Розділ 2
АНАЛІЗ І ОЦІНКА РІВНЯ
ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Обґрунтування вибору методів оцінки рівня тіньової економічної діяльності суб'єктів господарювання
Виходячи із сутності економічної категорії "тіньова економічна діяльність", особливостей прояву її в реальній системі господарювання, слід констатувати, що питання, пов'язані з кількісним виміром цього феноменального явища, є не тільки найскладнішими, а й ключовими в розв'язанні проблеми. Аксіомою можна вважати твердження, що від точності, достовірності розрахунків, які показують рівень тіньової економіки у країні, залежить реальність подальших управлінських рішень, спрямованих на зниження негативного впливу тіньової економічної діяльності на розвиток національної економіки і суспільства в цілому.
Разом з тим в економічній теорії досі немає чіткої позиції щодо визначення методології кількісної оцінки рівня тінізації в економічній діяльності. У практиці використовуються різні методичні підходи, що призводять до різних результатів. Це, зокрема, наглядно продемонстровано на прикладі України, коли, за різними оцінками, зробленими за однаковий період часу, рівень тіньової економічної діяльності має суттєві розбіжності. Наявність розбіжностей в оцінках рівня тіньової економічної діяльності на рівні держави ускладнює формування стратегічних напрямів боротьби з нею. Крім цього формується негативне сприйняття держави на міжнародному рівні, оскільки саме за цим критерієм формується її міжнародний імідж. Міжнародні фінансові центри, інвестори ухвалюють рішення щодо надання державі кредитів, формують інвестиційну політику тощо. Це ще раз підкреслює важливість проблеми кількісного виміру рівня тіньової економічної діяльності та необхідність поглибленого дослідження питань, пов'язаних із методологією розрахунку цього важливого для держави показника.
Аналіз економічної літератури, в якій висвітлюються методи виміру та оцінки рівня тіньової економічної діяльності [17; 18; 27; 59; 116; 117], показує, що дослідники в більшості випадків використовують опосередковані, непрямі методи оцінки, обґрунтовуючи при цьому певні критерії та методичні підходи. Так, за даними [18; 117], найбільш універсальним критерієм, на базі якого здійснюються розрахунки та оцінюється рівень тіньової економічної діяльності, є валовий внутрішній продукт (ВВП). Цей макроекономічний показник розраховується за офіційною методологією та використовується в різних державах. Визначення рівня тіньової економічної діяльності у відсотках до ВВП дає можливість зіставляти рівень тінізації економіки в різних країнах, здійснювати рейтингову оцінку держав за даним критерієм.
Загальна величина ВВПз визначається як сума ВВПоф., що фіксується у статистичній звітності, і ВВПтін., тобто:
ВВПз = ВВПоф. + ВВПтін. (2.1)
Тоді рівень тіньової економічної діяльності у країні визначається за залежністю:
, (2.2)
де Рт - рівень тіньової економічної діяльності або її частка в загальній величині ВВПз у %.
Проблемним у цій ситуації є визначення кожної з розглянутих вище складових ВВП. Так, у зарубіжних країнах фактичну величину ВВП збільшують на середньостатистичну величину ВВП, яка формується в тіньовому секторі економіки, що приймається апріорі в межах 10-15% фактичної величини ВВП. Такий підхід не забезпечує достовірності розрахунків тіньової економічної діяльності, але дає можливість більш реально визначити показник ВВП, ураховуючи умовно визначену частину тіньової економічної діяльності. Однак у різних країнах ця визначена частка є різною, а в державах із перехідною економікою - змінною величиною, визначення якої потребує більш ретельних досліджень і розрахунків. Таким чином, слід зазначити, що в міжнародних розрахунках та рейтингових оцінках економіки різних країн за рівнем тіньової економічної діяльності слід звертати особливу увагу на забезпечення умов зіставності вихідних даних і результатів обчислень.
Частка тіньової економічної діяльності у ВВП може бути визначена на основі здійснення певних розрахунків. В економічній теорії пропонується декілька методичних підходів визначення тіньової частки ВВП. Зокрема, найбільшого визнання набули методи, побудовані на виявленні розбіжностей у різних статистичних базах даних, у тому числі за показниками зайнятості, рухом грошових потоків, даними служб податкової адміністрації, Системи національних розрахунків (СНР) [16]. Більшість із таких методів використовується для макроекономічної оцінки рівня тіньової економічної діяльності та опосередковано прив'язується до ВВП.
Так, зарубіжними і вітчизняними дослідниками для оцінки рівня тіньової економічної діяльності в Україні був використаний метод, побудований на визначенні залежності між рівнем зростання ВВП і споживання електроенергії [18; 116]. Були зроблені й певні припущення. Зокрема, вважалось, що еластичність споживання електроенергії від ВВП є сталою величиною і дорівнює одиниці. Тобто зростання (або зниження) ВВП на 1% призводить до аналогічних змін у використанні електроенергії. При цьому нехтувались можливі зміни цін на спожиту електроенергію, оскільки вважалось, що за відносно короткий часовий період, за який здійснювалися розрахунки, вплив зміни цін не відіб'ється на результатах оцінки.
Однак такий метод має декілька суттєвих недоліків, що не тільки звужує сферу його можливого застосування, а й вимагає додаткових уточнень. Проблема в тому, що прийнята апріорі еластична залежність між зміною ВВП та обсягами використання електроенергії - досить умовна. Вона є придатною для розвинутих країн зі сталим економічним розвитком за умови, що за досліджуваний період не відбулося кардинальних змін у споживанні електроенергії.
У країнах із перехідною економікою, і зокрема для України, цей метод не може забезпечити належної достовірності розрахунків, оскільки не витримується основне припущення: при зниженні ВВП на 1% рівень використання електроенергії має знизитись в офіційному секторі еко