РОЗДІЛ 2
РОЛЬ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ СЕКЦІЇ ІФЛА У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОГРАФІЇ
2.1. Місце Бібліографічної секції у структурі ІФЛА, її завдання, склад, основні
напрями діяльності
БС є одним із 47 структурних підрозділів ІФЛА, в яких здійснюється основна
професійна діяльність федерації. Вона належить до групи секцій, виокремлених за
видами діяльності бібліотек, і входить до складу одного із восьми відділів ІФЛА
– Відділу Бібліографічного обліку [274].
Цей відділ включає три секції і, у порівнянні з іншими подібними структурними
підрозділами (наприклад, Відділом 3, який складається з 6 секцій і 4 круглих
столів) невеликий і найбільш однорідний за напрямами діяльності секцій, які
входять до його складу [303].
Діяльність БС регламентується Статутом та Правилами процедури ІФЛА [330], які
уточнюють положення Статуту про склад виборних органів федерації, порядок
висування кандидатур та голосування, в також деякі інші процедурні питання.
Діючі Правила процедури бути прийняті 25 серпня 2001 р. у відповідності із
Статтею 29 Статуту ІФЛА.
Членство в ІФЛА дає право на реєстрацію у будь-якій секції, право на участь у
роботі декількох структурних підрозділів окремо визначається Статутом для
різних категорій членства (Правило процедури 13.1 (xvi – xx)). Реєстрація у
секції дає право брати участь у її професійній діяльності та у роботі відділу,
до складу якого вона входить, отримувати їхні безкоштовні видання. Для
повноважних членів федерації реєстрація у секції також дає право голосу на її
засіданнях, право номінуватися та бути обраним у її керівні органи (Правило
процедури 13.4).
Сфера дії БС визначається таким чином: “Бібліографічна секція займається
змістом, систематизацією, виробництвом, розповсюдженням та збереженням
бібліографічної інформації. Пріоритетним, але не єдиним об’єктом уваги секції,
є національні бібліографічні служби. Одним із найважливіших завдань члени
секції вбачають підвищення значення бібліографічної дисципліни для бібліотечних
працівників бібліотек усіх типів (не тільки національних), видавців,
розповсюджувачів і роздрібних продавців, а також кінцевих користувачів” [428].
Бібліографія є однією з тих інформаційних сфер, що залежать від нових
технологій, тому секція, повністю враховуючи технологічні можливості і те, що
впровадження багатьох бажаних технічних вдосконалень ще недосяжне в деяких
країнах, гарантує, що її рішення не будуть неминуче залежати від використання
певних технологій [267].
БС є однією з найбільш представницьких структурних підрозділів федерації. Якщо
вибірково проаналізувати кількісний склад БС, то можна відзначити, що він
залишався відносно стабільним (табл. 1.1).
Таблиця 2.1
Динаміка кількісного складу Бібліографічної секції ІФЛА
(1977 – 2001 рр.)
Рік
Кількість членів
1977
81
1981
90
1988
80 [? На показниках цього періоду, як і на інших аспектах роботи БС, позначився
вплив світової фінансової кризи кінця 1980-х рр., про що йтиметься нижче.]
1998
105
2001
109
У 1977 р., тут був зареєстрований 81 член, у тому числі 29 асоціацій і 52
установи (національні, університетські і спеціальні бібліотеки, бібліографічні
установи, бібліотечні школи). Географія членства була представлена таким чином:
37 членів з Європи, 17 — з Америки (16 — з Північної і тільки 1 — з Південної),
6 – з Африки, 14 — з Азії, 3 — з Австралії й Океанії. У складі членів секції –
11 установ з семи соціалістичних країн.
У 2002 р. БС посідала 18 місце серед 35 секцій ІФЛА за чисельністю членів (109)
[280]. Серед них 74,3 % становлять бібліотечні установи, 23,7 % - бібліотечні
об’єднання, 2 % - індивідуальні члени. Найбільша група представлена однією
міжнародною організацією (Міжнародною радою з освіти дорослих), крім того до
складу БС входять 45 національних бібліотек, 24 університетські книгозбірні
(три з них мають у своїх країнах статус національних), 8 публічних бібліотек, 3
вищі бібліотечні навчальні заклади.
Членами секції є представники 52 країн (у той час як ІФЛА – 155 країн):
найбільша кількість з Європи та Азії (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Склад Бібліографічної секції ІФЛА
(станом на 1 січня 2002 р.).
Таким чином, одним із пріоритетних завдань секції є надання рівних можливостей
в отриманні бібліографічної інформації якомога більшій кількості країн
незалежно від рівня їхнього економічного розвитку та технологічних
можливостей.
Координація та планування основної професійної діяльності секції здійснюється
її Постійним комітетом. Члени цього комітету (від 5 до 20 чоловік) обираються
на чотири роки (Правила процедури 12.4 та 12.7). Вони можуть призначати до 5
експертів з країн або географічних регіонів, які за певних причин нерегулярно
представлені у секції. Ці експерти мають статус членів-кореспондентів
Постійного комітету секції, обираються на два роки з правом переобрання на
такий же термін за згодою голови секції. Такі члени секції беруть участь у
засіданнях Постійного комітету, але не мають права голосу (Статті 12.31 та
12.32).
У різний час у складі Постійного комітету БС існували й інші категорії
членства: спостерігач, почесний радник, уповноважений радник. Ці посади не були
керівними, не мали офіційного статусу та права голосу і не включалися в
“Довідник ІФЛА”. Однак, такі категорії членства дозволяли вводити до його
складу осіб, які мають багаторічний досвід активної і плідної роботи в секції
або зробили великий внесок у її діяльність. Так, протягом 1990-х рр. почесним
радником була Марсель Бодіке (директор Національної бібліотеки Франції з питань
наукового розвитку і мереж), яка працювала в складі Постійному комітеті із 1977
р. Однак, у 2002 р. у рамках федерації було прийнято рішення
- Київ+380960830922