розділ 2.2 “Місце публічної
бібліотеки у задоволенні інформаційних потреб національних меншин”), виявили
укрiплення мiжнацiональних вiдносин, яке проявилося, зокрема, в iнтересi до
нацiональної лiтератури. Соцiологи стверджують, що розвинуте почуття
нацiональної самосвiдомостi пробуджує iнтерес до iнших народiв i нацiональних
культур. На питання нашої анкети про джерела свого iнтересу до нацiональних
традицiй, культури тощо, були отриманi рiзнi вiдповiдi. Майже 40% читачiв
виявляють iнтерес до лiтератури про життя iнших народiв, якi населяють Пiвдень
України: українцiв, грекiв, болгар, кримських татар тощо. При цьому така
ситуацiя найбiльш характерна для юнацтва (всi опитанi вiдповiли на питання
позитивно). 23,6% читачiв дали негативну вiдповiдь. Неможливо не помiтити, що
значна частина респондентiв залишила дане питання без вiдповiдi, що може
свiдчити про вiдсутнiсть вираженого iнтересу, який мiг би реалiзуватися в
читаннi вiдповiдної лiтератури.
Ми сподівались, що на формування iнтересу до iнших народiв i нацiональних
культур здiйснюють найбiльший вплив сiмейнi традицiї, батьки, якi мають
бiльший, у порiвняннi з дiтьми, досвiд мiжнацiонального спiлкування.
Але з'ясувалось, що найбiльшою мiрою проявився вплив засобiв масової
iнформації. Саме тi читачi, якi пояснюють зародження свого iнтересу до
нацiональних традицiй, звичаїв, культури впливом радiо, телебачення, друку,
проявляють зацiкавленiсть в пiзнаннi життя iнших народiв. У цiй групi
респондентiв позитивнi вiдповiдi переважають (60% - "так", 20% - "нi"). Можна
припустити, що цiкава iнформацiя, яку читач отримує по радiо, телебаченню
збуджує iнтерес до конкретних питань. В iнших же випадках ми не спостерiгаємо
подiбної картини.
Як вiдомо, нацiональна самосвiдомiсть, нацiональнi почуття людини формуються i
розвиваються пiд впливом рiзних факторiв. Нам було цiкаво, якi з них вплинули
на обслідуваних нами читачів бібліотеки. Вiдповiдi на питання анкети
розподiлилися таким чином: 1/4 частина опитаних визнає вплив батькiв, сiмейних
традицiй, якi складалися протягом десятилiть. Дещо менша кiлькiсть читачiв -
23,1 % стали звертатись до вивчення нацiональних традицiй, звичаїв, мови
завдяки особистому переконанню в необхiдностi прилучатися до нацiональної
культури. Третє мiсце в ряду займають засоби масової iнформацiї - радiо,
телебачення, друк. На це вказали 12 % опитаних.
Вплив бiблiотеки на формування нацiонального менталітету проявився в незначній
мірі: цей варiант вiдповiдi вiдзначили 4,4 % читачiв. Трохи здивувало нас i те,
що респонденти не назвали iнших, крiм запропонованих варiантiв, джерел
зародження iнтересу до нацiонального.
Розглянемо, якою мiрою тi чи iншi фактори відбиваються на розвитку почуттiв
самосвiдомостi читачiв рiзного вiку. Iх вплив на людей рiзних поколiнь не
рівнозначний.
У юних читачiв, вiком вiд 14 до 17 рокiв, сутєєву роль у збудженнi iнтересу до
всього нацiонального вiдiграють засоби масової iнформацiї - 66,7 % опитаних
пiдтвердили цей висновок. 1/3 опитаних вказують на вплив сiм'ї, батькiв.
У читачiв, якi вже вийшли із шкiльного вiку (18 - 21 рiк) помiтний вплив рiзних
факторiв, але перше мiсце в розвитку нацiональних почуттiв належить сiмейним
традицiям. Значно менше, але рiвномiрно для даної вiкової групи проявився вплив
власного переконання i засобiв масової iнформацiї (вiдповiдi розподiленi таким
чином: 28,6% i 28,6%). Вiдзначили читачi i роль бiблiотеки - 12,1%.
У третiй умовнiй групi (вiк вiд 22 до 40 рокiв) перше мiсце серед факторiв, що
вплинули на виникнення iнтересу до нацiональних звичаїв, традицiй, культури,
посідає сiм'я. Майже такий відсоток становить i вплив власного переконання
читачiв (45,4%). Набагато менше опитаних визнають роль засобiв масової
iнформацiї i бiблiотеки - 4,6%.
Читачi зрiлого вiку (41 - 60 рокiв) не вiдмiтили вплив останнiх факторiв.
При аналiзi даних опитування читачiв рiзних нацiональностей Пiвдня України були
виявленi особливостi впливу того чи iншого стимулу на розвиток нацiональної
самосвiдомостi.
Слiд вiдзначити, що спостерiгаються подiбнi тенденцiї у вiдношеннi до читання
нацiональної лiтератури у читачiв, якi вважають, що на виникнення у них
iнтересу до нацiональної культури вплинули сiм'я, батьки, а також власне
переконання в необхiдностi вивчення джерел духовностi народу.
У даних категорiй читачiв переважає постiйне читання рiдною мовою, причому
активніше читають тi, хто дiє за власним переконанням. Найбiльшу
зацiкавленнiсть проявляють вони до таких питань як iсторiя, нацiональнi
традицiї та звичаї. Значно менше опитанi проявляють iнтерес до життя iнших
народiв, що населяють Пiвдень України. Тi ж респонденти, на нацiональнi почуття
яких найбiльше вплинули засоби масової iнформацiї, рiдше читають нацiональну
лiтературу, надають перевагу книгам, виданим рiдною мовою. Але найбiльший
iнтерес вони проявляють до народних обрядiв i звичаїв, питання iсторії народу
стоять у них на другому мiсцi.
При аналiзуваннi був з'ясований суттєвий факт, що читачi даної категорiї
вiддають перевагу нацiональнiй класичнiй художнiй лiтературi, особливо прозi i
поезiї. Очевидний вплив теле, радiопередач, присвячених класицi, екранiзацiя
художнiх творiв, цiкавих публiкацiй у перiодичних виданнях.
Читачi даної групи бiльшою мiрою цiкавляться лiтеретурою про життя iнших
народiв, iнонацiональною культурою - на це вказують 60 % опитанних (в
визначених групах - вiдповiдно по 25% i 32,4%).
Анкетне опитування виявило певну потребу в читаннi нацiональної лiтератури
рiзних видiв i типiв. Так, респонденти вiддають перевагу перiодичним виданням -
52 % (з них 27,3%
- Київ+380960830922