РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДРУЖНІХ ПАР
І МЕТОДИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих та їхніх дружин
Із метою вивчення впливу на подружню адаптацію віддалених наслідків воєнної закритої черепно-мозкової травми нами були обстежені 109 подружніх пар, у яких чоловіки в 1979-1989 рр. брали участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан і зазнали закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ).
Більшість обстежених чоловіків мали середню та середню технічну освіту, 47,7% займались фізичною і 29,4% - розумовою працею, решта 22,4% не працювали, оскільки в них було визначено інвалідність ( у 5,4% - ІІ групи; у 17±4% - ІІІ групи).
Серед обстежених подружніх пар було виділено дві групи. До першої, основної групи увійшли 89(82±4%) пар із порушеннями подружніх стосунків, до другої - 20(18±2%) пар, у яких, незважаючи на наявність травматичної хвороби мозку у чоловіка, порушень адаптації не спостерігалось, ця група була обстежена як контрольна. Залежно від причини порушення комунікації подружжів в основній групі подружніх пар було виділено дві підгрупи: 1-ша із них складалася з 53(60±5%) пар із порушенням соціально-психологічної, 2-га - з 36(40±5%) пар із порушенням сексуальної адаптації.
У всіх чоловіків відзначена та чи інша психопатологічна симптоматика (експлозивний, гіпотимічний, астенічний, астенодепресивний, епілептоїдний синдроми).
Більшість обстежених подружжів входили до однакових вікових груп, як видно з табл. 2.1, у найбільш працездатному віці. При цьому подружжя із порушенням соціально-психологічної адаптації (1-ша підгрупа) були у більшості випадків (66±7%) молодші, ніж подружжя із порушенням сексуальної адаптації (36±8%).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених
подружжів за віком
Вікова група, роківГрупи обстеженихосновна, n=89,
підгрупи всього,
n=89контрольна,
n=201-ша, n=532-га, n=36абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%32 - 35 2140?7925?73034?5735?1136 - 40 1426?6719?72124??5525?1041 - 50 1834?72056?83843?5840?11
Давність травми складала переважно до 20 років, причому у більшості пацієнтів 1-ої підгрупи основної групи і в контролі вона була дещо меншою, ніж у хворих 2-ої підгрупи (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих
за давністю ЗЧМТ
Давність травми,
роківГрупи обстеженихосновна, n=89,
підгрупи всього,
n=89контрольна,
n=201-ша, n=532-га, n=36абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%14 - 20 3260?71747?84955?51365?1121 - 24 2140?71953?84045?5735?11
Важка воєнна ЗЧМТ, як випливає із даних табл. 2.3, траплялася практично з однаковою частотою у пацієнтів основної та контрольної групи (близько половини обстежених). Легка ЗЧМТ значно частіше відзначалась у чоловіків 2-ої підгрупи основної групи та в контрольній групі, а в пацієнтів 1-ої підгрупи так само часто, як і важка травма, спастерігалась ЗЧМТ середньої тяжкості.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих
за важкістю перенесеної ЗЧМТ
Ступінь
важкості
травмиГрупи обстеженихосновна, n=89,
підгрупи всього,
n=89контрольна,
n=201-я, n=532-я, n=36абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%Важка2445?71747?84146?5945?11Средньої важкості2445?71028?83438?5630?10Легка59?4925?71416?4525?10
У жодного з подружжів не було виявлено будь-яких гострих та хронічних соматичних захворювань, але у всіх чоловіків спостерігалася неврологічна симптоматика, зумовлена віддаленими наслідками ЗЧМТ.
У шлюбі подружжя основної групи здебільшого - 70±5% перебували від 11 до 20 років, подружжя контрольної групи - найчастіше від 11 до 15 років (табл. 2.4). При цьому давність порушення подружніх стосунків складала в обох підгрупах основної групи найчастіше - від 6 до 10 років, що видно з даних табл. 2.5.
Таблиця 2.4
Давність шлюбу обстежених подружжів
Давність
шлюбу,
роківГрупи обстеженихосновна, n=89,
підгрупи всього,
n=89контрольна,
n=201-ша, n=532-га, n=36абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%6 - 10 1019?51131?82124?5210?711 - 15 1630?61336?82933?51470?1016 - 20 1732?61028?82730?5315?821 - 25 1019?526?41212?415?5
Таблиця 2.5
Давність порушення подружніх стосунків
обстежених подружжів
Давність
порушення подружніх стосунківГрупи обстеженихосновна, n=89,
підгрупи всього,
n=891-ша, n=532-га, n=36абс.ч.%абс.ч.%абс.ч.%До 1 року712?5411?51112?41 - 2 роки59?438?589?33 - 5 років1121?61028?82124?56 - 10 років2853?71439?84247?5Понад 10 років24?3519?678?3
Більшість подружжів, особливо часто в контрольній групі, мали одну дитину, решта - двоє дітей, бездітні сім'ї були лише у 1-ій підгрупі основної групи (табл. 2.6).
2.2. Методи обстеження подружніх пар
До комплексу проведених досліджень входило вивчення психологічного анамнезу кожного із подружжів (загальне та статеве виховання, преморбідні риси характеру) та психодіагностичне обстеження. Усі пацієнти були обстежені також терапевтом, невропатологом та психіатром.
Психодіагностичні дослідження проводили з метою здобуття об'єктивних даних щодо особистісних відмінностей не лише чоловіків із віддаленими наслідками воєнної закритої черепно-мозкової травми, але й їхніх дружин, щодо характеру стосунків і рівня їхньої адаптації. Відповідно до цього вони включали вивчення існуючих у подружжів акцентуацій характеру за Г. Леонгардом-Шмішеком; характерологічних особливостей за допомогою 16-факторного опитувальника Р. Кеттелла [261]; спрямованість особистості подружжів за домінуючою мотивацією, ціннісними орієнтаціями та проведенням дозвілля (Г.С.Васильченко); мотиви вступу до шлюбу; причини виникнення подружніх конфліктів і порушення функцій сім'ї за І.А. Семьонкіною [262]. Способи урегулювання конфліктів досліджували за методикою К. Томаса в модифікації Н.В. Гришиної [263].