РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Особливості формування ринку молока та характеристика виробництва
молокопродукції
У ринкових умовах постійно постає питання про поточний аналіз стану
внутрішнього споживчого ринку й про стратегію його розвитку, зокрема, це
стосується ринку молока.
Ринок молока і молокопродуктів є складовою структури продовольчого ринку
будь-якої країни. Від його розвитку залежить стабільність економіки держави, її
продовольча безпека, життєвий рівень населення.
Важливою ланкою молокопродуктового підкомплексу України є молокопереробна
промисловість, у складі якої виділяють маслоробна, незбираномолочну, сироробну,
консервну підгалузі. Особливість молочної промисловості полягає в тому, що на
більшості підприємств виробляється декілька видів молочних продуктів. У зв’язку
з цим підприємства відносять до тієї галузі молочної промисловості, частка
виробленої продукції якої найбільша або для виробництва якої було використано
найбільшу кількість сировини [53, с. 67].
Основними напрямками молочного виробництва в Україні є: масло, твердий сир,
продукція із незбираного молока, включаючи кисломолочну продукцію, виробництво
сухих молочних продуктів, йогуртів [101, с. 208].
Виробництво молока є необхідною передумовою для функціонування молочної
промисловості, тому що саме від сировини залежить кількість та якість готової
продукції. На обсяги виробництва молока та його якість впливає багато факторів,
серед яких: чисельність поголів’я високопродуктивних молочних корів,
забезпеченість збалансованими кормами, наявність робочої сили.
У період переходу аграрного сектора України до ринкових відносин відбулися
зміни форм власності, механізму господарювання й створення нового типу
економічних відносин, що спричинило реформування сільськогосподарських
підприємств, збільшення кількості селянських і фермерських господарств та
становлення господарств населення як товаровиробників продукції. Під час
реформування сільськогосподарських підприємств суттєві зміни сталися і в галузі
молочного скотарства.
Важливість молокопродуктової галузі в агропромисловому комплексі України є
безперечною. На одному боці важелів стоїть трудомісткість молочного скотарства,
на іншому – необхідність забезпечення населення молочними продуктами, а
переробні підприємства – сировиною.
Молокопродуктовий підкомплекс складається з виробництва, заготівлі, переробки
молока та реалізації молочної продукції. Економічні відносини в системі “
виробництво – переробка молока” були складними й раніше, а в сучасних умовах
кризового стану тваринництва вони потребують розвитку та вдосконалення. Великою
проблемою України залишається постійне скорочення поголів’я великої рогатої
худоби (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Поголів’я корів за структурою господарств
(тис. гол.)
Господарства
1990р.
1995р.
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
2003р.
2004р.
Сільськогосподарські підприємства
Питома вага, %
Господарства населення
Питома вага, %
Усі категорії господарств
Питома вага всіх господарств, %
6191
73,9
2187
26,1
8378
100
4595
61
2936
39
7531
100
2465
45,4
2963
54,6
5428
100
1851
37,3
3107
62,7
4958
100
1675
34,1
3243
65,9
4918
100
1402
29,8
3314
70,2
4716
100
1100
25,7
3184
74,3
4284
100
950
24
3003
76
3953
100
* Складено за даними Україна у цифрах у 2004р. [162 , с.107]
За 1990 – 2004 роки спостерігається тенденція зменшення поголів’я корів всіх
категорій господарств України. Загальна кількість поголів’я тварин зменшилася з
8378 тис. голів у 1990 році до 3953 тис. голів у 2004 році, в тому числі в
сільськогосподарських підприємствах відбувається зменшення у 2004 році
порівняно з 1990 роком на 5241 тис. голів, а в господарствах населення
спостерігається збільшення поголів’я на 816 тис. голів.
Станом на 1.01.2005р. у господарствах населення, порівняно з 1990 роком,
збільшилася кількість корів на 37%. Поголів’я корів за структурою господарств
протягом 1990 – 2004 р.р. відображено на рис. 2.1.
Рис. 2.1 Поголів’я корів за структурою господарств
Табличні дані та графічне зображення свідчать про те, що питома вага поголів’я
корів у сільськогосподарських підприємствах у 90- х роках у структурі складає
73,9% та 61% у 1995 року. Зменшення кількості поголів’я зумовлено такими
причинами як незабезпеченість збалансованими кормами, що призводить до низької
продуктивності корів, погіршення матеріально-технічної бази господарств,
руйнування міжгосподарських зв’язків тощо.
Починаючи від 2000 року перевагу в кількості поголів’я зайняли господарства
населення, питома вага яких перевищує 50%. 2004 року кількість поголів’я в
господарствах населення становить 3003 тис. голів, питома вага яких становить
76%.
Таблиця 2.2
Середній річний удій молока від однієї корови
(кг)
Господарства
1990р.
1995р.
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
2003р.
2004р.
Сільськогосподарські підприємства
Господарства населення
Всі категорії господарств
2941
2697
2863
1908
2769
2204
1719
2902
2358
1588
2897
2359
2071
3083
2709
2199
3216
2980
2043
3455
3198
2475
3729
3466
Джерело: [162]
Аналіз даних засвідчує те, що починаючи з 1995 року показник середньо річного
удою на 1 корову збільшується в середньому за рік на 140,2 кг. Причому більш
інтенсивний рух до збільшення цього показника відбувається в господарствах
населення в середньому на 107 кг за рік.
У сільськогосподарських підприємствах середній річний удій молока від однієї
корови характеризується зменшенням у порівнянні із 1995 роком. Це є наслідком
недогодівлі та хвороб тварин,
- Київ+380960830922