Творчий саморозвиток особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ТВОРЧОГО САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
СТУДЕНТА ПЕДКОЛЕДЖУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
2.1. Діагностика рівнів творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу
Дослідження проблеми творчого саморозвитку особистості студента педколеджу виконувалось протягом 1998-2003 рр. і проводилось у три етапи. Оскільки метою нашого дослідження є не тільки теоретико-методологічне обґрунтування основ творчого саморозвитку особистості студента педколеджу, розробка моделі творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін, але й експериментальна перевірка дії запропонованої моделі, визначення ефективності комплексу технологічних засобів для забезпечення творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу культурологічними засобами, перевірка запропонованих методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з культурологічних дисциплін, то в експериментальній частині дослідження були задіяні студенти та викладачі Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Донецького, Лисичанського, Харківського педагогічних коледжів, Артемівського педагогічного училища, Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, середніх шкіл №№ 9, 26, 11 м. Стаханова Луганської області.
Визначені особливості творчого саморозвитку студентів у контексті культури зумовили звернення до навчальних предметів професійно-педаго-гічної підготовки у педагогічному коледжі, що складають культурологічну підготовку майбутнього вчителя: "Українська та зарубіжна культура", "Культурологія", "Філософія", "Релігієзнавство", "Зарубіжна література", "Українська література", "Історія України", університетського курсу "Основи педагогічної майстерності", шкільного курсу "Основи художньої культури".
Аналіз навчальних планів різних спеціальностей вищих педагогічних закладів І-ІІ рівнів акредитації свідчить, що культурологічні предмети в окремий цикл не виділяються і чітко не окреслюються, а входять до циклу соціально-гуманітарних загальноосвітніх дисциплін. Слід відзначити, що практично всі соціально-гуманітарні дисципліни в тому чи іншому ракурсі торкаються проблем соціокультурного становлення особистості і створюють потенційне середовище для творчого саморозвитку особистості студента педколеджу.
В педколеджах та педучилищах базовим курсом, який несе основну культурологічну спрямованість, з 1994 року був курс "Українська та зарубіжна культура" (до цього з 1989 року вивчався предмет "Основи світової художньої культури"). З 2002 року в навчальних планах педколеджів відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.06.2002 року №1/9-304 "Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах у 2002/2003 навчальному році" предмет "Українська та зарубіжна культура" замінено предметом "Культурологія", що свідчить про деяке переакцентування уваги на більш глибоке пізнання студентами загальнолюдських особистісно-зорієнтованих культурологічних проблем. Доцільно також зауважити, що у відповідності із названим листом Міністерства освіти і науки України в нових навчальних планах подаються зміни, які, на нашу думку, спрямовані на виявлення потенціалу творчого саморозвитку особистості студента педколеджу та його самореалізацію, а саме: перерозподіл годин на аудиторну та самостійну роботу студентів - збільшення кількості годин на самостійну та скорочення на аудиторну, що вимагає створення належних умов, а з нашої точки зору, потребує впровадження в навчально-виховний процес педколеджів та педучилищ відповідних науково аргументованих механізмів організації самостійної освітньої діяльності студентів. Варто зазначити, що саме такі механізми закладені в основу творчого саморозвитку особистості студента педколеджу і суть їх розкривається, а ефективність доводиться в нашому дослідженні.
Аналіз програм курсів "Українська та зарубіжна культура", "Культурологія", "Філософія" показав, що викладачі педколеджів та педучилищ Східного регіону (Харківський педколедж, Артемівське педучилище, Лисичанський, Макіївський, Шахтарський, Красноармійський, Червоноградський, Балаклеєвський педагогічні коледжі) працюють в основному за авторськими робочими програмами, але ці програми несуттєво відрізняються одна від одної за своїм змістом. В апараті програм з предметів гуманітарного циклу рідко можна зустріти цілеспрямовану зорієнтованість викладання предмету на творчий саморозвиток особистості студента педколеджу, чим характеризується програми з української та зарубіжної культури (1997), культурології (2002), філософії (1997) в Стахановському педколеджі. Це пов'язано, на наш погляд, із тим, що викладачі практично не знайомі із сутністю поняття "творчий саморозвиток особистості" та його механізмами, технологічним забезпеченням цього процесу і в основному вживають його як термін, який часто зустрічається останнім часом у вітчизняних публікаціях також без належного визначення та пояснення.
Аналіз програм, а також аналіз результатів практичного обміну досвідом викладання соціально-гуманітарних дисциплін на Регіональних нарадах викладачів вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Східного регіону дає нам можливість констатувати той факт, що культурологічні курси носять в основному репродуктивний навчальний характер з орієнтацією на традиційне викладання предметів дещо модернізоване інноваційними елементами, а не на розпредмечене, олюднене, самостійне пізнання інформації студентами в процесі творчого саморозвитку особистості. Викладацький склад відповідних навчальних закладів в основному не має спеціальної культурологічної підготовки; культурологічні предмети, як правило, викладають філологи або викладачі соціальних дисциплін. Ми вважаємо за доцільне звернути увагу на те, що кожен предмет навчального плану і кожна програма об'єктивно несуть потенційні можливості