РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальні положення.
Згідно висунутих мети та задач дане дослідження було збудована за наступною схемою.
Набір та обстеження хворих проводилися на базі двох клінік: торакального відділення Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру (ВОКОД) та відділення торакальної онкології Інституту онкології АМН України (ІО АМНУ). Такий підхід був зумовлений тим, що загальний методичний підхід до лікування хворих на рак стравоходу та рак шлунка з поширенням на стравохід в обох лікувальних установах є ідентичним. Такі вузлові питання, як відбір хворих до оперативного лікування, методика передопераційної підготовки, схеми післяопераційного ведення та реабілітаційних заходів у віддалені після операції строки у обох закладах вирішуються однаково. Що стосується техніки оперативних втручань, то, поруч з використанням в обох клініках тотожного набору хірургічних втручань (операції типу Льюіса та Гарлока - при раку стравоходу, проксимальної резекції шлунка з резекцією нижньої третини стравоходу та гастректомії з резекцією нижньої третини стравоходу - при раку шлунка з поширенням на стравохід) із стереотипною технікою основних етапів операцій (мобілізація пухлини, гастро- та єюнопластика), методики накладання стравохідних анастомозів у обох установах відрізняються. У ВОКОД історично використовується ручна методика, а у ІО АМНУ - механічна. Це створило унікальну можливість для проведення кооперованого рандомізованого дослідження для порівняльного аналізу обох способів. Набір хворих у дві досліджувані групи (ручні анастомози та механічні анастомози) проводився на протязі 2001-2002 рр. за методом прямої сліпої рандомізації. У кожній клініці одразу ж після виконання чергової радикальної операції з приводу раку стравоходу або раку шлунка з поширенням на стравохід методом конвертів визначалися хворі, які включалися у дослідження. У подальшому ці пацієнти піддавалися поглибленому вивченню з використанням розробленого комплексу досліджень, як у найближчі терміни після операції, так і у більш віддалені строки. Означений комплекс мав за мету ретельне вивчення як безпосередньо функції стравохідних анастомозів, так і загального стану пацієнтів, темпів їхньої реабілітації на протязі першого року після операції, впливу порушень з боку анастомозів на цей процес, а також - вивчення онкологічного статусу хворих та однорічної виживаності у групах. Безперечно, аналізу піддавалися й такі важливі показники, як тривалість операцій та їхніх окремих етапів, наявність інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, післяопераційна летальність та таке інше.
Отже, на протязі 2001-2002 рр. у торакальному відділенні ВОКОД радикальні операції були виконані 100 хворим на рак стравоходу та рак шлунка з поширенням на стравохід. З них у першу групу дослідження (ручні анастомози) увійшли 56 хворих. У відділенні торакальної онкології ІО АМНУ за цей же період було виконано 178 операцій, відповідно до другої групи (механічні анастомози) було визначено 85 пацієнтів, але з них у дослідження ми були вимушені включити лише 62 хворих, які були в змозі (за причинами не медичного характеру) регулярно обстежуватися у клініці на протязі першого року після операції.
2.2. Загальна характеристика хворих.
2.2.1. Група хворих, у яких були застосовані ручні анастомози. Серед 56 хворих цієї групи у 25 хворих був рак стравоходу, а у 31 - рак шлунка з поширенням на стравохід.
Серед хворих на рак стравоходу була 1 жінка (4 %), а чоловіків було 24 (96 %). Середній вік хворих складав 60,2 років.
За локалізацією рак середньої третини стравоходу спостерігався у 13 хворих, що становило (52,0±10,0) %, а рак нижньої третини - у 12 пацієнтів - (48,0±10,0) %.
За гістологічною структурою у (92,0±5,4) % хворих (23 пацієнта) був плоскоклітинний рак, у (8,0±5,4) % хворих (2 випадки) - аденокарцинома.
Дані про стадії процесу за класифікацією TNM (четверта редакція) та про клінічні стадії наведені у таблицях 2.1 та 2.2.
Таблиця 2.1.
Стадії TNM у хворих на рак стравоходу, у яких були використані ручні анастомози.
СтадіяКількість хворих(M±m) %T2N0M0312,0±6,5T2N1M028,0±5,4T3N0M0520,0±8,0T3N1M01144,0±9,9T4N0M028,0±5,4T4N1M028,0±5,4Всього25100,0
Таблиця 2.2.
Клінічні стадії у хворих на рак стравоходу, у яких були використані ручні анастомози.
СтадіяКількість хворих(M±m) %2А832,0±9,32Б28,0±5,431560,0±9,8Всього25100,0
З таблиць видно, що за стадіями TNM більшість хворих (44,0 %) мали стадію T3N1M0, а за клінічним стадіюванням - 3 стадію (60,0 %).
Із хворих на рак шлунка з поширенням на стравохід жінок було 7 - (22,6±7,5) %, чоловіків - 24 - (77,4±7,5) %. Середній вік пацієнтів склав 57,5 років.
Для визначення поширення пухлинного процесу у шлунку ми використали загально визнані терміни кардіоезофагеальний та гастроезофагеальний рак. При кардіоезофагеальному раку пухлина вражає кардіальний або й субкардіальний відділи шлунка та розповсюджується на нижню третину стравоходу. При гастроезофагеальному раку новоутворення захоплює, в різних варіантах, й інші відділи органу - дно, малу кривизну, тіло й навіть вихідний відділ (тотальне враження).
У даній групі кардіоезофагеальний рак спостерігався у (58,1±8,9) % хворих (18 спостережень), а гастроезофагеальний - у (41,9±8,9) % - (13 пацієнтів).
За гістологічною структурою у 30 хворих була аденокарцинома, а в 1 - плоскоклітинний рак.
Дані про ступені диференціювання залозистого раку наведені у таблиці 2.3.
Звертає на себе високий відсоток низькодиференційованих форм раку, але це вважається характерним для раку проксимальних відділів шлунка.
У таблиці 2.4 наведені дані про стадії захворювання за класифікацією TNM (також четвертої редакції).
Добре видно, що найбільш масовими були стадії T3N1M0 та T4N1M0, які мали місце у 29,0 % хворих кожна.
У таблиці 2.5 відбито стадіювання процесу за клінічн