РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика дослідження
Значення результатів психологічного дослідження в процесі диференціальної діагностики психічних захворювань, аналіз психічного дефекту, ступінь його виразності, оберненості, а також оцінки динаміки стану пацієнтів під впливом терапії є загальновизнаними і необхідними [44, 97].
Обираючи методики для проведення психологічного дослідження, ми виходили з урахування наступних факторів:
1. Мети і задач дослідження, які потребують визначення глибини психічного дефекту та вивчення динаміки когнітивних функцій.
2. Для багаторазових досліджень у ході лікування ми вважали доцільним обрати методику, що має значну кількість варіантів рівних значних за складністю завдань.
Зупинимося детальніше на меті психологічного дослідження - вивчити вплив різного типу антипсихотичних препаратів на когнітивні функції хворих на шизофренію. "Зрушення в загальному психічному стані хворих або зрушення у виявах того або іншого синдрому і симптому, що виникають у результаті лікарського впливу, фіксуються психіатром-клініцистом методом спостереження та опитування. Під час цього процесу хворий продовжує якусь діяльність, він придивляється, прислуховується до зовнішнього оточення, про щось розмовляє, але ця його діяльність протікає стихійно і не стає об'єктом точного дослідження" [97].
Багаторазово проведені в процесі лікування психологічні дослідження можуть бути об'єктивним показником впливу терапії на хід захворювання, свідчити про ефективність проведеної терапії, характеризувати особливості початку ремісії і структуру психічного дефекту. Отримані дані можуть бути проаналізовані в двох основних аспектах: з погляду значення структури психічного дефекту у виробленні реадаптаційних стратегій, а також з погляду прогностичного значення. Так, наприклад, порушення мислення, що залишилися при клінічній ремісії, яка наступила у хворих на шизофренію, є ознаками ненадійності і нетривалості покращення [12].
Виходячи з мети і задач дослідження, нами було використано набір психодіагностичних методик, спрямованих на дослідження основних пізнавальних процесів. Для цього з хворими, до призначення атипового антипсихотичного препарату проводилося психологічне дослідження з метою комплексної оцінки когнітивних функцій, досліджувався стан пам'яті, уваги і мислення. Через 4-6 тижнів після початку терапії було проведено повторне дослідження з метою оцінки динаміки позначених функцій під впливом препарату. Однак у ході дослідження почали виявлятися особливості як когнітивного дефіциту, характерного для хворих на шизофренію, так і особливості його динаміки, що вимагали більш детальної і комплексної оцінки. У зв'язку з цим до програми дослідження було залучено методику для комплексного дослідження інтелекту WAIS D.Wechsler. Застосування її дозволило одержати розгорнуту картину стану пізнавальних функцій у хворих на шизофренію на різних етапах дослідження, виявити і простежити їх динаміку як за окремими субтестами, так і в порівнянні особливостей вербального і невербального компонентів інтелекту, оцінити динаміку інтелектуального функціонування хворих. Таким чином, психологічне дослідження передбачало:
- набір психологічних методик для оцінки основних пізнавальних процесів;
- методику для комплексного дослідження інтелекту WAIS D.Wechsler.
Зіставлення результатів, отриманих при використанні різних експериментальних методик, дозволило підвищити вірогідність результатів дослідження. Проаналізувавши отримані за допомогою окремих методик результати й одержавши статистично достовірні розходження, що відбивають розлад когнітивних функцій у хворих на шизофренію та їх позитивною динамікою в ході лікування атиповими антипсихотичними препаратами, нами було уточнено задачі дослідження і зроблено висновок про доцільність застосування в завершальній фазі дослідження тільки методики для комплексного дослідження інтелекту - WAIS D.Wechsler. Таке рішення було прийнято виходячи з високої валідності методики, що використовувалася, а також з урахування особливостей даного контингенту випробуваних. Через те, що на проведення дослідження за допомогою методики WAIS у середньому було потрібно від 60 до 90 хвилин, то застосування додаткових методик часто визнавалося неефективним і неможливим, (у силу специфіки даної клінічний групи хворих), а результати, отримані за допомогою методики WAIS D.Wechsler, дозволили більш комплексно оцінити когнітивні функції, і що важливо, встановити зв'язок між станом пізнавальних функцій і ступенем соціальної адаптації хворих.
Таким чином, психологічне дослідження проводилося за такою схемою. До початку лікування хворі на шизофренію проходили дослідження в 2 етапи:
- хворі, яким був призначений рисполепт виконували набір психологічних методик, що дозволяв комплексно оцінити когнітивні функції. Наступного дня дослідження проводилося за допомогою методики WAIS;
- хворі, які лікувалися типовим антипсихотичним препаратом, проходили дослідження за допомогою методики WAIS.
Для вивчення пізнавальних функцій у хворих до і після медикаментозного лікування було введено контрольну групу здорових випробуваних, що досліджувалися за допомогою використовуваної методики, результати виконання завдань якої зіставлялися з результатами в обох експериментальних групах на різних етапах терапії.
На цьому етапі було зіставлено результати, отримані при виконанні наборів експериментальних методик, і зроблено висновки про вірогідність результатів дослідження й обґрунтованості застосовуваних методик дослідження. Труднощі на початковому етапі дослідження були зумовлені досить високою вартістю нового препарату і, відповідно, комплектуванням експериментальної групи хворих, що проходять терапію рисполептом. По мірі надходження хворих, що відповідають обраним діагностичним критеріям, яким був призначений новий антипсихотичний препарат, нами проводилося дослідження за допомогою обох груп методик. Згодом,