РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставленої мети і задач нами було обстежено 150 породіль після
розродження через природні пологові шляхи, у 100 з який було супутнє ожиріння.
Контрольну групу склали 50 породіль без акушерської і соматичної патології
після фізіологічних пологів з раннім прикладанням новонародженого до грудей і
вільним режимом грудного вигодовування. І групу склали 50 породіль із супутнім
ожирінням, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. ІІ
групу склали також 50 породіль із супутнім ожирінням, раннім прикладанням
немовляти до грудей і вільним режимом грудного вигодовування у яких
використовували розроблену нами прогностичну і лікувально-профілактичну
методику.
Для розробки нової прогностичної методики у жінок із супутнім ожирінням був
проведений нейросітьовий комп'ютерний аналіз основних клініко-лабораторних і
функціональних показників серед жінок І групи. Це дозволило розробити нову
методику прогнозування гіпогалактії.
Загальноприйнята методика профілактики первинної гіпогалактії полягала у
використанні дієтотерапії, окситоцину, ліпоєвої кислоти, кокарбоксілази,
вітамінів групи Р та В, а також застосуванні ультразвукового
фізіотерапевтичного впливу на молочні залози [6].
Основною відмінною рисою розробленої нами методики є використання в ІІ групі
замість вищеописаного комплексу таблетованої форми препарату хофітол трьома
профілактичними курсами (на 16-18 тиж., 26-28 тиж. і 36-38 тиж. вагітності) по
20 мг/кг ваги на добу протягом 20 днів, а потім протягом мінімально такого ж
терміну після розродження. Подальше застосування препарату залежало від
функціонального стану лактації.
Наш вибір був зроблений на користь саме препарату хофітол («Лабораторія
Роза-фітофарма», Франція), що зареєстрований в Україні 29.04.1998 р., №3096.
Препарат рослинного походження з гепатопротекторним ефектом, який знижує рівень
сечовини в організмі. Основу препарату (артишок польовий) складають аскорбінова
кислота, каротин, вітаміни В1 і В2, а також інулін. У першу чергу, препарат
покращує обмінні процеси в печінці і нирках. До складу допоміжних речовин
входять кукурудзяний крохмаль, стеарат магнію, гумілак, гуміарабік, карбонат
кальцію й оксид заліза. Переваги цього лікарського засобу для корекції порушень
у системі мати-плацента-плід і лактації. Курс вживання хофітолу склав 20 днів у
дозуванні по 20 мг/кг ваги на добу в таблетованій формі. Якщо для корекції
фетоплацентарної недостатності препарат раніше широко використовувався, то для
профілактики гіпогалактії використаний нами вперше.
Клінічні дослідження пацієнток усіх груп полягали у вивченні антропометричних
даних, відносних значень жирового, кісткового і м'язового компонентів,
визначенні індексу маси тіла і конституційного типу.
Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на ультразвуковому
апараті Siemens “Sonoline SL - 250“ [83].
Вивченя дихальних рухів плоду (ДРП) здійснювали при подовжньому скануванні
тулуба в масштабі реального часу спираючись на характер зсуву грудної клітки і
живота плоду. Визначали кількість і тривалість епізодів ДРП, а також їхню
частоту і форму. Дихальні рухи плоду вважали нормальними при наявності одного
чи більшої кількості епізодів ДРП тривалістю 60 с. і більше. При цьому ДРП мали
нормальну форму, а їх частота складала 45-60 за 1 хв. Зниження або збільшення
частоти ДРП, скорочення їх епізодів, наявність патологічних форм (судорожні
типу “gasping”, подвійні, потрійні пролонговані) чи відсутність ДРП вважали
ознаками порушення стану плоду.
Рухову активність плоду (РАП) оцінювали на підставі кількості епізодів і
характеру рухів тулубом і кінцівками. Нормальними вважали наявність 3-х чи
більшого числа епізодів рухів тулубом і кінцівками за 30 хвилин спостереження.
До проявів порушення стану плоду відносили зменшення кількостей епізодів РАП,
наявність тільки ізольованих рухів кінцівками, безладну РАП чи її повну
відсутність.
Тонус плоду (ТП) розцінювали як його здатність при фізіологічному стані в
процесі руху розгинати кінцівки і тулуб (хребет) з наступним повним поверненням
у вихідне положення згинання. Якщо в процесі руху плоду після розгинання
кінцівок і хребта відбувалося неповне повернення у вихідне положення згинання,
або спостерігали їх розігнуте положення за увесь період спостереження, то такий
стан розцінювали як патологічний.
При визначенні структури плаценти (СП) в якості одного з показників враховували
ступінь зрілості плаценти (СЗП), що виявляли на підставі загальноприйнятої
класифікації. При цьому оцінювали відповідність ступеню зрілості плаценти
гестаційному терміну. Товщину плаценти вимірювали в середній частині, в місці
впадання пуповини. Отримані результати порівнювали з нормативними значеннями
[83]. СП розцінювали як фізіологічну в тому випадку, якщо ступінь її зрілості і
товщина відповідали терміну вагітності. Виявлення відхилень від зазначених
параметрів свідчило про порушення стану і функції плаценти.
При оцінці об’єму навколоплідної рідини (ОНР), виділяли маловоддя, багатоводдя
і нормальну кількість навколоплідних вод. ОНР вважали нормальним, якщо середній
діаметр довільно обраних вільних просторів («кишень»), заповнених рідиною,
знаходився в межах від 2 до 8 см. Багатоводдя характеризувалося величиною
«кишені» більш 8 см, а маловоддя – відповідно менш 2 см..
Отримані дані аналізували відповідно до шкали оцінки функціонального стану
фетоплацентарної системи [83]. Виходячи з принципів користування даною шкалою,
кожний з досліджуваних показників біофізичного профілю плоду (БФП) оцінювали в
балах від 5 до 0 в залежності від ступеню порушення й
- Київ+380960830922