РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика груп хворих генералізованим
пародонтитом
Для реалізації поставлених задач було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження хворих хронічним вірусним гепатитом В, що знаходились на стаціонарному лікуванні в 1-й міській інфекційній лікарні та гастроентерологічному відділенні 16-ї лікарні міста Кривий Ріг, з наступним диспансерним наглядом на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії в період з 2000 року по 2003 рік включно.
Під нашим наглядом перебувало 490 осіб віком від 20 до 56 років. З них 250 чоловік без виявленої супутньої патології та 240 хворих хронічним вірусним гепатитом В (ХВГВ). Загальна кількість пацієнтів, які підлягали
диспансерному нагляду склала 101 хворих ХВГВ, в тому числі 71 чоловік та 30 жінок. Вікова характеристика представлена в табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Вікова характеристика обстежених хворих ХВГВ
Вік хворихКількість хворихАбсолютна кількість%20-254342,626-352019,836-452019,846-561817,8Всього 101100
Встановлення діагнозу хронічний вірусний гепатит В проводилось лікарями - інфекціоністами та гастроентерологами на підставі скарг хворих, даних анамнезу, характерної клінічної картини, дослідження крові за методом ІФА на наявність маркерів вірусного гепатиту В (HbsAg, HbeAg) [140], підвищення рівня аланінамінотрансферази, загального білірубіну в сироватці крові та з урахуванням класифікації хронічних гепатитів (Соринсон С.Н., 1998) [174].
Тривалість захворювання, яке враховували з моменту виявлення підвищення біохімічних показників функції печінки до розвитку клінічних проявів хронічного вірусного гепатиту В, представлена в табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих за тривалістю хронічного вірусного гепатиту В
Тривалість ХВГВКількість хворихАбсолютне число%До 1 року1413,91-2 роки4443,63-4 роки2928,75 років76,9Більше 5 років76,9Всього101100
Як видно з даних табл. 2.1.2., в середньому тривалість захворювання ХВГВ складала - 2,8?0,2 років.
Дані клінічного стану тканин пародонту у хворих хронічним вірусним гепатитом В порівнювали з аналогічними показниками групи здорових людей з інтактним пародонтом, в яку увійшли - 20 осіб ідентичного віку та статі. Всі показники біохімічних, імунологічних, мікробіологічних досліджень у здорових осіб знаходились в межах умовної норми. Контрольну групу склали 20 пацієнтів з генералізованим пародонтитом без виявленої супутньої патології органів та систем.
Клінічна характеристика груп хворих представлена в табл.2.1.3.
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих по групам
№ групиГрупа обстеженихКількість спостережень1.Практично здорові (з інтактним пародонтом)202.Хворі генералізованим пародонтитом без супутньої патології 203.Хворі генералізованим пародонтитом з хронічним вірусним гепатитом В (фаза реплікації)
І основна група574.Хворі генералізованим пародонтитом з хронічним вірусним гепатитом В (фаза інтеграції)
ІІ основна група305.Хворі генералізованим пародонтитом з цирозом печінки, асоційованим вірусом гепатиту В
ІІІ основна група14
Всього141
Організаційні питання диспансеризації та її ефективність вивчались нами у всіх пацієнтів на підставі амбулаторних карт хворих, виписних епікризів та даних лабораторних досліджень.
І основну групу склали 57 пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом В (фаза реплікації), з тяжким, швидко прогресуючим перебігом патологічного процесу в навколозубних тканинах та активним перебігом захворювання в печінці.
ІІ основну групу склали 30 пацієнтів з клінічно неактивною фазою хронічного вірусного гепатиту В (фаза інтеграції). Запальна реакція в тканинах пародонту мала меншу активність із схильністю до хронічного перебігу генералізованого пародонтиту.
В ІІІ основну групу були віднесенні 14 хворих з цирозом печінки, асоційованим хронічним вірусним гепатитом В з ареактивним перебігом захворювання в тканинах пародонту.
Обов'язковим в комплексному обстеженні хворих всіх груп було вивчення гематологічних показників загального клінічного аналізу крові, аналіз крові на вміст глюкози.
Визначення загального білірубіну в сироватці крові проводили за методом Ендрашика, [100], дослідження АлАТ за методом Райтмана -Френзеля [100].
Ми вважаємо, що виділення таких груп хворих, сприяє раціональній організації диспансерного нагляду та більш ретельному аналізу результатів профілактичної роботи, тому що кожна група має характерні клінічні особливості перебігу захворювань тканин пародонту, підтверджені лабораторними даними.
2.2. Методи стоматологічних обстежень по індексам
та критеріям ВООЗ
Обстеження хворих проводили за традиційною схемою. До та після лікування стан тканин пародонту оцінювали на підставі загальноприйнятих суб'єктивних та об'єктивних методів дослідження.
В скаргах пацієнтів звертали увагу на кровоточивість ясен, наявність зубних нашарувань, біль від температурних подразників, рухомість зубів. При опитуванні пацієнтів з'ясовували: початок захворювання, фактори, з якими пов'язане його виникнення, динаміку перебігу, враховували загальний стан здоров'я, перенесенні захворювання. Уточнювали, як часто виникали загострення пародонтиту та ефективність його лікування. В анамнезі життя звертали увагу на наявність супутніх та спадкових захворювань, алергії, шкідливих звичок. З'ясовували дотримування правил гігієнічного догляду за порожниною рота.
При об'єктивному обстеженні реєстрували стан твердих тканин, характер прикусу, наявність травматичної оклюзії. Гігієнічний індекс визначали за Федоровим - Володкіною (1971) [192].
Визначення сту
- Київ+380960830922