РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАНТАЖНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ТРАНСПОРТУ СИСТЕМУ
2.1 Оновлення рухомого складу, як важлива передумова формування довгострокової тенденції росту ефективності перевезень
Аналіз соціально-економічного розвитку України за останні роки свідчить про загальне погіршення стану регіонів країни. Взагалі період 1991- 2002 рр. характеризується як надзвичайно насичений кризовими ситуаціями в галузях матеріального виробництва, соціальній сфері, фінансовому, ресурсному, виробничому і інтелектуальному потенціалі регіонів. Економічна криза в Україні містить глибокі коріння. Структура багатьох галузей народного господарства і, передусім, промисловості не адаптована до структури світової економіки. Падіння обсягів виробництва, ліквідація робочих місць, зниження рівня кваліфікації працюючих, фізичне і моральне старіння виробничих потужностей, відсутність основ ринкового регулювання економіки і інші негативні явища при плануванні, регулюванні і зміни кон'юнктури внутрішнього ринку на фоні нестійкої інституціональної системи економічних відносин приводять до явищ хаотичної реструктуризації у виробництві. У результаті, навіть галузі високотехнологічних виробництв втрачають завойовані раніше позиції, збільшується частка виробництва продукції добувних галузей. До того ж, роль транспорту в формуванні територіальної структури господарства явно недооцінюється, їй відводиться другорядна роль. Висока фондо- і капіталомісткість об'єктів транспортної інфраструктури, тривалі терміни їх створення, породжують поширену думку про "невигідність" інвестицій в транспорт. Інерційність (не еластичність) функціонування, пов'язана з дискретністю розвитку транспортної інфраструктури (немає жорсткого зв'язку між рівнем розвитку інфраструктури і потреби в ній), часто веде до недооцінки необхідності нових капіталовкладень у відтворення об'єктів і мереж [39, с. 192-193].
Сучасне поняття транспортування вантажів істотно змінилося з розвитком ринкових відносин від галузі, що прирівнюється до промислових областей економіки, до сфери послуг - транспортного сервісу. З позиції споживача, транспортний сервіс повинен забезпечити доставку вантажу зумовленої якості в задане місце і час з мінімальними витратами. Тому споживачі транспортних послуг обирають такі види транспорту і способи організації транспортування, які б забезпечували найкращу якість логістичного сервісу. Транспортний сервіс в сучасних умовах включає в себе не тільки перевезення вантажів від постачальника споживачеві, але і велику кількість експедиторських, інформаційних і інших операцій, а також послуг по вантажопереробці, страхуванню, охороні і т. ін. [123, 122].
Випереджальний розвиток транспортної інфраструктури в порівнянні з основним виробництвом дає високий економічний ефект. Будучи могутнім розмісницьким чинником, транспортна інфраструктура інтегрує господарський простір, та виступає організуючим елементом територіальної структури господарства.
У епоху НТР транспортна інфраструктура, що сама відрізняється певною інерційністю розвитку, стає важливим, якщо не вирішальним чинником збільшення динамізму розміщення промисловості. Хоч, необхідно зазначити, що в цьому вислові закладена певна суперечність. Дійсно, завжди вважалося, що транспортна інфраструктура є важливим стабілізуючим чинником виробництва, викликаючи інерційність його розміщення, яка визначається вигодами транспортно-географічного положення, наявністю відповідної бази обслуговування, інформації, управління, НІОКР і т. ін.
Просторова інерційність транспортно-інфрастуктурних систем залежить від співвідношення стабільної і динамічної складових. Але їх роль на окремих етапах соціально-економічного розвитку міняється. Тому інерційність всієї територіальної структури району також має динамічний характер. Відмічені зв'язки і особливості простежуються в міжнародному масштабі. Саме 70-і і 80-і рр. стали переломними для багатьох трендів, що характеризують інтернаціоналізацію господарства і кооперування виробництва. Так, порти міжнародного значення з посиленням процесу контейнеризації мають могутні стимули для тяжіння промисловості, що супроводилося концентрацією суднопотоків, портової діяльності, капіталу, зміною співвідношення "центр-периферія". Накопичення і диверсифікація динамічних елементів інфраструктурних систем зажадали розвитку, в свою чергу, і менш рухомих мережевих елементів [39].
Таким чином, успішний розвиток структурної реформи залізничного транспорту в значній мірі залежить від ефективної політики в області капітальних вкладень, оскільки приблизно 90% активу балансу основної діяльності представлено основними засобами і позаобіговими активами. Суттєва роль інвестиційної діяльності зумовлена високим рівнем зносу основних виробничих фондів. При цьому значна частина транспортних засобів, які використовуються, морально застаріла і не відповідає міжнародним вимогам до функціонування залізничного транспорту.
Зростаюче значення транспортної інфраструктури в розв'язанні структурних (галузевих і територіальних) проблем економіки вимагає дослідження загальних світогосподарських тенденцій розвитку інфраструктури. Об'єктивною основою реалізації світогосподарських тенденцій і закономірностей, в тому числі випереджального розвитку зовнішньоекономічного сектору господарства, став подальший прогрес в області виробничо-інфраструктурних систем - транспортних, інформаційно-комунікаційних, складських і розподільних.
Ключова роль транспортування пояснюється не тільки великою питомою вагою витрат в загальному складі виробничих витрат, але і тим, що без транспортування не можливе саме існування матеріального потоку. Роль транспортування настільки велика, що ця тема виділена в предмет спеціальної дисципліни - транспортної логістики [19, 33, 42, 90, 92,123,142, 143,168].
Метою логістики є постачання вантажів "точно в строк" (just in time) при мінімальних витратах, супутніх їх руху. Досить в якій-н
- Київ+380960830922