РОЗДІЛ 2
Загальна характеристика обстежених хворих
та методи досліджень
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Проведено обстеження 177 хворих на бронхіальну астму (БА), переважно з атопічною (99 пацієнтів (57 %)) формою БА, неатопічна форма БА була в 78 хворих (43 %). З обстежуваних пацієнтів 70 (42 %) складали чоловіка і 98 (58 %) - жінки. Вік хворих визначався 18-60 роками. По важкості захворювання хворі розподілялися в такий спосіб: легкий перебіг був у 52 осіб (31 %), із середньою важкістю захворювання - 98 осіб (58 %) і з важкою формою захворювання - 18 осіб (11 %).
Діагноз установлювався на підставі аналізу анамнестичних зведень, клінічної симптоматики і результатів шкіряного тестування з алергенами (домашнього пилу, бібліотечного пилу, рослинного пилку).
Базисна комплексна терапія включала традиційне лікування з застосуванням бронхолітиків (беротек, беродуал, теофедрин), антигістамінних препаратів (діазолін, кларитин, задітен), і муколітиків (мукалтин, лазольван, бромгексин). Основну групу хворих, що одержували крім базисної терапії досліджувані препарати, склали 125 пацієнтів. З них з атопічною формою БА (АБА) - 72 чоловіки і неатопічною БА (НБА) - 53 чоловіки. Контрольну групу склали 52 пацієнта, з яких 27 хворих було з АБА і 25 - із НБА. В контрольну групу ввійшли 30 практично здорових осіб - донорів крові.
Всі обстежені хворі яким призначався визначений вид терапії, а також хворі, що склали контрольні групи, відповідно одержаного препарату були розділені на групи (табл. 2.1).
У першу групу ввійшли 20 пацієнтів, яким призначався препарат "Інтал" інгаляційно в терапевтичній дозі по 20 мг на добу протягом 14 днів.
В другу групу ввійшли 21 чоловік, яким лікування проводилося препаратом "Інгакорт". На курс лікування хворі одержували інгаляційний кортикостероїд "Інгакорт" (флунизолід) фірми "Берінгер Інгельхейм" у дозі 1000 мг на добу протягом 14 днів.
Третю групу склали 31 пацієнт які отримували "Ербісол". Препарат "Ербісол" призначали по 2 мг на добу протягом 10 днів, внутрішньом'язово.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих по виду БА, статі і ступеню важкості в залежності від використовуваних препаратів в групах хворих
№ п/пГрупи
хворихБАстатьступінь важкостіусьогоАБАНБАжчлегкасереднятяжка1.Інтал128119911-202.Інгакорт138165-147213.Ербісол131817147203314.Тайлед2011171411191315.Базисна терапія1818221417136366.В7 АТМА14813101211-227.плацебо9769510116усього997810275619818177%57%43%58%42%31%58%11%100%8.Здорові особи--1515---30
До четвертої групи відносилися 31 пацієнт, що одержували препарат "Тайлед". Препарат "Тайлед" (недокроміл натрію) фірми "Фізонс" призначався інгаляційно в терапевтичній дозі 8 мг на добу, протягом трьох місяців.
У п'яту контрольну групу ввійшли 36 чоловік, яким призначалася базисна терапія протягом 14 днів.
У шосту групу ввійшли 22 пацієнта, що одержували на фоні базисної терапії препарат "В7 АТМА". Хворі одержували комплексну терапію, що включала бронхолітики (беротек, беродуал, теофедрин), муколітики (мукалтін, лазольван, бромгексин) нестероїдні протизапальні засоби (інтал, тайлед), інгаляційні стероїди
(інгакорт, будекорт); і на її фоні краплі "В7 АТМА" виробництва "Ріхард Біттнер", Австрія, по 10-20 крапель 3 рази на добу, у залежності від ступеня важкості, протягом 3-х місяців.
І в сьому групу ввійшли 16 осіб, що одержували на фоні базисної терапії плацебо по 10-20 крапель 3 рази на добу протягом 3-х місяців.
Восьму групу склали 30 практично здорових осіб - донорів крові.
2.2. Методи досліджень
Імунологічне обстеження містило в собі визначення Т-лімфоцитів [35, 36], В-лімфоцитів [35, 36, 54, 69], NK-клітин [35,36], функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів крові [12, 64], функціонального стану базофільних гранулоцитів крові методом прямої дегрануляції Бф крові по методу Stahl S.B., Norn S. [216] c використанням збагаченої Бф суспензії мононуклеарних клітин у нашій модифікації [60], кількості і функціональних властивостей Еф [13], а також їх популяційного складу [53].
2.2.1. Комплексне імунологічне дослідження.
Т- система імунітету вивчалася за допомогою визначення загального числа Т-лімфоцитів і їх субпопуляційного складу за допомогою поверхневих антигенних мембранних маркерів рецепторів CD3, CD4, CD8 методом непрямої імунофлюоресценції з використанням антилімфоцитарних антитіл виробництва НПЦ "МЕДБИОСПЕКТР" (Москва) [35,36].
В-система імунітету вивчалася за допомогою визначення кількості В-лімфоцитів (CD22) [35,36] і їхньої функціональної активності за рівнем неспецифічних імуноглобулінів (ІgА, ІgМ, ІgG) у сироватці крові методом Manchіnі [168] у модифікації Когосової Л.С., Матвієнко Ю.А [54], суть якої полягає в преципітації поліетіленгліколем (ПЕГ) комплексів антиген-антитіло. У реакціях використовувалися моноспецифічі сироватки, виготовлені в московському НДІ епідеміології і мікробіології ім. Ф.Н. Гамалеї.
Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) сироватки крові оцінювали методом преципітації поліетиленгліколем (ПЕГ) по методу Haskova V., et al. [140] у модифікації Круглової І.Ф. [69].
Кількість NK-клітин визначали за допомогою поверхневих антигенних маркерів рецепторів CD16 [35,36].
Оцінка фагоцитуючих властивостей нейтрофільних гранулоцитів (НГ) крові визначалась за поглинальною здатністю НГ, шляхом дослідження інтенсивності поглинання часток латексу нейтрофільними гранулоцитами (відсоток клітин, які профагоцитували (ПФ) і середня здатність кожного фагоциту до поглинання (ФЧ)) за Потаповою О.Г., Хрустіковим В.С. [64] у модифікації Глейзера В.М. [13].
Оцінка бактерицидності фагоцитів проводилась за інтенсивністю кисеньзалежного метаболізму системи фагоцитів за допомогою Нст-тесту по методу Віксман М.Е., Маянського А.Н [12] у модифікації Глейзе