РОЗДІЛ 2.
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
СУСПІЛЬСТВА
2.1. Особливості зберігання бібліотечних фондів в умовах інформаційного
суспільства, чинники схоронності
Проблема зберігання бібліотечних фондів особливо актуалізується в умовах
процесів інформатизації, які відбуваються в Україні. Сучасне суспільство
прогресує у своєму розвитку. Аргументом цьому є стрімке збільшення нової
інформації, постійний розвиток та вдосконалення новітніх інформаційних
технологій (ІТ), зміна соціальної структури суспільства, основу визначення якої
тепер складає інформація. Інформатизація суспільства є не тільки проявом, але й
умовою науково-технічного прогресу.
Концепція Національної програми інформатизації дає таке визначення поняття:
«інформатизація – це сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових,
політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів,
спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації
прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання
інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих
на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної
техніки»[195].
Процес інформатизації можна характеризувати за такими критеріями [45, с. 8]:
технологічний – це головний критерій, що передбачає широке застосування
новітніх інформаційних технологій у виробництві, системі освіти, закладах і
організаціях, побуті;
соціальний – інформація являє собою вищий стимулятор змін якості життя, формує
і стверджує «інформаційну свідомість» за умов широкого та безперешкодного
доступу до інформації;
економічний – інформація стає ключовим чинником в економіці. Набуває якості
основного ресурсу, послуг, товарів, джерела доданої вартості та зайнятості;
політичний – передбачає свободу інформації, що безпосередньо впливає на
політичні процеси, які відбуваються в Україні;
культурний – визнання культурної значущості інформації. Сприяння ствердженню
інформаційних цінностей в інтересах розвитку окремого громадянина та
суспільства в цілому [45, с. 8].
Процеси інформатизації, що відбуваються в усьому світі і в Україні зокрема,
дають можливість стверджувати про становлення інформаційного або
постіндустріального суспільства. Поняття «інформаційне суспільство» (ІС) та
«постіндустріальне суспільство» (ПС), як правило, ототожнюються,
використовуються як синоніми. Слід відзначити, що ІС відбиває, скоріше, не
формаційний, а цивілізаційний аспект.
Філософський енциклопедичний словник дає визначення поняття
«соціально-економічної формації» як історично визначений тип суспільства, що
являє собою певний ступінь його розвитку. Основу кожної формації складає певний
спосіб виробництва. Виробничі відносини в їх сукупності складають сутність
даної формації [232, с. 713]. «Цивілізація» тлумачиться як синонім культури,
або рівень, ступінь суспільного розвитку матеріальної і духовної культури.
Можна зазначити, що більшість учених вбачають у цивілізації вищий стан розвитку
людства, який характеризується віддаленням від первісної дикості, поліпшенням
матеріального становища і суспільних відносин [248, с. 4].
В.Гізо визначає цивілізацію – як прогрес, розвиток двох її складових: 1)
розвиток стану суспільства; 2) розвиток інтелектуального стану [248, с. 5].
У великому факті цивілізації містяться два факти: 1) розвиток діяльності
суспільства та діяльності індивідуальної; 2) прогрес суспільства та прогрес
людства.
Цивілізація, за Л. Морганом, починається лише з винаходу писемності та початком
книгодрукування і триває до нинішнього часу. Таким чином, початком періоду
цивілізації він вважає винахід важливого засобу зберігання та передачі знань
(ідей) не тільки сучасникам, а й наступним поколінням, що стає можливим лише за
умов високого духовного розвитку суспільства [248, с. 7].
Сучасний період розвитку суспільства визначається прогресом техногенної
цивілізації. Використання саме цього поняття пов’язано з її найважливішою
ознакою – прискореним науково-технічним прогресом.
Інформаційна цивілізація – це якісно нова суспільно-політична формація, яка
змінює матеріальну (техногенну) цивілізацію, прогресивно забезпечує освоєння
процесів інформатизації як неминучого загального періоду розвитку суспільства,
пізнання і побудову інформаційної моделі всесвіту, а також – загального
усвідомлення та прийняття єдності законів інформації у природі та суспільстві
[248, с. 13–14].
Інформатизація – загальний і неминучий період розвитку людської цивілізації,
період засвоєння інформаційної картини світу, усвідомлення єдності законів і
функціонування інформації в природі та суспільстві, їх практичного
застосування, створення індустрії виробництва й обробки інформації [248, с.
15].
Порівняльний аналіз понять «інформаційне суспільство» (ІС) та
«постіндустріальне суспільство» (ПС) дає змогу відзначити, що само по собі
слово «постіндустріальне» вказує лише на стан даного типу суспільства у часовій
послідовності стадій розвитку – «після індустріального», а не на його власні
характеристики. Поняття ІС, запропоноване ще у 1974 р. американським соціологом
Д. Беллом, – це нова назва для ПС, яка підкреслює основу визначення його
соціальної структури – інформацію, а не його положення у послідовності ступенів
суспільного розвитку – після індустріального суспільства.
В умовах ПС переважаючою стає тенденція синтезу знань, глобалістика, взаємне
збагачення наук як усередині суспільствознавства так і з суміжними
гуманітарними, суспільними, технічними
- Київ+380960830922