РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЮЧОГО ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ СТОВ В
ПІСЛЯРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД
2.1. Методологія і методика досліджень економічного механізму господарювання
Предметом досліджень економічного механізму господарювання є економічні
відносини, що втілюють в собі можливість впливу на фінансовий стан товариства
та похідні від цих відносин типи і форми економічної поведінки.
Природа і предмет досліджень економічного механізму обумовлюють мету цих
досліджень. Зважаючи на їх дослідницько-прогностичну природу, кінцевою метою
досліджень є вияв причинних взаємозв’язків між явищами, що входять в предмет
дослідження в конкретній ситуації. Причинний зв’язок між економічними подіями
або ситуаціями – це зв’язок, при якому одна подія або ситуація породжує другу.
Тому одне з головних завдань дослідження економічного механізму полягає у
визначенні причин і наслідків економічних явищ, які обумовлюють його дію.
Згідно із загальновизнаними поглядами на соціологічно-економічне дослідження,
вивчення економічного механізму завжди пов’язане з певними проблемними
ситуаціями. Носіями цих ситуацій виступають конкретні економічні явища або
процеси, що відбуваються в межах самого механізму і під його впливом.
Проблема в самому простому її розумінні – це питання, на яке необхідно дати
відповідь. Вона відрізняється від завдання тим, що для вирішення завдання
необхідні знання уже отримані, слід тільки їх використати, в основі ж проблеми
за загальновизнаною думкою, лежать суперечності між фактами, що стосуються
цього явища, або між фактами і засобами їх пояснення. Відповідно з цим
проблемною ситуацією ми називаємо усвідомлену суперечність між рівнем пізнання
і об’єктивними вимогами до нього. Але недостатність тих знань, що стосуються
певної сфери дослідження, є необхідною, але не єдиною умовою виникнення
проблемної ситуації. Пояснюється це тим, що суперечність між знанням, що вже є,
і незнанням шляхів досягнення сформульованої мети виступає в двох формах:
1. Суб’єктивна суперечність, при якій окремою особистістю або групою людей
усвідомлюється, що індивідуального рівня знань або здатностей до діяльності,
які є у них персонально, недостатньо для подолання суперечностей проблемної
ситуації.
2. Об’єктивна суперечність, при існуванні якої особистістю або групою
усвідомлюється, що необхідних знань системи методів, процедур або інших засобів
вирішення проблем немає, так, як це пов’язано із новим станом досліджуваного
об’єкта [62, с. 32].
Специфіка проблем економічного механізму як предмета дослідження, а також
існування їх в кожному дослідницькому випадку визначає логіку дослідження.
Спочатку проблемна ситуація існує як "річ в собі", вона схована в недосліджених
обставинах змісту і функціонування економічного механізму. Це перший стан
пізнавального процесу, який долається тим, що вивчаються реальні обставини,
через них виявляється суперечність між існуючим рівнем ефективності
економічного механізму або його окремої ланки і тим рівнем, що його вимагають
конкретні економічні умови господарювання. Коли сформульована така
суперечність, то виникає необхідність дослідження і усвідомлення проблем, що
криються в стані реально існуючих економічних відносин. Якщо здійснення такого
дослідження і усвідомлення відбулися, то це означає, що стався перехід до
наступного стану дослідження – стану перетворення проблеми в змістовно визначну
економічну проблемну ситуацію. Після цього наступають ті етапи пізнавального
процесу, які, по-перше, визначають шляхи подолання тієї суперечності, що
викликала до життя проблемну ситуацію в функціонуванні економічного механізму,
а по друге, обгрунтовують прогнози дієвості заходів, запропонованих для такого
подолання.
Що стосується методів дослідження, то загальними складовими процесу пізнання
виступають аналіз і синтез [63, с. 9]. Пізнання починається з аналітичного
розчленування предмету дослідження на його внутрішньо пов’язані сторони.
Спочатку характеризується те, що помітно на поверхні явищ, потім за зовнішніми
формами проявів розкривається сутність, від поверхні явищ пізнання йде до
глибинних процесів. Після того, як розкрита сутність, починається зворотний рух
– від сутності до явища.
Гносеологічним інструментом виявлення сутності і змісту економічних явищ і
економічних відносин є економічні поняття і категорії. Являючись виразом
наукових абстракцій, вони дозволяють виділити найголовніше у явищі, що
вивчається, відволіктися від другорядних ознак. Об’єднання розчленованих і
проаналізованих елементів в єдине внутрішньо зв’язане ціле складає зміст
синтезу.
Система понять і категорій, які відносяться до певного класу явищ, а також
сукупність законів і закономірностей, що відбивають взаємозв’язок між цими
явищами, і утворюють змістовну основу конкретного дослідження, в тому числі по
проблемам економічного механізму господарювання.
В економічних науках особливого значення набувають дві гносеологічні проблеми:
а) взаємозв’язок фактів і принципів пізнання б) вплив інтересів на процес
пізнання. Перша з проблем вирішується на користь індукції, тобто такого
пізнання, яке рухається від фактів до теоретичного узагальнення, хоча і
значення дедукції в певних ситуаціях також не заперечується [64, с. 84-88]. Що
стосується впливу інтересів, то він вважається правомірним при виборі об’єкту
дослідження і, у випадку багатоваріантності, стосовно тих рекомендацій науки,
які будуть втілюватися в життя [65, с. 9]. Зважаючи на специфіку пізнання
такого об’єкту як економічний механізм господарювання в СТОВ, вихідним моментом
його пізнання є врахування того, що така діяльність
- Київ+380960830922