РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОКОНТРОЛЮ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ
ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
2.1. Завдання та методика констатуючого дослідження.
Сформованість саморегуляції є головною ланкою в навчальній діяльності, без якої
неможливе успішне навчання дитини у школі. Основними компонентами саморегуляції
є сформованість у дитини самоконтролю й навчальної мотивації.
Найперше, аналізуючи процес самоконтролю, потрібно відзначити, що засвоєння і
використання його компонентів в навчальній діяльності може відбуватися як
стихійно так і регульовано. В першому випадку компоненти самоконтролю
засвоюються по ходу розв’язування задач, де вони сприймаються як засіб і тому
не усвідомлюються, процес формування самоконтролю затримується, залишається
недостатньо усвідомленим, використовуються не всі його компоненти під час
навчальної діяльності, тобто обмежене його використання, що не завжди дає
бажані результати.
У другому випадку, компоненти самоконтролю виступають як предмет спеціального
засвоєння. В результаті чого процес їх формування відбувається значно швидше, і
характеризується більшою якістю засвоєння та використання самоконтролю в
навчальній діяльності.
Ми припускаємо, що самоконтроль у дітей із ЗПР під час навчальної діяльності
сформований недостатньо, його розвиток відбувається дуже повільно та
характеризується своєрідними особливостями. Недорозвиток самоконтролю, поряд з
порушеннями мисленнєвої діяльності, призводить до втрати логічної частини
виконуваного завдання. Низька динаміка розвитку всіх його компонентів негативно
впливає на усвідомлення необхідності дій контролю під час планування завдання,
ходу його виконання та на заключному етапі. Це впливатиме на формування
плануючого, операційного і кінцевого компонентів самоконтролю, а отже,
породжуватиме значні труднощі у процесі розв’язання математичних задач.
Для перевірки висунутого припущення були поставлені наступні завдання:
1. Визначити параметри сформованості плануючого самоконтролю за допомогою:
а) вміння виділяти на початковому етапі структурні компоненти задачі на
матеріальному рівні;
б) вміння визначати послідовність виконання завдання.
2. Визначити параметри сформованості операційного самоконтролю за допомогою:
а) вміння виконувати дії відповідно інструкції;
б) вміння самостійно виконувати завдання "про себе" у внутрішньому плані;
3. Визначити параметри сформованості кінцевого самоконтролю за допомогою:
а) вміння перевіряти послідовність виконання та кінцевий результат задачі.
Для вирішення поставлених завдань констатуючого дослідження було проведено два
етапа дослідження.
Порушення цілеспрямованості мислення та недорозвиток самоконтролю у молодших
школярів із ЗПР особливо виявляються в процесі розв’язування тієї чи іншої
математичної задачі і спричиняють труднощі під час формулювання умови:
відбувається відрив умови від запитання, фрагментарність аналізу задачі, що
призводить до формального її розв’язання, а несформованість контрольної частини
діяльності негативно впливає на оволодіння вміннями розв’язувати задачі. Тому,
перший етап констатуючого дослідження був спрямований на вивчення вмінь
молодших школярів із ЗПР розв’язувати текстові математичні задачі.
Завдання цього етапу полягали у наступному:
1. Визначити сформованість необхідних вмінь для розв’язання текстових
математичних задач у молодших школярів із ЗПР.
? встановлювати співвідношення між даними та невідомим в умові задачі;
? вибирати потрібний спосіб розв’язування;
? зображувати коротку схему задачі;
? розв’язувати задачу за зразком;
2. Визначити наявність цих вмінь в учнів із ЗПР під час самостійного
розв’язування задачі.
Проведення першого етапу дослідження дає змогу: а) з’ясувати зв’язок
контролюючої і мисленнєвої діяльності в процесі розв’язання задачі це:
підкорення власної діяльності поставленій задачі, засвоєння правил розв’язання,
мисленнєве планування власних дій та наслідків їх виконання у відповідності з
планом, порівняння запланованих і виконаних дій, виправлення помилок, перевірка
правильності отриманого результату; б) підтвердити припущення, що в процесі
формування вмінь розв’язувати задачі задіяні всі компоненти самоконтролю це:
планування, послідовне виконання декількох операцій, вибір певних способів дій,
поелементний контроль, кінцевий контроль.
Другий етап констатуючого дослідження передбачав вивчення сформованості
компонентів самоконтролю під час розв’язування текстових математичних задач у
молодших школярів із ЗПР. На цьому етапі були висунуті наступні завдання:
1. З’ясувати особливості сформованості компонентів самоконтролю (плануючого:
аналіз умови задачі, складання внутрішнього плану розв’язання, прикидка
очікуваного результату; операційного: контроль по ходу виконання задачі;
кінцевого: перевірка одержаного результату) у процесі розв’язування задач.
2. Визначити рівні сформованості самоконтролю під час розв’язування
математичних задач:
? вміння планувати розв’язання задачі;
? вміння діяти за зразком і планом;
? особливості самоконтролю по ходу розв’язування задачі;
? особливості кінцевого самоконтролю.
Враховуючи психологічні особливості дітей із ЗПР, під час проведення
констатуючого дослідження, було передбачено надання трьох видів допомоги.
Допомога першого виду була спонукальною, яка застосовувалася з метою звернути
увагу учнів на умову задачі, її схему тощо. Ця допомога не містила в собі
повідомлення нових даних, а лише стимулювала учнів до глибшого аналізу умови
задачі, рисунка, до зміни способу розв’язання. Допомога другого виду була
повідомляючою. Вона містила пояснення необхідних для розв’язування задачі
зна
- Київ+380960830922