РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи дослідження
2. 1. Характеристика об'єкту та матеріалу дослідження
Питання профілактики та ранньої діагностики соціальних фобій вимагають вивчення
не тільки чітко окреслених клінічних форм, але і початкових ознак наявності
даного виду патології у вивчаємого контингенту. У звўязку з цим наша робота
проходила в двох напрямках.
По-перше – з метою виявлення підлітків із субклінічними проявами соціально
обумовлених страхів було проведене скринінгове психодіагностичне обстеження 620
підлітків - учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці поміж яких було
відібрано групу підлітків (160 осіб) із субклінічними проявами соціальних
страхів. За основу відбору було взято розроблені спільно з кафедрою соціальної
медицини та охорони здоров’я ВНМУ місцеві стандарти за шкалою соціальної
тривоги Лібовіца (LSAS) [22].
По-друге – було проведено комплексне дослідження 70 підлітків з невротичними
фобічними розладами соціального змісту, які проходили лікування в Центрі
сімейного медико-психологічного консультування та психотерапевтичної корекції
на базі Вінницької психоневрологічної лікарні. Дана категорія підлітків склали
клінічну групу. З метою уточнення впливу факторів ризику на формування
соціальних фобій, довільно була сформована контрольна група практично здорових
підлітків-учнів (85 осіб), у яких не визначались ознаки наявності соціально
обумовлених страхів. Для кваліфікації виявленої патології використовувалась
МКХ-10. Критерії соціальної фобії:
1. Психологічні, поведінкові або ж вегетативні симптоми мають бути в першу
чергу тривоги, а не бути вторинними по відношенню до інших симптомів, таких як
маячіння або ж нав’язливі думки;
2. Тривога має бути обмежена тільки або ж переважно певними соціальними
ситуаціями;
3. Уникнення фобічних ситуацій є вираженою ознакою.
Необхідно відмітити, що для підлітків із субклінічними проявами соціальних
фобій наявність третього критерію вважалась необовўязковою. До того ж, у
клінічну вибірку включались також випадки, коли прояви соціальної фобії
поєднувались з іншими психопатологічними утвореннями невротичного регістру.
Із дослідження виключались хворі, в стані яких на момент обстеження виявлялись
інвалідизуючі соматичні захворювання та ознаки органічного враження ЦНС,
розлади галюцинаторно-маячного регістру та ознаки наявності розумової
відсталості. Виключались також хворі віком (на момент обстеження) менше 13
років та старше 17 років.
Всі обстежені підлітки були проінформовані стосовно мети та задач наукового
дослідження та дали згоду на його проведення.
Сучасний етап розвитку освіти характеризується активним впровадженням в школу
педагогічних інновацій, які передбачені законом України “Про освіту”. Введення
нових форм навчання в школі обумовлює якісне та кількісне збільшення учбового
навантаження школярів, що може негативно позначитись на їх здоровўї загалом та
психологічному благополуччі зокрема. Тому, ми визнали доцільним коротко описати
структуру навчального року та вимоги до учнів 9-11 класів.
Навчання в загальноосвітніх школах проводиться по семестрам: 1-й семестр триває
з 1-го вересня по 20 грудня та другий - з 13 січня по 30 травня. Протягом
навчального року в учнів заплановані канікули: з 28 жовтня по 3 листопада, з 28
грудня по 12 січня та з 24 березня по 30 березня. В учнів 9 та 11 класів після
завершення навчання проводиться Державна підсумкова атестація, в 10 класі з 2
по 12 червня - практика.
В навчальному плані для учнів 9-х та 11-х класів заплановано 31 годин навчання
та для 10-х класів - 29,5 годин навчання. Протягом року учні 9-11 класів
вивчають наступні предмети: українська мова та література, іноземна мова,
зарубіжна література, алгебра, геометрія, інформатика (10 та 11 клас), історія
України, Всесвітня історія, правознавство (9 клас), географія ( 9,10 клас),
біологія, хімія, фізика, астрономія (11 клас), людина і суспільство (11 клас),
фізична культура, основи безпеки життєдіяльності та трудове навчання. Хлопці 10
та 11 класів вивчають допризовну підготовку та дівчата - основи медичних
знань.
Оцінювання рівня навчальних досягнень проводиться по 12-ти бальній системі.
Початковий рівень навчальних досягнень оцінюється в 1-3 бали, середній - 4-6
балів, достатній - 7-9 балів та високий рівень навчальних досягнень оцінюється
в 10-12 балів.
Після закінчення 9-го класу учні складають наступні іспити: українська мова
(диктант), географія, біологія, алгебра (письмово) та один іспит гуманітарного
нахилу за вибором школи. Після закінчення 11-го класу учні складають такі
іспити: українська мова (переказ з творчим завданням), історія України ХХ
сторіччя та 3 іспити за вибором учнів.
В кожній школі працює практичний психолог, який являється замикаючою ланкою в
структурі психологічної служби в системі освіти України. Зміст роботи
практичного психолога навчального закладу полягає в наступному:
Участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення
всебічного особистісного розвитку дітей і учнівської молоді, збереження їх
повноцінного психічного здоровўя;
проведення психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання в
період її переходу з однієї вікової групи до іншої, надання допомоги у виборі
навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку дитини;
розробка та впровадження розвиваючих, корекційних програм навчально-виховної
діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних
категорій дітей;
сприяння вибору підлітками професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій,
здібностей, життєвих планів і можливостей, підготовка учнів до свідомого
життя;
здійсн
- Київ+380960830922