РОЗДІЛ 2
МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ТОВАРІВ ДЛЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
2.1. Особливості формування попиту на товари для особистих селянських господарств
Для визначення попиту на садово-городній інвентар, насамперед, необхідно проаналізувати потреби населення в цьому товарі, для чого за допомогою маркетингових досліджень потрібно отримати дані щодо існуючої нужди й прогнозу її появи.
Дослідження попиту споживачів на садово-городній інвентар засвідчили, що нужда, яка згодом переростає у попит на нього, зумовлюється об'єктивними причинами: людині чи групі людей потрібно мати вирощений врожай для підтримки життєдіяльності або декоративні рослини для того, щоб прикрасити площу біля будинків. Все це потребує знарядь праці.
Завдання маркетологів теоретично обгрунтовувати та ретельно вивчати чинники виникнення попиту на садово - городній інвентар. Асортимент садово-городнього інвентарю нараховує велику кількість різновидів, з'являються нові та удосконалюються традиційні товари. Технічний прогрес збільшує можливість механізувати роботи на землі.
Усе це висуває нові вимоги до рівня керування товарною масою, тому розробка та застосування найбільш раціональних, що створюють оптимальні умови для економічної діяльності, методів формування асортименту товарів для особистих селянських господарств, стає одним з актуальних завдань керівників cпеціалізованих торговельних підприємств.
У "Справочнике товароведа" [119] садово - городній інструмент класифіковано за ознакою призначення: товари для збирання сільськогосподарських культур, товари для роботи в саду, товари для обробітку землі, інші допоміжні інструменти та моторизований садово-городній інструмент.
До інструментів для збирання сільськогосподарських культур належать коси та серпи.
Садові інструменти та пристосування. До цієї групи товарів відносять садовий інструмент та апарати для оприскування рослин. Садовий інструмент - це сікатори, сучкорізи, ножі для щеплення, садові пилки та ножовки, апарати для оприскування рослин - оприскувачі та гідропульти.
Інструменти для обробітку землі. Ця група інструментів включає лопати, сапки, посадкові совки, рихлителі, культиватори.
Допоміжні садово-городні інструменти та пристосування - це теплиці, каркаси, візки двоколесні, вила, граблі, молотки та бабки косоотбійні, ножиці для стрижки овець, ломи, цепи.
Моторизований садово-городній інструмент. З розвитком садівництва та городництва всє більшим попитом користується механізований інструмент, до якого належать мотоблоки із навісними пристроями, мотокультиватори, газонокосарки тощо.
Наведена класифікація, на думку дисертанта, не зовсім коректна, особливо що стосується групування товарів за призначенням.
Так, вила та граблі мають бути віднесені до групи інструментів для обробітку землі, а не до групи допоміжних садово-городніх інструментів та засобів, оскільки вила та граблі - це інструменти, за допомогою яких господарі готують землю для вскопування, а після збирання урожаю - збирають залишки, наводять на ділянці порядок, тобто безпосередньо обробляють землю.
До групи допоміжних садово-городніх інструментів та пристосувань мають бути віднесені лише ті товари, за допомогою яких господарі виконують на ділянках інші види робіт.
Для прогнозу потреб у садово-городньому інвентарі нами визначено чинники, які є специфічними для даного товару і, на нашу думку, відіграють головну роль при формуванні попиту на товари для роботи у саду та на городі. Для аналізу потреб у садово-городньому інвентарі важливими є характеристика й класифікація основних сфер його використання, а також видів робіт, які за допомогою його доцільно виконувати.
В економічній літературі майже не досліджуються сфери використання садово-городнього інвентарю, відсутні науково обґрунтовані методи та інформаційна база для визначення потреб у цьому товарі кожного об'єкта. У міру закріплення самостійності підприємств збільшується роль достовірних даних про ринок певного товару та обсяг попиту на цей товар для формування товарного асортименту кожним торговельним підприємством.
Характеризуючи сфери використання садово-городнього інвентарю, необхідно відзначити, що до теперішнього часу не всі з них чітко окреслені. Нами, за результатами проведеного дослідження, серед цих сфер виділено дві основні групи: господарства населення, які купують основну кількість інвентарю, й підприємства та організації (рис. 2.1 ).
До підприємств та організацій, що є споживачами садово-городнього інвентарю, нами віднесено всі організації, підприємства та установи, які займаються озелененням своєї території або вирощуванням сільськогосподарських культур: житлово-експлуатаційні контори, школи, дитячі садочки, магазини, кіоски (палатки), міське комунальне господарство, тепличні господарства тощо.
Для визначення потреб даної групи маркетологам необхідна інформація про кількість фірм, організацій, що розташовані в зоні діяльності торговельного підприємства, та види робіт, які вони будуть виконувати за допомогою садово-городнього інвентарю.
Найбільш складно для роздрібних торговельних підприємств визначити потребу в садово-городньому інвентарі господарств населення.
За класифікацією [2], до господарств населення належать особисті селянські господарства, садові ділянки та колективні городи. Особисті селянські господарства - це земельні ділянки, що надані громадянам у власність, постійне чи тимчасове користування з метою виробництва сільськогосподарської продукції.
Рис. 2.1 Сфери використання садово - городнього інвентарю
Садові ділянки - передбачена земельним законодавством форма землекористування, при якій земля відводиться колективам громадян, організованих, в основному, на кооперативних засадах для ведення індивідуального або колективного садівництва. Садові ділянки можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогоспода