РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ
ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЇ
РОЗВИТКУ ОПЕРАТОРА ЗВ’ЯЗКУ
2.1. Формування інвестиційних ресурсів у галузі зв’язку
Структура джерел формування інвестицій за час економічних реформ в Україні
істотно змінилася. Скоротилася частка бюджетних асигнувань і збільшилася
частка власних засобів об'єктів господарювання. Структура капіталовкладень у
сфері телекомунікацій представлена у табл. 2.1 [111, 112, 113]. Крім того,
відчутно зросли частки внесення населення і позикових засобів у реалізації
конкретних інвестиційних проектів.
Таблиця 2.1
Структура капіталовкладень за 2002-2004 р.
Питома вага інвестицій за рахунок джерел, %
Власні засоби
Іноземні інвестиції
Інвестиції з бюджету
Інші джерела
2002
2003
2004
2002
2003
2004
2002
2003
2004
2002
2003
2004
79,0
74,8
88,5
18,3
23,7
10,8
0,1
0,1
2,6
1,5
0,6
Найбільш характерною структурою джерел формування інвестицій і складової її
основних елементів є загальновизнаний варіант на рівні корпорації (оператора
зв'язку) рис. 2.1 [1, 61, 126].
Рис. 2.1. Джерела формування інвестиційних ресурсів
Усі можливі джерела формування інвестиційних ресурсів згруповані у чотири
блоки. Найвагомішим (за обсягом інвестицій), безумовно, є перший з них – власні
фінансові ресурси суб'єкта господарювання.
У законодавчих актах і нормативних документах немає жодних офіційних
рекомендацій чи вказівок щодо побудови структури джерел інвестицій. У Законі
України від 9.02.2000 р. «Про інвестиційну діяльність» визначено:
Стаття 10. Джерела фінансування інвестиційної діяльності.
«Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:
власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування,
відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і
заощадження громадян, юридичних осіб тощо);
позикових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та
бюджетні кредити);
залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продаж акцій, пайові
та інші внески громадян і юридичних осіб);
бюджетних інвестиційних асигнувань;
безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і
громадян» [47].
У [15] пропонується здійснювати класифікацію джерел інвестиційних ресурсів
формованих корпорацією по наступним ознаках.
Однак слід окремо зазначити, що в сучасних умовах прискорення
науково-технічного прогресу інформація та спеціалізовані знання стають
вирішальними факторами в досягненні економічного успіху, і, як наслідок, цих
об’єктивних змін важливого значення набуває інтелектуальний капітал
(інтелектуальні ресурси), тому класифікація джерел інвестиційних ресурсів
корпорації (оператора зв'язку) повинна виглядати таким чином (рис. 2.2).
1. За титулом власності формовані інвестиційні ресурси поділяються на два
основних види – власні та позикові. У системі джерел формування інвестиційних
ресурсів такий поділ носить визначальний характер.
Власні інвестиційні ресурси характеризують загальну вартість засобів
корпорації (оператора зв’язку), що забезпечують його інвестиційну діяльність.
Засоби корпорації (оператора зв’язку) належать їй (йому) на правах власності.
До власних відносяться також засоби, безоплатно передані оператору зв’язку для
здійснення цільового інвестування.
Позикові інвестиційні ресурси характеризують приваблюваний корпорацією
(оператором зв'язку) капітал у всіх його формах на поворотній основі. Усі форми
позикового капіталу, що використовуються корпорацією (оператором зв'язку) в
інвестиційній діяльності, є її фінансовими зобов'язаннями, що підлягають
погашенню в передбачений термін.
Рис. 2.2. Класифікація інвестиційних ресурсів
2. За групами джерел залучення стосовно корпорацій (оператора зв'язку)
виділяють інвестиційні ресурси, приваблювані з внутрішніх і зовнішніх джерел.
Інвестиційні ресурси, залучені з внутрішніх джерел, характеризують власні і
позикові фінансові засоби, безпосередньо сформовані корпорацією (оператором
зв'язку) для забезпечення її розвитку. Основу власних фінансових засобів,
сформованих із внутрішніх джерел, складає капіталізуюча частина чистого
прибутку корпорації (оператора зв'язку) «нерозподілений прибуток».
Інвестиційні ресурси, залучені з зовнішніх джерел, характеризують ту їхню
частину, що формується поза межами корпорації (оператора зв'язку). Вона охоплює
залучений ззовні як власний, так і позиковий капітал.
3. За натурально-речовинною формою залучення сучасна інвестиційна теорія
виділяє наступні види інвестиційних ресурсів:
а) інвестиційні ресурси в грошовій формі;
б) інвестиційні ресурси у фінансовій формі;
в) інвестиційні ресурси в матеріальній формі;
г) інвестиційні ресурси в нематеріальній формі.
Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових
підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.
Найчастіше корпорацією (оператором зв'язку) залучаються інвестиційні ресурси в
грошовій формі. Універсальність цього виду інвестиційних ресурсів виявляється в
тому, що вони легко можуть бути трансформовані в будь-яку форму активів,
необхідних корпорації (оператору зв'язку) для здійснення інвестиційної
діяльності.
Інвестиційні ресурси у фінансовій формі залучаються корпорацією (оператором
зв'язку) у вигляді різноманітних фінансових інструментів, внесених у його
статутний фонд. Такими фінансовими інструментами можуть виступати акції,
облігації, депозитні рахунки і сертифікати банків тощо.
Інвестиційні ресурси в матеріальній формі залучаються корпорацією (оператором
зв'язку) у вигляді різноманітних товарів (машин, устаткування,