Ви є тут

Економічне обгрунтування природоохоронної діяльності промислових підприємств

Автор: 
Кожемякіна Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U001862
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ І ОБСЯГІВ ВКЛАДЕНЬ У ПРИРОДООХОРОННІ
ЗАХОДИ
2.1. Удосконалення методики економічної оцінки збитку від забруднення
атмосферного повітря викидами промислових підприємств
Як довели дослідження, проведені у розділі один дисертаційної роботи, величина
збитку від неякісного стану атмосферного повітря залежить від цілої низки
чинників. Якість економічної оцінки збитку залежить від того, наскільки повно і
точно враховується вплив кожного з них. Поєднує усі існуючі на теперішній час
методики визначення того факту, що величина економічного збитку від забруднення
атмосферного повітря має пряму залежність від величини викидів забруднюючих
речовин. Збільшення величини викидів забруднюючих речовин призводить до
збільшення розміру економічного збитку від неякісного стану атмосферного
повітря. Дана залежність може бути відображена графічно за допомогою функції
еколого-економічного збитку ФЕЕЗ (рис. 2.1). У західній літературі така
залежність отримала назву Marginal Damage [MD], [60, с.112]. На відміну від
функції MD, яка відображає приріст розміру збитку в залежності від приросту
викидів, ФЕЕЗ відображає максимальний сумарний розмір збитку, що може бути
нанесений викидами визначеного обсягу забруднюючих речовин у атмосферне повітря
у коротко та середньостроковому періодах.
Як це відображено на рис. 2.1, підвищення розміру викидів забруднюючих речовин
у атмосферне повітря з величини от Q1 до Q2 підвищує розмір економічного
збитку, який спричиняється усім реципієнтам, з величини З1 до З2. І навпаки,
зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин з Q2 до Q1 зменшує величину
економічного збитку від забруднення атмосферного повітря з З2 до З1.

Рис. 2.1. Залежність величини збитку від неякісного стану довкілля і величини
викидів забруднюючих речовин.
Як це видно на графіку, при нормальному стані атмосферного повітря поглинання
деякої кількості відходів не призводить до змін у якісному стані атмосферного
повітря (точка Q0). Конкретний вигляд функції еколого-економічного збитку
залежить від низки чинників, серед яких найбільш важливими, на погляд автора, є
такі групи:
1) Фактори, які залежать від техніко-технологічних особливостей підприємств, що
здійснюють викиди у атмосферне повітря:
- обсяги викидів, що здійснюють промислові підприємства;
- види забруднюючих речовин, що входять до складу викиду;
- специфічна властивість забруднюючих речовин до сумації впливу тих з них, які
мають однонаправлений характер дії;
2) Фактори, які залежать від природних особливостей і характеру історичного
розвитку території, де розташовані підприємства – джерела викидів забруднюючих
речовин:
- природна спроможність атмосферного повітря до самоочищення і самовідновлення,
яка обумовлена географічними і кліматичними особливостями місцевості, де
розташовані джерела викидів забруднюючих речовин;
- фоновий рівень вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі, який
обумовлений історичним розвитком регіону;
- кількісний і якісний склад реципієнтів, що підпадають під вплив забрудненого
атмосферного повітря.
- ступінь розвитку транспортної системи у регіоні;
Для зручності моделювання, викиди забруднюючих речовин при визначенні вигляду
функції еколого-економічного збитку розраховуються в одиницях умовної
забруднюючої речовини. Перерахунки здійснюються згідно з існуючою методикою
[56, с.218; 60, с.189].
У загальному вигляді можливо визначити такий вигляд функції граничного
еколого-економічного збитку:
ФЕЕЗ = F (Qвик., d, l, t, R) (2.1)
де Qвик. – обсяги викидів забруднюючих речовин від промислових стаціонарних
джерел викидів, умовних тонн;
d – коефіцієнт, який відображає спроможність атмосферного повітря до
самоочищення і самовідновлення;
l – коефіцієнт, який враховує фоновий рівень забруднення атмосферного повітря у
регіоні;
t – коефіцієнт, який враховує ступінь впливу на якісний стан атмосферного
повітря пересувних джерел викидів забруднюючих речовин;
R – коефіцієнт, який характеризує реципієнтів, що підпадають під вплив
забрудненого атмосферного повітря.
Обсяги викидів забруднюючих речовин – це складна величина, яка відображається
функцією:
Qвик. = F (n, m, q, A) (2.2)
де n – кількість підприємств, які здійснюють викиди забруднюючих речовин у
атмосферне повітря;
m – кількість видів забруднюючих речовин, що потрапляють у атмосферне повітря;
q – обсяги викидів забруднюючих речовин окремо за кожним видом речовини,
натуральних одиниць;
A – коефіцієнт перерахунку обсягів викидів забруднюючої речовини в умовні
тонни.
Розрахунки здійснюються за формулою:
Qвик. = (2.3)
де Qвик. – загальний обсяг викидів забруднюючих речовин, який потрапляє у
атмосферне повітря від усіх стаціонарних джерел викидів, умовних тонн;
n – кількість підприємств, викиди яких враховуються у функції, одиниць;
m – кількість найменувань забруднюючих речовин, що потрапляють у атмосферне
повітря від кожного підприємства, одиниць;
qij – обсяг викидів j-ої забруднюючої речовини, що потрапляють за рік у
атмосферне повітря від i-го підприємства, натуральних тонн;
Aij – коефіцієнт переводу кількості викидів j-ої речовини в умовні тонни, ум.
тонн/тонну.
Чинники, які віднесені до другої групи, є особливими для кожної окремої
території. Таким чином, залежність функції еколого-економічного збитку ФЕЕЗ від
цих чинників обумовлює її приналежність до конкретної території, яка повинна
характеризуватись певними кліматичними умовами, визначеним фоновим рівнем
вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, визначеним складом і
кількістю реципієнтів і визначеним рівнем розвитку транспортної систем