РОЗДІЛ 2
СТАН І ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ
2.1. Аналіз стану і проблем формування творчих здібностей учнів 5-9 класів
Для визначення реального стану музичного виховання учнів 5-9 класів, особливо формування їх творчих здібностей засобами музики, ми дослідили на основі комплексних методів навчальні програми з дисципліни "Музика", роботу гуртків музично-естетичного спрямування, авторські програми; провели вибіркові бесіди та інтерв'ювання (опитування писемне й усне), а також за допомогою окремих методичних процедур здійснили діагностику сформованості творчих здібностей, визначили типи учнів за виявами цих здібностей . Особливе значення мало визначення критеріїв оцінювання кожного рівня сформованості творчих здібностей.
Згідно з розробленою методикою проведення констатуючого дослідження, визначено загальну кількість респондентів трьох категорій: вчителів-вихователів та керівників гуртків позаурочної виховної діяльності (N=67 осіб), батьків учнів 5-9 класів (N = 79 осіб) та безпосередньо учнів дослідних загальноосвітніх шкіл (N = 157 осіб), всього - 303 особи. Експериментальною базою обрано спеціалізовану школу № 89 (м. Київ) та загальноосвітню школу № 7 (м. Миколаїв). На базі Бучанської школи-інтернат Київської області серед вчителів-вихователів та керівників гуртків позаурочної виховної діяльності було проведено соціологічно-педагогічне дослідження. Констатуюче дослідження здійснювалося протягом 1999-2000 н.р.
Вивчення документації, навчально-методичних матеріалів та програм загальноосвітніх шкіл та школи-інтернату (планів роботи позаурочних, позакласних виховних заходів, програм гуртків художньо-естетичного напряму, клубів за інтересами, звітів про позаурочні заходи) виявило характер і зміст виховного процесу і дозволило дійти висновку, що сфера позаурочного виховання як складова цілісного навчально-виховного процесу потребує наукового обґрунтування інноваційних підходів до формування творчих здібностей учнів-підлітків. Слід зазначити, що музично-естетичне виховання у позаурочний час не забезпечене необхідними нормативно-типовими і робочими програмами відповідно вимогам виховного процесу з формування творчої особистості. Недостатньо й програмно-методичних матеріалів для гуртків, клубів за інтересами, які враховували б естетично-творчий розвиток кожного учня. Авторські програми відомих діячів музичного мистецтва - Д.Кабалевського, О.Ростовського, А.Авдієвського, А.Болгарського, І.Гадалової та З.Жофчака - мають практичне значення для класно-урочного вивчення дисципліни "Музика". Водночас вони не передбачають організації і проведення музично-виховної роботи у позаурочний час.
Конструктивна позиція Д.Кабалевського в розумінні музичного виховання як процесу, що впливає на весь духовний світ учнів, дозволяє розвивати творчий потенціал вихованців, оскільки "всі форми музичних занять в школі повинні сприяти творчому розвитку учнів, тобто виробляти в них прагнення до самостійного мислення, до виявлення власної ініціативи, прагнення зробити щось своє, нове, краще" [66, 31]. Значну увагу Д.Кабалевський звертає на розвиток здатності учнів сприймати і переживати музику. Сприймання музики розглядається дослідником як один з видів поліаспектної музично-творчої діяльності з усвідомленим емоційним ставленням до музики і, відповідно, з естетичною оцінкою цього процесу. Принцип творчого розвитку, на думку Д.Кабалевського, є головним у музичній педагогіці, оскільки "творчі потенції формують в дитині живу фантазію, живу уяву..., творчий потенціал людини - це завжди устремління вперед, до кращого, до прогресу, до довершеності і, звичайно, до прекрасного у самому високому і широкому розумінні цього поняття" [67, 313].
Програми музичного виховання для загальноосвітньої школи відтворюють зміст сучасної музичної освіти. Так, "Програма для шкіл (класів) з поглибленим теоретичним і практичним вивченням музики: 1-11 класи", розроблена під керівництвом З.Жофчака (1991) спрямована не тільки на опанування учнями системи музично-теоретичних знань, набуття практичних умінь і навичок, а й на розвиток конкретних музичних здібностей шляхом продуктивного використання "релятивної системи сольмізації". Основним засобом формування музичних здібностей у процесі творчості є імпровізація у всіх її варіантах (вільна, ритмічна, мінлива, зображальна, репродуктивно-текстова, а також авторська, композиторська). Слід вказати на одноплановість методики творчого розвитку учнів за програмою З.Жофчака. В ній акцентується не на активному "самовираженні" учнів у музичній діяльності, а на вужчому напрямі їх музичної діяльності - на "розпізнаванні" й "застосуванні" раніше проектованих алгоритмів дій [153].
Проект програм з музики для середньої загальноосвітньої школи та позакласної роботи у 1-4 (1991) та 5-8 класах (1993), розроблений колективом авторів у складі А.Авдієвського, А.Болгарського, І.Гадалової та З.Жофчака, передбачає як музичний, так і творчий розвиток учнів. Програма передбачає широке використання для навчання національного і зарубіжного фольклорного матеріалу. Музична творчість розглядається в таких її аспектах, як: виконання, створення музики та активне сприймання на основі слухання та музичного аналізу. Звернено увагу на вокальну й ритмічну імпровізації, елементи інсценізації. Слід зазначити, що музичний матеріал включає твори радянських композиторів з переважанням ідеологічних критеріїв їх добору, а тому не відповідає сучасним завданням музичного виховання учнів. Проаналізовані програми роботи хорового гуртка, ансамблів гри на музичних інструментах спрямовані суто на виконавство [150; 151].
"Програма та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика 5-8 класи", створена під керівництвом доктора педагогічних наук, професора О.Ростовського, узагальнює досягнення сучасної музичної педагогіки. Однією з її переваг є тематичний принцип організації навчального матеріалу. Програма дозволяє досягти цілісності уроку, єдності його структурних
- Київ+380960830922