Ви є тут

Удосконалення економічного аналізу та контролю якості продукції (на прикладі сільськогосподарських підприємств Хмельницької області)

Автор: 
Михайлова Тетяна Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U001840
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ЯКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1. Формування показників якості продукції в системі інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств

Основою здійснення своєчасного й повноцінного економічного аналізу та контролю виробничих процесів є якісна інформаційна база підприємства. Облікова інформація потрібна як для відображення фактичного стану досягнутого рівня якості виробленої продукції підприємств, так і для активного втручання в цю область з метою її подальшого науково-обгрунтованого розвитку та вдосконалення. Зростаючі вимоги системи управління якістю продукції, що продиктовані умовами конкурентного середовища, зумовлюють необхідність вдосконалення наявної бухгалтерської документації та звітності як важливішого джерела економічного аналізу.
Діюча система бухгалтерського обліку в підприємствах формує в основному інформацію щодо кількості виробленої й реалізованої продукції, в той час як важливіші показники її якості, що здійснюють визначальний впив на ефективність її виробництва, залишаються поза обліком. Слабке відображення якісних показників продукції в системі облікової документації звужує можливості здійснення контролю за дотриманням якості, знижує відповідальність сільськогосподарських підприємств за дотриманням обов'язкових вимог стандартів та технічних умов, негативно позначається на економічній ефективності виробництва. Відсутність науково-обгрунтованої системи облікових показників якості сільськогосподарської продукції практично унеможливлює управління якістю продукції на будь-якому рівні.
Серед основних причин невідповідності існуючого комплексу інформаційного забезпечення системи управління можна виділити наступні:
- недостатній рівень нормативно-правової урегульованості питання забезпечення якості продукції сільськогосподарських підприємств;
- недосконалість існуючої системи стандартизації продукції, яка полягає у застарілості більшості діючих стандартів на продукцію та діючих стандартів на методи визначення якості, відсутністю у них окремих важливих показників якості та їхній невідповідності сучасним світовим вимогам;
- незадовільне метрологічне забезпечення підприємств (лабораторій якості), погана оснащеність приладами вимірювання якості;
- непристосованість наявної системи первинної документації та обліку для відображення якісних параметрів продукції;
- відсутність адаптованих форм синтетичних реєстрів для обліку і контролю рівня якості виробленої продукції тощо.
Правильно організовані, своєчасні і точні дані бухгалтерського обліку щодо якості продукції повинні сприяти виявленню резервів її покращення. В зв'язку з цим велика роль відводиться первинному обліку якості сільськогосподарської продукції. Від раціональної організації достовірного всеохоплюючого, простого і в той же час інформативноємного первинного обліку залежить якість всієї послідуючої інформації, отримуваній на кінцевій стадії облікового процесу.
Вивчення первинної документації, що застосовується в сільськогосподарських підприємствах показує, що в більшості форм відображається досить обмежений перелік показників якості. Фактично, дані щодо якості продукції фіксуються лише в товарно-транспортних накладних на відправлення-приймання продукції та приймальних квитанціях підприємств переробної промисловості. Деякі важливі показники (наприклад, вміст білка в молоці, в зерні пшениці, ячменю для пивоваріння, безпека продукції - наявність шкідливих та небезпечних речовин), що регламентовані стандартами і, відповідно, повинні стимулюватися цінами, взагалі не знаходять відображення [123, с. 458]. Це значно ускладнює збір інформації для проведення оперативного аналізу й контролю якості, а також подекуди сприяє умисному заниженню заготівельними організаціями якісних показників реалізовуваної продукції.
Безперечно, можливості періодичності ранжування виробленої сільськогосподарської продукції за рівнем якості обмежуються специфікою її безпосереднього отримання та оприбуткування, а також вкрай незадовільним забезпеченням виробничих підприємств необхідними засобами контролю. Так в первинних документах, які складаються при оприбуткуванні продукції рослинництва:
- для обліку находження зерна (залежно від конкретних умов які склалися на підприємстві, а також способу збирання врожаю): реєстри на відправлення зерна та іншої продукції з поля (ф. №77), путівка на вивіз продукції з поля (ф. №77а), реєстр приймання зерна та іншої продукції (ф. №78), талони шофера (ф. №77б), комбайнера (ф. №77в), бункериста (ф. №77г), реєстр прийняття зерна від шофера (ф. №71а), реєстр приймання зерна вагарем (ф. №78а), відомість руху зерна та іншої продукції (ф. №80), книга складського обліку (ф. №40);
- при оприбуткуванні врожаю картоплі, цукрових буряків, овочевої продукції та баштанних культур, врожаю продукції садівництва - щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. №81), щоденник надходження продукції закритого ґрунту (ф. №83), щоденник надходження продукції садівництва (ф. №84), путівка на вивезення продукції з поля (ф. №77а), накладна (внутрішньогосподарського призначення) (ф. №87) - вказуються лише її кількісні параметри.
Продукція, що надійшла з поля, у більшості випадків потребує додаткової обробки, сушіння, очистки, сортування для доведення її до споживчих кондицій. На пунктах сортування продукція підлягає обов'язковому зважуванню, результати якого записують у книгу (картки) складського обліку. В акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. №82), який щодня складає завідувач пункту, разом із зазначенням скільки і якого помологічного сорту продукції прийнято і скільки розсортовано і відкалібровано, скільки продукції одержано за сортами, скільки і в яку тару складено, також слід вказувати кількість відходів, які будуть використані, і окремо - непридатних для використання.
По роботам пов'язаним з очищенням зерна, процесу