РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА СИСТЕМА ШКІЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ
ЕПІЧНИХ ТВОРІВ ПАРАБОЛІЧНОГО ТИПУ В 11 КЛАСІ
2.1. Теоретичне обґрунтування системи вивчення творів
параболічного типу в 11 класі
Методика вивчення творів параболічного типу передбачає вирішення проблем теоретичної і практичної підготовки вчителя, спрямованої на досягнення оптимального результату в процесі засвоєння учнями притч і романів-парабол.
В основу методики вивчення творів параболічного типу покладено філософське обґрунтування виховної, навчальної і розвивальної функцій притч; загальнолюдський характер світової літератури, теорію інтертекстуальності; дидактичні принципи науковості, систематичності і послідовності навчання, його доступності, взаємозалежності процесу навчання, виховання і розвитку, активізації пізнавальної діяльності учнів і її зв'язок із життям; психолого-педагогічні дослідження вікових можливостей розумової діяльності одинадцятикласників, їх здатності до асоціативності мислення та формуючий вплив притч і романів-парабол на розвиток навчально-пізнавальної діяльності старшокласників; літературознавчі розробки про жанрові особливості епічних ТПТ, методичний досвід вивчення притч і романів-притч.
Під методикою вивчення епічних творів параболічного типу слід розуміти узагальнену, науково обґрунтовану систему методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, літературознавчих знань і практичних умінь, спрямованих на реалізацію навчальних, виховних і розвивальних завдань в процесі вивчення притч і романів-парабол.
Метою методики вивчення епічних творів параболічного типу є визначення найбільш ефективних методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, що дозволять сформувати в одинадцятикласників навички сприйняття й аналізу притч і романів-парабол як особливого типу художніх творів.
Методика вивчення епічних ТПТ як система виконуватиме такі функції: діагностичну (розробка і визначення критеріїв і рівнів сприйняття епічних ТПТ), теоретико-інформаційну (відбір і систематизація необхідної літературознавчої термінології; обґрунтування ефективних шляхів досягнення результату); розвивальну (вплив на інтелектуальний, етичний і естетичний розвиток учня); виховну (сприяти повазі до досвіду, мудрості, загальнолюдських цінностей, літератури як мистецтва слова, творчості різних народів).
В основі методики - основні системні принципи:
- цілісності (логічна завершеність, підпорядкування і взаємозв'язок елементів як структурних одиниць цілого, кожна з яких відображає всю систему);
- структурності (методика як сукупність структурних складових);
- ієрархічності (підпорядкування і залежність кожного елемента системи від більш загальної системи вивчення епічних творів);
Методика вивчення епічних ТПТ опирається на
- загальнодидактичні принципи науковості, систематичності, розвиваючого і виховуючого навчання, послідовності засвоєння знань, природонаслідування, зв'язку навчання з життям;
- методичні засади викладання літератури в школі як мистецтва слова, у єдності змісту і форми твору (цілісності), пріоритету загальнолюдських цінностей.
Методика вивчення епічних ТПТ - елемент загальної системи вивчення епічних творів і творів-парабол (поем-парабол, романів-парабол, драм-парабол) в шкільному курсі зарубіжної літератури, складова культурного і інтелектуального розвитку учня (див. схему 2.1.).
Схема 2.1.
ТПТ У СИСТЕМІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНЯ
Живопис Музика Архітектура
ТВОРИ ПАРАБОЛІЧНОГО ТИПУ
Літературознавство Художня література
Критика
Філософія Драма Лірика Епос Ліро-
Педагогіка Притча епічні
Психологія драма- поема- роман- твори
притча, притча, притча,
Естетика драма- поема- роман-
парабола парабола парабола
Логіка
методика
Етика вивчення
Математика епічних ТПТ
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ
Основними компоненами методики вивчення епічних ТПТ є:
- провідна ідея;
- стрижневі проблеми;
- рівні реалізації програми;
- методи, прийоми, види і форми навчальної діяльності.
Провідною ідеєю методики вивчення ТПТ є визнання ролі притчі як складової новоутворень ХХ століття, ідея всезагальності літературного процесу.
Наявність притч і романів-парабол вимагає введення цих понять у термінологічні словники підручників і хрестоматій. Окремі шкільні підручники містять визначення терміна "притча", тлумачення жанру параболи - немає. Найбільш точними є визначення, що подають академічні видання [202, 219]; водночас вони дуже поширені. Тому пропонуємо адаптований для школи варіант:
У методиці систематизовано жанрові особливості притч і парабол, наведено адаптоване для шкільного вивчення визначення параболи:
Парабола (з грецької - порівняння, подібність) - близький до притчі жанровий різновид у літературі ХХ століття, дія в якому віддаляється від конкретної ситуації до загальновідомого сюжету і повертається назад на новому трансформованому рівні її осмислення; зміст твору-параболи тяжіє до символу, має відкритий характер, містить приховані аналогії на різних рівнях оповіді.
Таке