РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГО-ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАФТОВИХ
РОДОВИЩ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ І ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
2.1. Геологічна будова
Більшість нафтових родовищ Передкарпатського прогину зосереджена у Внутрішній (Бориславсько-Покутській) зоні і тільки два - одне на північному заході (Коханівське, верхня юра), друге на південному сході (Лопушнянське, палеоген, крейда, верхня юра) - у Зовнішній (Більче-Волицькій) (рис. 2.1). Тому з більшою детальністю характеризується Бориславсько-Покутська зона, в геологічній будові якої бере участь потужна товща крейдово-палеогенових флішевих утворень і неогенових молас. Промислові накопичення вуглеводнів пов'язані в основному з відкладами палеогенового флішу (рис. 2.2) [4, 16, 17, 25, 42, 43, 56, 57].
Крейдова система. У межах Внутрішньої зони прогину породи крейдового віку об'єднуються в спаську, головнінську і стрийську світи.
Спаська світа складена прошарками, пачками, що чергуються, чорних, бітумінізованих, сильно окремнілих аргілітів, які перешаровуються сірими, темно-сірими кварцитоподібними пісковиками. Розкрита товщина цих відкладів у свердловині 1-Луги - 160 м, св.1-Шевченково - 250 м.
Відклади головнінської світи розкриті вищеназваними свердловинами і представлені тонкоритмічним чергуванням прошарків зелено-сірих, червоних аргілітів і сірих, зелено-сірих дрібнозернистих пісковиків. Товщина їх складає 350м.
Стрийська світа представлена ритмічним чергуванням алевролітів, аргілітів і пісковиків із прошарками вапняків та мергелів. Пісковики світло-сірі, дрібно- і середньозернисті, ущільнені, вапняковисті. Аргіліти зеленувато-сірі, карбонатні, лускаті. Товщина стрийських відкладів у складчастих Карпатах досягає 3500 м (свердловина 14-Дилятин). У глибинних складках Внутрішньої зони прогину розкрита товщина 900 м (свердловина 38-Північна Долина). Нафтогазопрояви в цих відкладах відзначені повсюди. Однак у зв'язку з відсутністю колекторів промислові
накопичення виявлені в незначних кількостях: на площах Битків і Вигода-Витвиця - газові поклади та в межах Східницького, Бориславського і Битківського родовищ - невеликі за запасами поклади нафти.
Палеогенова система. Відклади палеогенової системи представлені потужним комплексом флішових утворень і широко розвинуті як у складчастих Карпатах так і Внутрішній зоні прогину.
Палеоценові відклади виражені ямненською світою, складеною в більшості випадків масивними і товстошаруватими пісковиками з підпорядкованими пропластками аргілітів, лінзами гравелітів і конгломератів. Товщина ямненської світи коливається в межах 100 - 150 м. З цими відкладами пов'язані Стрільбицьке і Старо-Самбірське нафтові родовища, нафтові поклади Бориславського і Східницького, а також газоконденсатні - Битківського і Танявського нафтогазоконденсатних родовищ.
Еоценові відклади представлені манявською, вигодською та бистрицькою світами.
Манявська світа виражена чергуванням окремнілих пісковиків, алевролітів, зелено-сірих аргілітів із дрібними прошарками роговиків, вапняків, конгломератів і мергелів. У покрівлі і підошві залягають пістряві горизонти аргілітів з тонкими прошарками алевролітів і пісковиків. Пісковики зеленувато-сірі, тонко- і дрібнозернисті, кварцеві, невапнякові, щільні, товщиною 0,2 - 0,7 м, рідше 2 - 11 м; в деяких випадках окремі пласти досягають десятків метрів (Долинська і Битківська глибинні складки). Товщина манявської світи коливається в межах 120 - 300 м. Відклади їх промислово-нафтогазоносні на Східницькому, Бориславському, Долинському, Гвіздецькому (нафта), Битківському і Космацькому (газоконденсат) родовищах.
Вигодська світа характеризується значними фаціальними змінами від потужних пісковиків через піщано-вапнякову товщу до потужних горизонтів вапняків. У центральній частині прогину основне розповсюдження отримали пісковики. На північний захід вони заміщаються тонкошаруватими різновидностями, а на південний схід - пасічнянськими вапняками. Загальна товщина вигодської світи збільшується в напрямку від внутрішніх скиб Карпат до зовнішніх, а потім, в межах Внутрішньої зони прогину зменшується до повного виклинювання. Загалом товщина світи змінюється від 0 до 325 м. Відклади вигодської світи нафтогазоносні на Східницькому, Бориславському, Стинавському, Долинському, Північно-Долинському, Струтинському, Гвіздецькому (нафта), Іваниківському, Космацькому, Росільнянському, Битківському, Бухтовецькому (газоконденсат) родовищах.
Відклади бистрицької світи складені аргілітами з прошарками алевролітів і пісковиків. Загальна товщина її змінюється від 50 до 450 м. В бистрицьких відкладах виявлені поклади нафти на Долинському і газоконденсату на Північно-Долинському родовищах.
Олігоценові відклади представлені менілітовою світою, яка в свою чергу розчленовується на три підсвіти: нижню, середню і верхню. За своєю літологічною та електрометричною характеристикою кожна із підсвіт підрозділяється на ряд горизонтів і кореляційних пачок.
В цілому менілітова світа складена чорними, темно-коричневими, бітумінозними аргілітами, сірими і темно-сірими пісковиками та алевролітами, які чергуються. В підошві нижньо- і верхньоменілітової підсвіт залягають невеликі за товщиною пачки роговиків, що являються надійними опорними горизонтами (реперами). Пісковики сірі, темно-сірі, нерівномірнозернисті (від тонко- до середньозернистих), кварцові, в основному, невапнякові, щільні, міцні, деколи рихлі. Товщина окремих прошарків їх досягає 10-15 м і більше (горизонт клівських пісковиків Долинського, підроговиковий горизонт Битківського, бориславський пісковик Бориславського і Ново-Східницького родовищ). Із трьох підсвіт менілітової товщі нижньоменілітова найбільш витримана по площі. Середньо- і верхньоменілітова підсвіти повністю представлені в центральній частині прогину (Долинський нафтопромисловий район). В північно-західній його частині в межах багатьох складок верхньо- і навіть середньоменілітові відклади розмиті. В південно-східній частині у