РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови проведення польових досліджень
Територія Хмельницької області знаходиться в південно-західній частині України. Вона лежить в зоні Правобережного Лісостепу (90%) і лише північна частина (10%) її входить до зони Полісся. Найбільш підвищена частина території знаходиться в межах Бузько-Дністровського вододілу, що тягнеться, приблизно, від м. Чорного Острова через Вовковиці і до Вінницької області. Від цього вододілу висоти падають на південь і південний схід до Дністра та на північ до Поліської рівнини.
Річки області належать до басейнів Дністра, Південного Бугу і Прип`яті. Всі річки Хмельниччини приймають у себе розвинену мережу балок, характер яких різний для різних геоморфологічних районів, а тому рельєф цих районів теж різний.
Загальна площа області становить 20,6 тис. км2. Рельєф тут дуже пересічений численними долинами невеликих річок, ярами і балками, особливо в частині, що прилягає до Дністра. Для рельєфу характерним є наявність підвищених над рівниною на 55-65 м вапнякових гряд - кряжів, так званих товтр.
Для Лісостепової зони Хмельницької області факторами ґрунтоутворення є: помірний вологий клімат; ґрунтоутворюючі породи - карбонатний лес; розчленований рельєф в умовах значного підняття місцевості над рівнем моря і зниженого базису ерозії.
На території області поширені дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, лучні, дернові і болотні ґрунти.
Клімат помірно континентальний. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) 18-19OC, а найхолоднішого (січня) - від -5OC до 6OC. Максимальна температура влітку досягає 36-38OC , а мінімальна у найбільш холодні зими - -31-32OC. Середня річна температура 7-8OC, середня річна кількість опадів по області становить 642 мм. Найбільша кількість опадів буває в червні і липні (70-100 мм), а найменша - у лютому - 30-34. Середня місячна відносна вологість найменша у травні (69%) і в серпні (75%). У холодну пору року переважають вітри південно-східні, в теплу - західні і північно-західні. Тривалість вегетаційного періоду - 155-160 днів, тривалість безморозного періоду в середньому 165-170 днів. Середня висота снігового покриву становить - 13-15 см.
Хмельницьку область умовно поділено на два агрокліматичні райони на основі термічних ресурсів вегетаційного періоду (суми середніх добових температур за період з температурами понад 10 OC) і гідротермічного коефіцієнта (ГТК) за цей період: південний теплий вологий і північний помірно-теплий вологий.
Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція (центральна садиба) розташована в с. Самчики Старокостянтинівського району, за 15 км від міста Старокостянтинів, тобто в центральній частині північно-західного (Хмельницького) агрогрунтового району західного Лісостепу.
Через масив відділку "Самчики" із заходу на схід протікає р. Случ, поділяючи його на дві частини: північну лівобережну та південну правобережну - надзаплавну рівнинну терасу.
Ґрунтовий покрив на території станції досить строкатий. Так на території станції виявлено 26 видів грунтів, які належать до п'яти основних типів і підтипів:
1) опідзолені-лісостепові ґрунти на лесі та лесовидних стародавньоалювіальних суглинках (із змитими, намитими та оглеєними видами), які займають площу 2472 га (70%);
2) чорноземи типові малогумусні на лесах та лесовидних стародав-ньоалювіальних суглинках (глибокі та неглибокі, карбонатні і вилуговані, деякі підстиляються твердою карбонатною породою - черепашковим сарматським вапняком) - 665,5 га (19%);
3) осолоділі ґрунти западин - 8 га (0,2%);
4) лучні ґрунти - 226 га (8,5%);
5) болотні ґрунти - 76 га (2,3%).
Алювіальний характер походження грунтоутворних порід надзаплавної тераси зумовив строкатість їх механічного складу. Водночас чітко виділяються і їх загальні особливості та відмінність від грунтів плато. Вони належать до легких грубопилуватих та піщаних суглинків і в цьому відношенні не є типовими для плакорних грунтів області (піску - 5-22%, мулу - 6-16%).
Для проведення агротехнічних дослідів найбільш придатні грунти північного масиву земель станції - типові для Хмельницького агрогрунтового району.
За багаторічними даними (1960-1997 рр.) Самчиківського метеопоста, середня річна температура повітря становить 7,5 0C. Середня багаторічна сума активних температур +10 0С за (1960-1997 рр.) - 2681 0C.
Період з температурою повітря вище 0 0C (1960-1997 рр.) триває 275 днів, вище +5 0С 214 днів, а понад +10 0С - 153 дні.
Середня багаторічна сума атмосферних опадів (за 1960-1997 рр.) становила 579,0 мм, але в окремі роки вона значно коливалась. Більша їх кількість (до 81%) припадає на теплий період: квітень-жовтень. Посуха під час вегетації буває рідко.
Наші дослідження проводились в 1995-1997 рр. у відділі польового кормовиробництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Грунт дослідного поля чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Агрохімічні показники орного шару (0-30 см) в середньому за три роки та поділяночно: гумус - 3,2-4,0%, pH сольове 6,0-6,6%, гідролітична кислотність і сума обмінних основ, мг.екв. на 100 г сухого грунту відповідно 1,1-3,4 та 34,2-43,8, насиченість основами 91-97%, азот загальний - 0,22-0,27%, фосфор - 0,14-0,18 мг в 100 г ґрунту. Поживних речовин в мг на 100 г сухого грунту: азот гідролізований -13, рухомий фосфор 8-9, обмінний калій - 9-11.
Виробнича перевірка проводилась на чорноземах опідзолених та чорноземах типових Старосинявського, Ярмолинецького, Хмельницького, Старокостянтинівського районів.
Таким чином, всебічний аналіз грунтово-кліматичних умов Хмельницької області показує, що незважаючи на строкатість грунтів, область має всі умови (за середньою температурою повітря, вегетаційним періодом, середньорічним розподілом опадів, фізико-хімічними властивостями грунтів та їх гранулогічним складом) для ефективного вирощування кукурудзи в суміші з зернобобови