РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У відповідності до мети роботи нами вирішувався ряд завдань, відповідь на які
дозволить сформулювати методичні підходи до встановлення загального
канцерогенного навантаження хімічних забруднювачів навколишнього середовища на
населення та його популяційного ризику.
Матеріали натурних спостережень, накопичені до цього часу у вітчизняній та
іноземній літературі, свідчать, що з усіх хімічних канцерогенів найбільш
розповсюдженими є ПАВ, і особливо індикаторний показник цього класу - БП, а
також нітрозаміни (НДМА та НДЕА) та важкі метали, які постійно реєструються в
усіх об'єктах навколишнього середовища: атмосферному повітрі, ґрунті, воді
водойм за рахунок забруднення антропогенними та біогенними джерелами або в
процесі біотрансформації [42, 56, 57, 68, 96, 104, 107, 119, 120, 129, 133,
154, 184, 193, 194].
Усе це створює умови для міграції канцерогенів природними ланцюгами
"повітря-грунт-вода-рослини-тварини-людина" і одночасного впливу на людину
різними шляхами. З іншого боку, стабільна присутність пріоритетного канцерогену
БП у навколишньому середовищі обумовлює можливість впливу його на організм
людини разом з іншими хімічними агентами, особливо тими, що мають спільні
джерела утворення (спалювання палива, коксохімічне, металургійне виробництво,
автотранспорт тощо), - діоксидом азоту, формальдегідом, сірковуглецем [42, 46,
94, 127-131, 139, 163].
Канцерогени, які впливають на тлі численних хімічних уражень, розглядаються як
"абсолютні" чинники раку, а інші речовини - забруднювачі повітря - як фактори,
що сприяють реалізації цих чинників. Усе це в загальному вигляді
класифікується, відповідно, як ініціація чи промоція канцерогенезу [104, 120,
129].
На даному етапі розвитку онкогігієни супутні токсичні речовини розглядаються як
модифікатори, які можуть змінювати характер біологічної дії основного
канцерогена [94].
Отже, визначення загального канцерогенного навантаження на населення і
встановлення його ризику потребує вивчення характеру комбінованої та
комплексної дії цих сполук.
Деякі аспекти цієї проблеми вже розроблено. Однак, необхідно підкреслити, що
все ж багато питань ще залишаються відкритими, зокрема, це передусім стосується
наступного:
* не визначено сумарну дозу канцерогенів, яка впливає на населення з
забрудненим атмосферним повітрям, що є первинним і найбільш небезпечним
ланцюгом циркуляції цих речовин у навколишньому середовищі;
* не визначено характер комбінованої дії пріоритетної канцерогенної сполуки для
атмосферного повітря БП разом з діоксидом азоту, формальдегідом,
сірковуглецем;
* відсутні показники ризику розвитку новоутворень у людей, які піддаються
впливу забруднення як окремих сполук, так і їх комбінацій; наявність таких
даних є необхідною передумовою для прогнозу небезпеки реального вмісту
шкідливих речовин у повітрі.
Розв’язанню цих завдань, які мають скласти підвалини визначення загального
хімічного навантаження на населення пріоритетних речовин антропогенного
походження, що надходять до навколишнього середовища та оцінки канцерогенного
ризику як основи розробки наукових засад первинної профілактики раку, було
присвячено комплекс відповідних досліджень, характеристику якого у загальному
вигляді наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Загальна схема виконаних досліджень
2.1. Вибір об’єктів дослідження, їх коротка
санітарно-гігієнічна характеристика
Об’єктами санітарно-гігієнічних і онко-епідеміологічних довгострокових
досліджень були 3 великих міста (Київ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ) та
сільська місцевість (Київська область). Ще у трьох містах (Дніпропетровськ,
Нікополь та Біла Церква) дослідження носили короткотерміновий характер. Для
оцінки існуючої у цих містах ситуації крім матеріалів власних спостережень
використовували дані Комітету з питань гідрометеорології України.
При виборі об’єктів дослідження виходили із передумов, що рівень забруднення
атмосферного повітря канцерогенними речовинами і характер розповсюдження їх
концентрацій на території населених місць можуть залежати від ступеня
урбанізації, профілізації промислового виробництва, теплофікації та рівня
автомобілізації населених місць, особливостей їх планування і забудови. При
цьому орієнтувались на вивчення міст з максимально вираженим градієнтом
забруднення повітряного басейну цими сполуками. Це визначило вибір об’єктів
дослідження - великих адміністративних і промислових центрів, коротку
санітарно-гігієнічну характеристику яких наведено нижче. Особливий наголос
робили на містах, вибраних для довготривалих спостережень.
М. Київ – адміністративний центр і найбільше місто України з населенням 2734.5
тис. чоловік. На момент дослідження в місті було 12 адміністративних районів,
які характеризувались багатогалузевим виробництвом, представленим
(високорозвинене машинобудування, хімічна, харчова і легка промисловість,
виробництво будматеріалів – близько 300 великих підприємств). Значна частина
підприємств зосереджувалась у
правобережній зоні міста (транспортне і хімічне машинобудування, приладо- і
станкобудування, виробництво будматеріалів, медпрепаратів і т.ін.). На
лівобережжі на час проведення досліджень було сконцентровано підприємства
основної хімії, виробництво виробів із пластмас, синтетичних волокон,
лакофарбове, гумове виробництво.
Чіткого функціонального зонування території міста немає: для більшості старих
районів міста (Подільський, Залізничний, Радянський, Шевченківський,
Московський, Жовтневий) хар