РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ І ХАРАКТЕР ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
2.1. Аналіз діяльності підприємств промислового залізничного транспорту та їх комплексна оцінка.
Будь-яка організація перебуває у процесі безперервних змін, бо інакше її здатність до виживання у динамічній обстановці ставиться під загрозу.
Сучасні тенденції економічних перетворень в організації залізничного транспорту можна охарактеризувати як рух до глобалізації, створення єдиної транспортної мережі, єдиної уніфікованої технології виконання робіт і стандартів обміну інформацією, розвитку інформаційної економіки, впровадження нових технологій у важливі сфери життєдіяльності суспільства. Зрозуміло, що за таких обставин, виникає необхідність створення умов для швидкого розвитку, насамперед, транспортної інфраструктури країни та її сектору - промислового залізничного транспорту, прискорення їх інтеграції у світовий транспортний простір. Зробити це не можливо без широкомасштабного залучення у галузь інвестицій, технологічного переозброєння, створення конкурентного середовища у транспортній сфері як поштовху для реформування - одного з головних факторів економічного зростання. Серед першочергових завдань, що постають зараз перед галуззю, окремо слід розглядати реформування організаційних структур промислового залізничного транспорту, як транспортних компаній неосновного виробництва, бо нові ринкові підходи до організації діяльності світового та українського транспортного ринків, як факторів впливу зовнішнього середовища, потребують докорінного перегляду цілей, стратегії та засобів функціонування.
Залізничний транспорт потребує ретельно продуманого підходу до реформування. Перший етап реформування передбачено для підприємств неосновного виробництва шляхом його корпоратизації [143, с. 2, 165 с. 16]. Але на жаль реформування ППЗТ проводилось без достатніх наукових досліджень. Взагалі з цього приводу не було виконано жодне дослідження. Крім того не було розроблене цільової програми корпоратизації ППЗТ.
В кінці 2001 р. Верховна Рада України прийняла зміни до Закону "Про приватизацію майна" і дозволила приватизацію інфраструктури залізничного транспорту, а також підприємств, які виготовляють залізничну техніку. Визначились і з основними напрямками приватизації галузі. Приватизація шести залізничних доріг можлива тільки після корпоратизації і приватизації інфраструктури Укрзалізниці. Українські експерти на це прогнозують 6-8 років. Дослідження етапів приватизації залізниць світу, виконані автором і наведені в додатку А, показують, що по-перше, на це необхідно 10-15 років, а також спочатку необхідно розробити і прийняти ряд Законів: "Про особливості приватизації "Укрзалізниці", "Про фінансове оздоровлення підприємств залізничного транспорту" та інше.
Світовий досвід реорганізації та приватизації природних монополій передбачає розподіл в їх складі конкурентних та монопольних ринків. Таким чином для підприємств "Укрзалізниці" природною монополією є магістральні залізничні колії та інфраструктура, що обслуговує. Їх приватизація, на даному етапі, не передбачається, однак інші структури - ремонт рухомого складу, ремонті підприємства, підприємства об'єднання "Укрпромзалізтранс" повинні працювати і розвиватися в конкурентному середовищі.
Слід зазначити, що великі промислові групи та компанії освоїли нову схему роботи промислового залізничного транспорту з підприємствами Укрзалізниці, як з залізничним монополістом. Ними створені операторські компанії з власним вагонним парком. Це дозволило крупному бізнесу зменшити залежність від "Укрзалізниці", а "Укрзалізниці" - вирішити проблему недостатку і модернізації рухомого складу. Крупний бізнес створив своїх операторів, які виконують комплекс робіт по вантажно-розвантажувальним роботам, подаванню-збиранню вагонів, транспортно-експедиційним послугам.
На даному етапі в Україні працюють такі оператори як "Укрметалургтранс", "Екс їм Транс", "Енерго Мит", "Межрегиональный промышленньй союз", "Атоменергопром", "ИТЕК", "Лентранс", "Криворожское ППЗТ". Угоди також з "Укрзалізницею" склали фірми "Стоп", "Укренерготранс". У 2002р. приватним рухомим складом перевезено 35, 9 млн. т. вантажів (10% загальної кількості перевезень). У 2003р. вантажоперевезення збільшились на 16,8 млн. т. (на 87,9 %). Ці підприємства за 2002 рік придбали 5618 вагонів (всього парк вантажних вагонів в Україні становить понад 175 тис. штук). Лізингова компанія "Укртранслізінг" (створена Укрзалізницею) передає в лізинг як нові так і не нові вагони.
Таким чином метою даних досліджень є обґрунтування структурної перебудови для економічного зростання компаній промислового залізничного транспорту, як неосновного виробництва в умовах вагомого впливу зовнішнього середовища.
Як вже зазначалося, базою, на якій будується вся економічна діяльність компаній, служить її структура. В процесі проведення корпоратизації необхідно при розробці принципів реформування організаційної структури розглядати її як багатобічне поняття, що містить систему цілей, їх визначення між різними ланками, а також розподіл між ними задач, функцій обов'язків, повноважень, які відображають співвідношення централізації та децентралізації управління, можливість отримання економічного ефекту. Ці принципи були закладені при розробці програми та документів передкорпоратизаційної підготовки ППЗТ. Саме це дозволило провести в процесі корпоратизації корінні, швидкісні зміни, мета яких полягала у терміновій перебудові взаємовідносин, методів функціонування, значному скороченні життєвого циклу послуги (товару), тобто вагомому зовнішньому тиску на компанії, що діють у таких галузях [108 с. 1-4; 109 с. 4]. На наш погляд в ППЗТ на перше місце виходять фактори зовнішнього середовища. Саме вони виступають у ролі тиску та рушійної сили, яка примушує започатковувати перебудову. А на друге місце - НТП - завдяки якому зростають економічні показники діяльності. Поєднання цих факторів