РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ КООРДІНАЦІЇ РУХІВ У ГЛУХИХ
ШКОЛЯРІВ ..............................................54
2.1. Завдання, методи та організація дослідження на етапі констатуючого
експерименту
........................................................................................................54
2.2. Порівняльний аналіз рівня розвитку координації рухів глухих школярів та
учнів загальноосвітніх шкіл
............................................................................62
2.3 Теоретичне обґрунтування експериментальної методики щодо координації рухів
школярів 12–15 років з вадами слуху .................................93
2.4. Порівняльна характеристика рівнів розвитку координації рухів у глухих
учнів середнього шкільного віку 12–15 років на констатуючому і прикінцевому
етапах експерименту
.................................................................107
2.5. Висновки з розділу 2.......................................
............................................141
ВИСНОВКИ
........................................................................................................147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................
.........................154
ДОДАТОК А..................................................................
.....................................176
ДОДАТОК
Б........................................................................................
................186
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КЗ – координаційні здатності
ЖМЛ – життєва місткість легень
ЧСС – частота серцевих скорочень
ЦНС – центральна нервова система
КГ – контрольна група
ЕГ – експериментальна група
ОКГ – окружність грудної клітини
м – метр
с – секунда
кг – кілограм
см – сантиметр
умовні одиниці – ум. од.
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства досить гостро
постала проблема дитячої інвалідності. Відтак, першочерговим завданням
соціальної політики держави є забезпечення нормальних умов життєдіяльності та
повноцінної адаптації таких дітей в соціумі, що і передбачено урядовою
програмою «Діти України». Провідною ідеєю досліджень останніх років є
орієнтація на ефективне використання збережених аналізаторів і функцій з
компенсаторно-корекційним навантаженням, цілеспрямований розвиток психічних
процесів, що зумовлюють рівень опанування дітьми знань, умінь і навичок та
відповідну освіченість і інтеграцію їх у суспільство (В.І. Бондар [24-26],
В.В. Засенко [80-81], Б.В. Сермєєв [189], В.М. Синьов [200],
Є.Ф.Соботович[204], В.В. Тарасун [212], М.К. Шеремет [224], Л.І. Фомічова[216],
М.Д. Ярмаченко [232-233] та ін.).
Нові підходи до вивчення порушень психофізичного розвитку, їх структури,
глибини та потенційних можливостей дітей означеної категорії потребують
ґрунтовного дослідження всіх компонентів спеціальної освіти (змісту, форм,
методів), запровадження інноваційних технологій і нових комплексних програм
щодо корекційної роботи з такими дітьми. Фізична реабілітація дітей з
особливостями психофізичного розвитку є одним із досить важливих напрямів
роботи спеціальних закладів, складником оздоровчої і виховної роботи, могутнім
засобом зміцнення здоров’я та правильного фізичного розвитку дітей
(Н.Г. Байкіна [10], В.Г. Григоренко [34], Б.Т. Долинський [69], М.А. Козленко
[96], Б.Г. Шеремет [225], Б.В. Сермєєв [191] та ін.).
В умовах науково-технічного прогресу зростає значення координації рухів, тобто
прояву таких умінь людини, як-от: здатність швидко орієнтуватись у просторі;
тонко диференціювати свої м’язові відчуття та регулювати міру напруження
м’язів; швидко реагувати на сигнали зовнішнього середовища; здатність до
збереження рівноваги (М.О. Бернштейн [21], Т.Ю. Круцевич[205], В.І. Лях [129,
135], Л.П. Матвєєв [140], В.М. Платонов [30], В.О. Романенко [179], та ін).
Ученими (Н.Г. Байкіна [8-13], М.С. Бесарабов [22], Р.М. Боскіс [27-28], Л.С.
Виготський [43-45], О.П. Гозова [51-55], В.М.Зайцева [77], Г.Ф.Козирнов
[98-100], А.О. Костанян [105-110], І.Я. Коцан [112], І.М. Ляхова [136-138],
І.М. Мусатов [145], В.А. Рябичев [181], Б.В. Сермеєв [189-193], О.І. Форостян
[217-218], та ін.) доведено, що порушення слуху впливає на розвиток рухової
функції, уповільнює рухові реакції, зменшує швидкість виконання рухів,
призводить до порушень координації рухів, нерівномірного розподілу зусиль і в
цілому до недостатньої просторової орієнтації.
Аналіз наукової і методичної літератури з досліджуваної проблеми, ознайомлення
з практичним досвідом фізичного виховання спеціальних шкіл засвідчив, що
питання, пов’язані з раціональним змістом навчальних занять, розробкою засобів,
прийомів і методів навчання на уроках фізичної культури, впливом на рухову
сферу глухих дітей, зокрема на координацію рухів, не отримали достатнього
висвітлення. Це й зумовило вибір теми дослідження «Розвиток координації рухів у
глухих підлітків на уроках фізичної культури».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження
входить до тематичного плану Південноукраїнського державного педагогічного
університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) «Фізична та психічна реабілітація
аномальних дітей у спеціальних дитячих закладах» (№0197000853). Дослідження
виконано відповідно до основних напрямів Національної програми „Діти України" в
галузі корекційної педагогіки, психології, теорії і методики фізичного
виховання, спортивної педагогіки. Автором досліджено проблему координації рухів
у глухих підлітків на уроках фізичної культ