міського
типу, 607 сільських ради та 1134 сільських населених пунктів. До 1995 р. дані
по містах Березань і Ржищів вносилися в дані Баришівського та Кагарлицького
районів відповідно, дані м. Славутич в дані області не вносились з 1999 р.
Кількість наявного населення Київської області на початок 2001 р. порівняно з
попередніми роками (1991-2000 рр.), як і в цілому по Україні, зменшувалася. В
той же час відсоток міського наявного населення області до всього населення
збільшувався порівняно з сільським і становив в 2001 р. 58,9 % (55,0 % в 1991
р.).
Згідно зі "Звітом про чисельність населення, яке проживає в зонах
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ф. 3
"Чорнобиль") на 1 липня 2001 року на радіоактивно забруднених територіях
Київської області мешкало більше 876 тис. чоловік, тобто 48,6 % від всього
населення по області. В той же час третина населення області проживала в
радіоактивно "чистих" населених пунктах, які розташовані у районах, де поряд з
"чистими" наявні і радіоактивно забруднені населені пункти.
Для характеристики репродуктивного потенціалу населення Київської області
використовувались наступні показники [33, 205].
Середньорічна чисельність населення визначалась як півсума чисельності
населення на початок і кінець року.
Загальний коефіцієнт народжуваності – відношення кількості народжених живими до
середньорічної чисельності наявного населення.
Вікові коефіцієнти народжуваності розраховувалися як відношення кількості
народжених живими за рік у жінок визначеної вікової групи до середньорічної
постійної чисельності жінок відповідного віку. При визначенні показників
вікової групи до 20 років, в зв‘язку з виключними випадками народження дітей
серед осіб молодше 15 років, умовно взята кількість жінок віком 15-19 років.
Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середню кількість дітей,
народжених жінкою у гіпотетичному поколінні за все життя, за умови збереження у
кожній віковій групі існуючого рівня народжуваності, визначався як сума вікових
коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах і показує середній
рівень народжуваності.
Загальний (брутто) коефіцієнт відтворення населення показує середню кількість
дівчаток, яких б народила одна жінка, що прожила б до кінця свого
репродуктивного віку за умови збереження протягом її життя сучасного рівня
народжуваності в кожному віковому періоді. Це показник заміщення жіночого
покоління, при цьому рівень смертності не враховується.
Чистий (нетто) коефіцієнт відтворення населення показує, скільки в середньому
дівчаток, які народжені однією жінкою протягом життя, дожило б до віку матері
при їх народженні за умови збереження в кожній віковій групі існуючих рівнів
народжуваності і смертності. Це показник заміщення покоління жінок їх дочками
при тривалому збереженні існуючих рівнів народжуваності та смертності і
визначався як сума добутків вікових коефіцієнтів народжуваності на відповідні
кількості жінок з таблиць смертності за цей період, помножених на частку дівчат
серед народжених в ті роки, для яких він розраховувався.
Очікувана тривалість життя при народженні визначалась як кількість років, які в
середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом
всього життя цього покоління рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню
смертності населення в окремих вікових групах.
При проведенні роботи використовували також наступні поняття.
Термін репродуктивні втрати об`єднував тільки втрати за рахунок плоду [4], а
саме: штучні аборти за медичними показаннями; самовільні викидні (ранню
фетальну смерть); мертвонародження (пізню фетальну смерть); померлих у ранній
неонатальний період (0-6 діб життя).
Дл
- Київ+380960830922