Ви є тут

Оптимізація післяопераційного періоду при хірургічному лікуванні хворих на генералізований пародонтит шляхом поєднаного використання етамзилату та куріозину

Автор: 
Тарнавська Лілія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000822
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Комплексне обстеження всіх хворих на генералізований пародонтит (ГП) І-ІІ ступенів важкості, що потребували хірургічного лікування, і у практично здорових людей з інтактним пародонтом включало клінічні, біохімічні, електронномікроскопічні та лабораторні методи дослідження. Гістологічні дослідження були проведені в експерименті на кролях. Біохімічні, клінічні та електронномікроскопічні дослідження виконані нами до лікування - за 5 днів до хірургічного втручання та в різні терміни після комплексного лікування протягом двох тижнів (рис. 2.1). Віддалені результати аналізували через 6 місяців після хірургічного лікування.

Передопераційна Передопераційний Післяопераційний період
підготовка період
5-10-15 днів 5 днів 3 7 14 днів 6 міс.

Рис. 2.1. Терміни проведення клінічних, біохімічних ( ) та електронно-мікроскопічних ( ) досліджень.

Клінічне обстеження та хірургічне лікування хворих проводилося на базі клініки кафедри хірургічної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету (завідувач кафедри - д. мед.н., професор В.П. Пюрик) - щелепно-лицевого відділення обласної клінічної лікарні (головний лікар - заслужений лікар України І.П. Семенів) та на базі терапевтичного відділення міської стоматологічної поліклініки (головний лікар - З.В. Масич). Біохімічні дослідження здійснювалися в лабораторії кафедри біологічної хімії Івано-Франківського державного медичного університету під керівництвом професора кафедри, д. мед.н., А.О. Клименка (завідувач кафедри - д.мед.н., професор Г.М. Ерстенюк). Електронномікроскопічні дослідження здійснювалися в електронномікроскопічній лабораторії кафедри анатомії людини (завідувач кафедри - заслужений діяч науки і техніки України, д.мед. н., професор Б.В. Шутка).
Здобувач висловлює щирі слова подяки керівникам кафедр та зазначених установ за допомогу у проведенні даних досліджень.

2.1. Характеристика об'єктів клінічних спостережень та матеріалів експериментальних досліджень

Клінічні та лабораторні дослідження проведені у 152 осіб, серед яких - 132 хворих на генералізований пародонтит І-ІІ ступенів важкості і 20 осіб із клінічно здоровим пародонтом, віком від 19 до 61 років.
Більшість хворих (109 осіб) належало до вікової групи 20-49 років (82%). Саме у цій віковій групі тяжкі ступені генералізованого пародонтиту, потребують обов'язкового використання у комплексному лікуванні хірургічних методів.
За віком хворі поділялися наступним чином: до 20 років - 14 осіб; 20-29 - 37 осіб; 30-39 - 49 осіб; 40-49 - 23 особи; 50-59 - 9 осіб.
Найчастіше за стоматологічною допомогою зверталися жінки. Від загальної кількості обстежених жінки склали 61% (81 особа), а чоловіки - 39% (51 особа).
Для комплексного лікування відбиралися пацієнти без супутньої патології. Загалом було проведено 87 клаптевих операцій та 45 операцій кюретажу.
Терапевтичне лікування, яке було виконане безпосередньо в передопераційному періоді, включало заходи як місцевого, так і загального характеру. Місцеве лікування хворих розпочинали зі зрошення ротової порожнини розчинами антисептиків, після чого під аплікаційним знеболенням 10% р-ном лідокаїну видаляли зубні відкладення [54, 67]. Усім хворим усували місцеві травматичні подразники: замінювали неякісні пломби, пломбували каріозні порожнини, відновлювали контактні пункти, за потреби - депульпували зуби, при рухомості зубів їх тимчасово шинували, а за необхідності - рекомендували замінити нераціональні ортопедичні конструкції [54, 67].
У хворих на ГП загостреного перебігу під час передопераційної підготовки додатково для пригнічення мікрофлори пародонтальних кишень і зменшення запальних процесів у пародонті використовували розроблену нами далацинову пасту, яка містить: оксид цинку - 5 г, водний дентин - 5 г, далацин Ц - 0,3 г, гвоздичну олію - до консистенції пасти (Деклараційний патент на винахід №51103А від 15.11.2002. Бюл. №11). Перед використанням далацинової пасти пародонтальні кишені промивали 0,1-0,2% розчином хлоргексидину біглюконату.
Далацин Ц має здатність накопичуватися в кістковій тканині у терапевтичних дозах, підвищує неспецифічну реактивність організму і діє на флору, стійку до інших антибіотиків, має хороший терапевтичний ефект у разі загострення хронічного пародонтиту. Препарат швидко всмоктується, ефективний щодо грампозитивних мікроорганізмів, S. Sanguis, деяких анаеробів, мікоплазм. Механізм його дії пов'язаний з пригніченням синтезу білка у бактеріальних клітинах.
Пасту готували наступним чином: 0,3 г далацину Ц розтирали у ступці, потім поступово додавали 5 г водного дентину, 5 г оксиду цинку та гвоздичної олії і старанно перемішували до отримання густої пластичної консистенції. Підготовлену пасту шпателем або гладилкою накладали тонким шаром на висушений ясенний край і міжзубні проміжки та інстилювали у пародонтальні кишені спочатку з язичного (піднебінного), а потім - із вестибулярного боку.
Для підвищення опірності організму хворих за показаннями в доопераційному періоді використовували загальне лікування. Загальні заходи включали загальнозміцнюючу терапію (кардонат), гіпосенсибілізуючі препарати (лоратадин), вітамінізовану дієту чи вітамінно-мікроелементні комплекси [152]. Призначення індивідуалізували залежно від вираженості запальних змін та загального стану організму.
Важливого значення у лікуванні ГП надають навчанню хворого правильному догляду за зубами, оскільки це дозволяє усунути мікробний зубний наліт - основний причинний фактор виникнення гінгівіту [15, 54, 67]. Хворих навчали правилам гігієни порожнини рота та інформували про засоби раціональної гігієни [54, 129, 198]. Протягом усіх наступних відвідувань, у період підготовки до операції, який тривав у середньому 5-10 дні