РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ДІАЛОГУ
2.1 Методика проведення експерименту
З метою перевірки гіпотези та ефективності розробленої технології організації навчального діалогу ми використовували педагогічний експеримент, у якому брали участь студенти I-IV курсів філологічних факультетів Бердянського державного педагогічного університету та Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
Для проведення експерименту було обрано експериментальні групи, що у свою чергу допомагало прослідкувати динаміку сформованості рівнів готовності майбутніх учителів до організації навчального діалогу в професійній діяльності на основі втановлених критеріїв.
У Бердянському державному педагогічному університеті було залучено до експериментальної роботи студентів:
I курс: експериментальна група (Е) - 19 осіб;
контрольна група (К) - 20 осіб;
II курс: експериментальна група (Е) - 17 осіб;
контрольна група (К) - 18 осіб;
III курс: експериментальна група (Е) - 20 осіб;
контрольна група (К) - 19 осіб;
IV курс: експериментальна група (Е) - 18 осіб;
контрольна група (К) - 16 осіб.
У Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди приймали участь:
I курс: експериментальна група (Е) - 21 особа;
контрольна група (К) - 20 осіб;
II курс: експериментальна група (Е) - 19 осіб;
контрольна група (К) - 22 особи;
III курс: експериментальна група (Е) - 16 осіб;
контрольна група (К) - 19 осіб;
IV курс експериментальна група (Е) - 18 осіб;
контрольна група (К) - 20 осіб.
Отже, на I курсі в експериментальних групах було 40 осіб, у контрольних - 40, на другому курсі відповідно - 36 і 40, на III- 36 і 38, а на IV - 36 і 36, тобто, кількість студентів у групах приблизно однакова. Відомо, що результати експерименту, отримані в малій групі, можуть дати матеріал для широких узагальнень, якщо група типова. У констатуючому експерименті вихідний стан груп визначався за результатами контрольних робіт або тестових завдань. Валідність експериментальних груп було доведено методом рангової кореляції за Спірменом. За допомогою критерію Пірсона (x2) [191] було виявлено групи, що мають близькі вихідні дані.
Необхідно зазначити, що експеримент проходив у природних умовах, не порушуючи логіки та ходу навчального процесу. Експериментальне навчання проводилося у процесі викладання "Основ педагогічної майстерності", "Педагогіки","Практичного курсу іноземної мови".
У ході експерименту встановлювалася правомірность, дієвість та ефективність розробленої технології організації навчального діалогу в професійній діяльності майбутнього вчителя, що, в свою чергу, сприяло вдосконаленню його професійної підготовки.
У контрольних групах навчальна діяльність здійснювалася традиційно.
У ході констатуючого експерименту вирішувалася низка завдань на кожному з етапів підготовки, що передбачало використання певних методів дослідження.
На першому (мотиваційному) етапі основним методом дослідження був метод тверджень.
Оскільки результативність будь-якого виду діяльності залежить від позитивної мотивації, першим завданням було з'ясування мотивації діалогічного навчання через вивчення інтересу майбутніх учителів до навчального діалогу. Студентам пропонувалася низка тверджень, з якої необхідно було вибрати те, що їм імпонувало:
> Навчальний діалог - це найбільш дієвий та ефективний метод навчання в практиці роботи вищої та середньої школи, засіб формування особистісних якостей.
> Навчальний діалог має багато переваг, але поряд з ним існують не менш дієві методи та засоби навчання та виховання.
> Навчальний діалог забезпечує певний позитивний результат, хоча його використання на практиці потребує вдосконалення методики та зусиль з боку вчителя.
> Навчальний діалог - це не той метод та засіб навчання, якому слід надати перевагу.
Результати анкетування свідчать, що студенти визнають перспективність використання навчального діалогу в практиці роботи вищої та середньої школи, що, в свою чергу, підкреслює наявність інтересу до навчання, котре орієнтоване на внутрішній світ особистості.
Другим завданням мотиваційного етапу було з'ясування певного відношення до оволодіння методикою організації навчального діалогу. Студентам пропонувалося із переліку тверджень вибрати те, яке найбільш повно відповідає займаній позиції:
> Хочу оволодіти методикою організації навчального діалогу і для цього прикладу максимум зусиль.
> Хочу оволодіти методикою організації навчального діалогу, але не докладаючи ніяких зусиль.
> Я не надаю значення цій проблемі, мене це зовсім не цікавить, але я не відкидаю можливості того, що колись це мене зацікавить і я оволодію певними прийомами.
> У мене немає бажання оволодівати методикою.
Результати опитування подано у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характер відношень студентів до оволодіння методикою організаціі
навчального діалогу (%)
Ставлення до оволодіння методикою Кількість студентів I курс
(40 осіб)II курс
(36 осіб)III курс
(36 осіб)IV курс
(36 осіб) Позитивно-активне 17,5 25 24 19 Позитивно-пасивне 45 42 42 45 Нейтральне 25 28 28 30 Негативне 12,5 5 6 6
Табличні дані дозволяють стверджувати, що більшість студентів хотіла б оволодіти методикою організації навчальним діалогом, при цьому не докладаючи зусиль, значний відсоток з них не виключає можливості оволодіння нею в майбутньому.
Третім завданням мотиваційного етапу було з'ясування позиції студентів на заняттях, з цією метою їм було запропоновано перелік тверджень:
> На заняттях я надаю перева