РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗІСТАВНОГО МЕТОДУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРАМАТИКИ КЛАСИЧНИХ МОВ
2. 1. Критерії оцінки рівня граматичної компетенції студентів-класиків
Процес оцінювання у методиці навчання іноземної мови має базуватися на певних принципах, які реалізуються у відповідних критеріях. Критерії оцінки іншомовних умінь повинні бути науково обґрунтованими й достатніми для того, щоб визначити якість і ступінь сформованості тих чи інших знань, навичок та умінь. Тому проблема критеріїв оцінки знань, навичок та вмінь є актуальною для проведення методичного експерименту та аналізу його результатів [15; 91]. Головні критерії оцінки рівня граматичної компетенції повинні співвідноситися з кінцевою метою навчання і відбивати характеристики, на розвиток яких, у першу чергу, спрямоване навчання [166].
Критерії мають вимірюватися певними показниками, що підлягають формалізації [117: 53]. Тому для проведення експерименту слід визначитися із критеріями оцінки знань, умінь та навичок.
Потрібно зауважити, що проблемою виділення критеріїв оцінки знань умінь та навичок з латинської та давньогрецької мов до цього часу ніхто не займався, тому вони розробляються вперше.
Критерії оцінки рівня граматичної компетенції класичних мов будуть значно відрізнятися від сучасних іноземних мов [59], оскільки перші не передбачають формування умінь і навичок говоріння, аудіювання та писемного мовлення.
Аналіз підручників показав, що основним компонентом у підготовці філолога-класика є навчання перекладу оригінальних текстів. Основним критерієм його оцінки є правильне відтворення (переклад) оригінального тексту рідною мовою зі збереженням граматичних, стилістичних, історико-культурологічних особливостей, одержання повної інформації з оригінального тексту [95; 103]. Домінуючим фактором у навчанні перекладу класичних мов визначається граматика. Вона, за словами А.Балахонова, служить тією основою, на якій з допомогою лексичних одиниць виражається інформація будь-якого повідомлення [5: 44]. Філолог-класик повинен відзначатися високою ерудицією та всеобізнаністю у філологічних дисциплінах. Вивчення граматики не слід обмежувати тільки формальною стороною, оскільки більшість учених вважає, що рівень знань значно зростатиме, якщо студент розумітиме зміст граматичних явищ. В.С.Цетлін уявляє оволодіння граматичною будовою іноземної мови як процес засвоєння системи граматичних узагальнень та понять [172: 89 - 90].
Формування граматичної компетенції філологів-класиків включає засвоєння форми та змісту граматичних явищ, формування міжмовної мобільності у свідомості студентів, знань з історичної граматики, умінь встановлювати формальні та функціонально-семантичні відношення між ГЯ; умінь визначати причини виникнення граматичних аномалій; знань фонетичних явищ та лексичних одиниць, необхідних для вивчення граматики, загальнофілологічних знань.
Рівень граматичної компетенції буде оцінюватися за трибальною шкалою.
У сучасній методиці автори виділяють якісні/основні й кількісні/додаткові критерії з відповідними показниками оцінки мовного та мовленнєвого продукту [51]. Обидві групи продукту взаємопов'язані, однак при цьому якісні критерії є необхідними для визначення основних показників сформованості навичок і вмінь студентів, а кількісні критерії вважаються додатковими.
Якісні показники знань, умінь та навичок студентів спеціальності "класична філологія" будемо визначати критерієм логічності й аргументованості викладу думок. Кількісні показники знань, умінь та навичок студентів будемо визначати критеріями вичерпності (який передбачає подання усіх можливих форм чи явищ), правильності викладу інформації, орфографічної грамотності.
Для перевірки якості перекладу будемо застосовувати такі критерії: правильність передачі конструкцій, стилістична коректність, зв'язність, дотримання композиційно-жанрової структури тексту.
Визначимо основні об'єкти контролю знань, умінь та навичок студентів з граматики класичних мов, основні критерії та норми їх оцінки (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Об'єкти контролю, критерії та норми оцінки граматичної компетенції студентів спеціальності "класична філологія"
Блок завдань№Об'єкт контролюЗавдання* Критерії оцінкиНорми оцінкиІ.1.Відтворення повної парадигми слова (відмінювання та дієвідмінювання). І.1, І.2.Вичерпність та правильність.Для перевірки одного словосполучення чи дієслова в одному часі:
3 бали - наведено всі форми правильно; 2 бали - допускається одна помилка; 1 бал - дві-три помилки; 0 балів - більше трьох помилок.2.Відтворення вибіркових граматичних форм.І.3, І.8, І.10.Правильність.10-15 похідних форм:
3 бали - відсутність помилок (можлива одна при розпізнанні граматичних омонімів); 2 бали - можливі 1-2 помилки; 1 бал - три і більше помилки; 0 балів - не виконано більше половини завдань.3.Визначення граматичних форм.
І.4.Вичерпність, правильність.(на 10 форм, включаючи 2-3 граматичні омоніми:
3 бали - допускається одна помилка в омонімічних або квазіомонімічних формах; 2 бали - допускається дві-три помилки (студент повинен відтворити понад 70% навчального матеріалу); 1 бал - три і більше помилки (менше 70% засвоєного матеріалу); 0 балів - менше 50% слів.4.Знання слів з дефектною парадигмою та уміння пояснювати причини аномальності.І.6.Вичерпність, правильність, орфографічна грамотність.3 бали - не подано до 10% слів, невміння пояснити аномалії, викликані складними процесами розвитку ГЯ, з якими студент докладно буде ознайомлений у курсі історичної граматики; 2 бали - не подано 20 - 30% слів, не описано усіх основних причин виникнення аномальності; 1 бал - не подано 30 - 50% слів або не описано причин аномальності; 0 балів - подано менше 50% слів. Вимоги до орфографічної грамотності такі самі, як для пункту 5.
Продовження табл. 2.1
5.Знання основних способів організації речення.1,4, І.7.Вичерпність, правильність, орфографіч