Ви є тут

Урожайність та якість картоплі нових сортів залежно від норм мінеральних добрив та регулятора росту потейтину на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України

Автор: 
Києнко Зінаїда Богданівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002938
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Коротка характеристика ґрунтів дослідних ділянок
Ріст і розвиток рослин тісно пов'язані з фізичними, хімічними і біологічними властивостями ґрунту, які в свою чергу визначаються характером процесів ґрунтоутворення, складом ґрунтоутворюючих та підстилаючих порід і рядом інших факторів.
Наші досліди проводилися на дерново-підзолистих ґрунтах Бородянської сортовипробувальної станції. Основні площі вирощування картоплі у суспільному секторі України зосереджені на дерново-підзолистих, сірих опідзолених, і світло-сірих ґрунтах.
Загальна площа дерново-підзолистих ґрунтів становить близько 7% всієї орної землі країни. При цьому найбільш освоєними є дерново-підзолисті супіщані ґрунти (83%), ступінь розорюваності яких майже така, як і чорноземів звичайних [182]. На цих ґрунтах розміщено до 70% площ картоплі, що вирощується в Поліссі України.
Дерново-підзолисті ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу, високою обмінною та гідролітичною кислотністю і низьким ступенем насиченості основами. Їм властива також низька та дуже низька забезпеченість легкодоступними формами елементів мінерального живлення.
Згідно агрохімічної характеристики ґрунтів України [182-183], вміст гумусу в орному шарі (0-20см) дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів становить 1,1-1,5%. Вміст валових форм фосфору в них коливається в межах 0,06-0, 025%; калію - 0,04-1,24%; рН сольове становить 4,0-5,4; гідролітична кислотність 1,7-2,6 мекв/100г ґрунту; ступінь насиченості основами 30-59%. Невисока забезпеченість цих ґрунтів і рухомими формами фосфору та обмінного калію.
У Поліссі України дерново-підзолисті ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом рухомих форм фосфору становлять 59%; з високим - 3,5%; з дуже високим - лише 0,7%; щодо обмінного калію, то показники відповідно становлять 63,4; 1,9 та 0,3%.
Загальний рівень родючості дерново-підзолистих супіщаних та піщаних ґрунтів після картоплі в перерахунку на зернові одиниці коливається в межах: західна частина - 44-51 бал; Правобережна - 46-56 балів; Лівобережна - 56-63 бали [182].
Отже, для отримання високих врожаїв картоплі на таких грунтах необхідно застосовувати високі норми органічних та мінеральних добрив, проводити при необхідності вапнування.
Ґрунти, Київського філіалу Українського інституту експертизи сортів рослин, на яких проводились наші досліди, типові для Полісся України. Гранулометричний склад та водно-фізичні властивості орного шару цих ґрунтів такі: Таблиця 2.1
Гранулометричний склад орного шару ґрунту дослідних ділянок
РОЗМІР ФРАКЦІЙ (ММ) ТА ЇХ КІЛЬКІСТЬ,%1-0,250,25-0,050,05-0,010,01-0,0050,005-0,001Менше 0,00120,541,522,34,74,86,5
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості орного шару ґрунту
Питома маса,
г/см3Об'ємна маса,
г/см3Максимальна гігроскопічність
ваговий %Вологість в'янення,
ваговий %
Повна волого-ємкість,
об'ємний %Капілярна вологоємкість,
об'ємний %Породність, об'ємний %2,651,521,93,439,441,345,9 Агрохімічна характеристика грунтів, на яких закладались досліди з дисертаційної роботи наступна. В 2001 році досліди були закладені на полі № 2 у ланці першої сівозміни, з таким чергуванням культур: однорічні трави, озима пшениця, картопля. Ґрунт - дерново-середньопідзолистий, глеюватий супіщаний. Вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі 0,20 см. становить -1,81%. Вміст нітратного азоту 14 - 16 мг/1 кг грунту, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 13,2 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) - 13,4 мг/100 г ґрунту, рН сольове - 5,2, гідролітична кислотність - 2,0 мекв/100 г ґрунту.
В 2002 році досліди були закладені на полі № 7 другої сівозміни з таким чергуванням культур: однорічні трави, озима пшениця, картопля. Ґрунт дерново-середньопідзолистий, глеюватий супіщаний. Вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі становить 1,86%, нітратного азоту 13 - 17 мг/1 кг грунту, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 14,7 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) - 15,1 мг/100 г ґрунту, рН сольове - 5,4, гідролітична кислотність - 2,2 мекв/100 г ґрунту.
В 2003 році досліди проводилися на полі № 3 першої сівозміни зчергуванням культур аналогічним як у 2 та 7 полях. За агрохімічною характеристикою ґрунту дане поле характеризується вмістом гумусу (за Тюріним) - 1,85 %, нітратного азоту 14 - 18 мг/1 кг грунту, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 15,4 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) 15,8 мг/100 г ґрунту, рН сольове - 5,2 , гідролітична кислотність -2,3 мекв/100 г ґрунту.
2.2. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
Погодні умови в період вегетації рослин: квітень - серпень в роки проведення наших досліджень були різними, як за кількістю атмосферних опадів, і особливо їх розподілом в окремі місяці, так і за температурними умовами (рис. 2.1., 2.2). При середній багаторічній кількості опадів за квітень - серпень 323,9 мм у 2001 році їх випало 280,7 мм; у 2002 році - 227,9 і у 2003 році - лише 224,6 мм. Крім меншої від середньої багаторічної кількості опадів роки досліджень характеризувалися і вищою температурою повітря. Якщо суми багаторічної середньодобової температури становила за період вегетації рослин 77,2 оС, то у 2001 році вона була вищою і становила 82,0 оС, у 2002 році - 86,0 оС, а у 2003 році - 81,3 оС.
Рис. 2.1. Кількість опадів за період вегетації в роки проведення досліджень, мм
Найбільша кількість атмосферних опадів за роки досліджень спостерігалася у 2001 році, але цей рік характеризувався високою температурою повітря. Крім того, вегетаційний період рослин був не зовсім сприятливим за розподілом атмосферних опадів. Зокрема, у липні ви