Педагогічні умови використання аудіовізуальних засобів навчання іноземної мови у професійній підготовці менеджерів-аграріїв.

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МЕНЕДЖЕРІВ-АГРАРІЇВ
2.1. Педагогічні умови використання аудіовізуальних засобів навчання у процесі сприймання іншомовного мовлення. Модель навчання іноземній мові майбутніх менеджерів-аграріїв з використанням аудіовізуальних засобів навчання
Здатність до сприймання іншомовного мовлення виявляється в засвоєнні студентом сприйнятого на слух мовного повідомлення і здатності на основі цього налагоджувати комунікативну діяльність. Як показують результати експерименту, випускники загальноосвітніх шкіл, які вступили до аграрного ВНЗ, не мають належного рівня володіння іноземною мовою. Відсутність умінь і навичок сприймання іншомовного мовлення перешкоджає налагодженню комунікації. А тому важливим завданням наступного етапу дослідницької роботи є усунення цих недоліків, тобто організація процесу оволодіння студентами-аграріями іноземною мовою.
В аграрному ВНЗ, на нашу думку, необхідно активізувати дію цілеспрямованого, систематичного впливу на формування мовної компетенції студентів. Цілеспрямована діяльність із формування навичок сприймання іншомовного мовлення організована викладачами при наявності бажання самих студентів вдосконалювати свою мову. Робота викладачів є результативною при дотриманні певних умов. Довідкова література так трактує значення цього слова: "1. Обставина, від якої що-небудь залежить. 2. Обстановка, у якій відбувається що-небудь" [111].
Трансформуючи значення слова "умова" щодо педагогічної діяльності викладачів, ми матимемо справу з педагогічними умовами формування навичок сприймання іншомовного мовлення. Відсутність умінь і навичок аудіювання перешкоджає налагодженню комунікації.
Під педагогічними умовами слід розуміти умови, в яких організовується і проводиться робота з формування навичок аудіювання, так і обставини, які на неї впливають. А тому до цієї категорії можна віднести все, що здійснюється під керівництвом викладачів, педагогів і впливає на оволодіння студентами іноземною мовою.
При вивченні іноземної мови студент-нефілолог стикається з такими труднощами:
- з вивченням нової дисципліни - гуманітарної, не пов'язаної з основною спеціальністю;
- із засвоєнням нової термінології з лінгвістики, педагогіки, психології, психолінгвістики тощо;
- із значним обсягом теоретичного матеріалу;
- із психологічними проблемами, що стосуються нової ролі викладача, яка значно відрізняється від процесу орієнтації студента.
До основних педагогічних умов формування мовної компетенції студентів аграрного ВНЗ можна віднести:
- навчально-виховний процес з оволодіння змістом та практикою курсу "Ділова англійська мова", який викладається під час вивчення іноземної мови, і дозволяє студентам засвоїти знання з нормативності мови, оволодіти основами уміннями її дотримання в умовах сприймання іншомовного мовлення;
- цілеспрямовану діяльність педагогів, які викладають іноземну мову;
- методично обґрунтовану роботу викладачів професійних та спеціальних дисциплін із насиченням іноземної мови науковими термінами, пов'язаними з майбутнім фахом;
- спільну й систематичну діяльність викладачів усіх навчальних дисциплін аграрного ВНЗ щодо формування практичних умінь і навичок варіативного висловлювання думки з дотриманням вимог стилістичної доцільності, смислової точності, єдності форми та змісту, доречного використання в комунікації невербальних засобів.
Вивчення іноземної мови студентами аграрних ВНЗ передбачає також адаптацію їх до умов навчання й оволодіння іноземною мовою. Оскільки вивчення іноземної мови має комунікативну спрямованість, то це сприятиме і соціально-псіхологічній адаптації, яка є одночасно і процесом, і результатом активного пристосування до середовища, що постійно змінюється, за допомогою різних соціальних засобів, дій і вчинків. Вступивши до ВНЗ, студент зустрічається з новими умовами й вимогами, розпорядком роботи, що, безумовно, впливає на настрій і працездатність студента. Тому на першому етапі перебування в навчальному закладі у студента спостерігається певне підвищений рівень тривоги.
Дані літератури свідчать про те, що більшість першокурсників (77%) нефілологічних ВНЗ недостатньо володіє прийомами роботи з іншомовними текстами [93], а за нашими даними у 88% першокурсників не сформовані уміння вилучати інформацію при слуханні.
Необхідно залучати такі засоби і прийоми оптимізації роботи із звуковим текстом:
- пустити в хід механізми внутрішньої мотивації, орієнтовані на процес і результат діяльності;
- вибрати адекватні засоби навчання, що мінімально утруднюють аудіювання;
- створити умови для сприятливого психологічного клімату при роботі з АВЗН, а також формувати уміння роботи з іншомовним звуковим текстом.
Розглядаючи процес опанування студентами аграрного ВНЗ іноземною мовою, ми в подальшому будемо користуватися терміном "формування мовної компетенції", під ним розуміємо певний напрям формування особистості. Поняття "формування мовної компетенції" можна розглядати і як процес, і як результат діяльності педагогів та студентів. У першому значенні - це цілеспрямований і стихійний вплив на опанування студентами мовної компетенції, у другому - результат дії зазначених факторів на мовну і мовленнєву діяльність студентів, який виявляється в оволодінні ними певним еталоном, зразком мовної компетенцією. Її показниками є знання нормативності мови та уміння й навички мовної компетенції.
На формування мовної особистості впливають об'єктивні і суб'єктивні чинники. До об'єктивних чинників належать:
- стан самої мови, її унормованність, рівень розвитку і досконалість її підсистем (фонетична, лексична, граматична), стилістична диференціація - отже, придатність мови як мовної картини особи і світу до забезпечення всіх мовних потреб громадян;
- сприятлива для життя і розвитку якоїсь окремої мови суспільно-політична с