РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
Відомо, що формування мовленнєвої функції забезпечується інтегративною діяльністю мозку. Тому для своєчасного її формування в онтогенезі важливого значення набуває нормальне функціонування всіх відділів центральної нервової системи, в тому числі кори головного мозку [10; 16; 99].
Розвиток мовлення у перші роки життя дитини проходить складний шлях і має неповторні особливості. У ньому чітко відокремлюються етапи, стадії, які тісно пов'язані між собою єдиним діалектичним процесом розвитку. Кожна більш рання стадія розвитку зумовлює оволодіння більш складною, і кожна затримка у проходженні дитиною одного етапу, спричиняє затримку у проходженні наступного, а це означає не тільки затримку формування мовлення, а й затримку психічного розвитку дитини раннього віку в цілому (Л.О.Бадалян, Л.Т.Журба, В.І.Лубовський, О.М.Мастюкова, В.Манова-Томова, Б.М.Гриншпун).
Малюк оволодіває мовленням під безпосереднім впливом дорослих. Цей процес залежить переважно від достатньої мовленнєвої практики, адекватного соціального і мовленнєвого оточення, від виховання і навчання, які розпочинаються з перших днів життя дитини (Л.С.Виготський, А.В.Запорожець, М.І. Лісіна, !А.А.Люблінська, В.І.Мухіна, Д.Б.Ельконін та ін.). Крім того, для розвитку різних психічних функцій, зокрема і мовлення, існують оптимальні, найбільш сприятливі терміни - сензитивні періоди. У відповідності до вчення про сензитивні періоди розвитку мовлення, Л.С.Виготський підкреслював, що "якщо дитина до трьох років за якихось причин не засвоїла мовлення й почала оволодівати ним з трирічного віку, то насправді виявиться, що трирічному малюку буде набагато складніше оволодівати мовленням, у порівнянні з півторарічною дитиною" [66].
У зв'язку з цим проблема діагностики і корекції відхилень у мовленнєвому розвитку дітей другого-третього років життя набуває особливого значення для їх подальшого повноцінного розвитку та навчання (Л.С.Виготський, О.І.Винарська, В.І.Лубовський, О.М.Мастюкова, Н.С.Жукова, Т.Б. Філічева та ін.).
2.1 Принципи і методи експериментального дослідження
У процесі констатувального дослідження ми передбачали вирішити наступні завдання:
1. З'ясувати провідні патогенні фактори, що призводять до порушень у формуванні мовленнєвої функції дітей віком від 1 р. 1 м. до 3 років.
2. Визначити кореляцію між рівнем психомоторного розвитку і формуванням мовлення у зазначеної категорії дітей.
3. Дослідити особливості оволодіння імпресивним та експресивним мовленням дітьми, які належать до групи ризику (ймовірне виникнення затримки мовленнєвого розвитку різного генезу).
Для реалізації окреслених завдань на основі теоретичного аналізу науково-методичної літератури та наших передбачень була розроблена методика діагностики рівня мовленнєвого розвитку дітей віком від року до трьох років життя. Ця методика розроблена з урахуванням загальнодидактичних та спеціальних принципів (науковості, наочності, доступності, індивідуального підходу; комплексності, розвитку, системності, та ін.), розроблених Р.Є.Лєвіною.
Констатувальний етап експериментального дослідження ми проводили на базі Херсонської дитячої районної поліклініки №1 ім. Ольги і Афанасія Тропіних, Херсонського дошкільного навчального закладу №9 комбінованого типу для дітей з вадами мовлення, Ровеньківських дошкільних навчальних закладів №23 "Антошка", "Лучистый" та "Журавушка" (Луганська область). В умовах поліклініки ми обстежували дітей на прийомі лікаря-педіатра та дитячого невролога, у дошкільних навчальних закладах - в ясельних та молодших групах. Всього експериментом на даному етапі було охоплено 119 дітей віком від одного року одного місяця життя до трьох років (11 малюків віком 1 р.1 м. - 1 р. 3 м., 10 - віком 1 р. 4 м. - 1 р. 6 м., 2 - віком 1 р. 7 м. - 1 р. 9 м., 29 - віком 1 р. 10 м. - 2 р., 39 малюків віком 2 р. 1 м. - 2 р. 6 м., 28 - віком 2 р. 7 м. - 3 р.).
Під час розробки методики дослідження мовленнєвого розвитку дітей раннього віку ми керувалися тим, що всебічне уявлення про стан і особливості формування у дитини мовлення як засобу комунікації з оточуючими людьми, можна отримати лише у процесі комплексного медико-психолого-педагогічного обстеження, лінгвістичного аналізу її мовленнєвої діяльності (Л.С.Виготський, Р.Є.Лєвіна, Л.Ф.Спірова, Н.С.Жукова, Є.Ф.Соботович, М.К.Шеремет, В.В.Тарасун, Т.В.Скрипник).
Дослідження мовленнєвого розвитку малюків раннього віку нами здійснювалося в індивідуальній формі, з урахуванням психофізіологічних особливостей кожної вікової категорії дітей (обстеження проводилося щоденно протягом тижня у процесі спеціально організованої взаємодії експериментатора з дитиною впродовж 10-15 хвилин, під час занять з вихователем та в природних умовах). Обстеження малюків в умовах поліклініки здійснювалося в чотири прийоми протягом двох тижнів по 15-20 хвилин.
З метою визначення реального рівня мовленнєвого розвитку ми проводили обстеження малюка за показниками, що відповідають його віку. Якщо дитина була нездатна виконати завдання, ми пропонували матеріал, що відповідає попередньому, більш молодшому віковому періоду. Зазначимо також, що за нормальний розвиток мовлення дитини віком 1 р. 1 м. - 2 р. 6 м. ми брали формування мовлення у межах одного кварталу: 1 р. 1 м. - 1 р. 3 м., 1 р. 4 м. - 1 р. 6 м., 1 р. 7 м. - 1 р.9 м., 1 р. 10 м. - 2 р., 2 р. 1 м. - 2 р. 3 м., 2 р. 4 м. - 2 р. 6 м., а малюків віком 2 р. 7 м. - 3 р. - у межах півріччя.
Дослідження рівня мовленнєвого розвитку ми здійснювали у декілька етапів, результати фіксували у спеціально розроблених діагностичних картках.
На першому етапі обстеження ми вивчали анамнез дитини. Нами були окреслені основні завдання даного етапу, а саме: 1) з'ясувати значення впливу патогенних факторів у різні періоди розвитку дитини (пренатальному, натальному, ранньому постнатальному) на формування мовленнєвої функції; 2) визначити кореляцію між рівнем